
- •1.Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
- •2. Розділи мовознавства.
- •3. Місце мовознавства серед інших наук, зв*язки мовознавства з іншими науками.
- •4.Методи і методики вивчення мовознавства
- •5.Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6.Мова і мислення
- •7.Мова і мовлення
- •8.Функції мови
- •9. Невербальні засоби спілкування.
- •10.Біологічні теорії походження мови.
- •11.Соціальні теорії походження мови.
- •12.Етапи історичного розвитку мов.
- •13.Контакти мов
- •14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
- •15. Основні етапи розвитку письма.
- •18.Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Звуки мовлення. Три аспекти мовних звуків.
- •20.Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21.Класифікація голосних
- •Огублені і неогублені голосні
- •Наголошені і ненаголошені голосні
- •22. Класифікація приголосних.
- •23.Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •25.Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •26. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •29.Наголос і його види.
- •30.Алфавіт. Сім*ї алфавітів.
- •31. Графіка і орфографія. Принципи орфографії в сучасних мовах.
- •32.Слово, його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •34.Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •36. Омонімія
- •37.Явище синонімії, види синонімів.
- •38. Антоніми, види антонімів
- •39. Евфемізми, табу
- •41.Активна і пасивна лексика.
- •42.Неологізми і їх різновиди. Неологізми
- •Авторські неологізми
- •43.Історизми і архаїзми
- •46. Лексикографія. Види словників.
- •44.Фразеологізм, ознаки фразеологізму.Особливості перекладу фразеологізмів
- •45.Класифікація фразеологізмів
- •47.Основні тлумачні словники(укр., рос, франц, англ.)
- •48.Граматика.Роздіи граматики. Абстрактний характер граматики.
- •49.Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50.Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •51.Морфема, види морфем. Морфемний аналіз слова.
- •52.Історичні зміни морфемної будови слова(опрощення, пере розклад, ускладнення).
- •53.Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54.Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •55.Синтаксис. Словосполучення, їхня класифікація.
- •58.Генеалогічна класифікація мов.
- •59.Характеристика індоєвропейської сімї мов.
- •60. Слов*янські мови.
- •61.Германські мови.
- •62.Романські мови.
1.Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
Мовозн – наука про мову, як суспільне явище. Наука про суспільну природу, функції мови, про її вн структуру, закономірності функціонування та істор. Розвитку.
Об*єктом вивчення мовознавства є мова. Мова – засіб спілкування людей. Без мови не може існувати жодне суспільство. Кожна людина має елементарні знання про мову, може її вивчити, але це не знання про мову.
Предмет мовознавства: природа й сутність мови, її будова, структура, встановлення системи мови, походження мови, зміни в мові, фактори цих змін, виникнення та розвитку письма, його види, встановлення зв язку між мовою та письмом, виникнення алфавітного проблеми графіки і орфографії, класифікація мов, типологія мов, встановлення близькості мов, їх контрастності, виділення мовних сімей, родин.
Мовознавство досліджує людську мову загалом і всі існуючі конкретні мови. Нині мовознавство є не просто єдиною наукою, а сукупністю споріднених наук, які мають спільний предмет вивчення – мову, але розглядають цей предмет з різних точок зору або вивчають різні його компоненти.
2. Розділи мовознавства.
Фонетика вивчає звуки як одиницю мови, а також звуковий склад мови
Лексикологія вивчає слово як одиницю мови і словниковий склад мови як систему
Фразеологія вивчає фразеологізми як одиниці мови
Морфеміка (будова слова) вивчає значущі частини слова (морфеми), а також їх значення і місце у слові
Словотвір вивчає способи творення слів
Морфологія вивчає слова як частини мови
Синтаксис вивчає будову і значення словосполучень і речень, а також види зв'язків, за допомогою яких слова поєднуються у словосполучення і речення
Граматика вивчає поєднання слів у словосполученнях і реченнях
Орфоепія сукупність норм української літературної вимови
Графіка вивчає сукупність всіх умовних знаків, за допомогою яких звуки передаються на письмі Орфографія система правил, що визначає способи написання слів
Пунктуація система правил, що визначають способи вживання розділових знаків
Лексикографія розробляє теорію і практику укладання словників
Культура мовлення розглядає питання додержання мовних норм і доречності вживання виразових засобів мови в мовленні
Проблеми мовознавства.
а)природа і сутність мови
б)пох. і істор. розвиток мови
в)система та структура мови
г)класифікація мов світу
д)виникнення і розвиток письма
е)методи вивчення мови
є)зв’язко мови з іншими науками
Мовознавство має свої проблеми:
Що таке мова? Відповідь на це запитання хвилює мовознавців з часів Платона, і продовжує обговорюватись і досі.
Як і чому розвивається мова? Розглядаючи закономірності мовного розвитку і його рушійні сили,вивчаючи внутрішні і зовнішні фактори мовних змін, все ж залишається багато нерозв’язаних питань.
З чого складається мова? Мовознавство з’ясовує склад мовних одиниць та сутність, їхнє функціональне навантаження.
Як організована мова? Йдеться про взаємодію мовних одиниць та їхній взаємозв’язок, про систему мови.
Як виникла мова? Це питання викликало до життя багато гіпотез і суперечок. Вчені досягли чималих успіхів у його розв’язанні, але залишилося ще багато нерозв’язаного.
Як класифікуються мови? Групування великої кількості мов є нелегкою проблемою. У наш час найкраще розроблене групування мов за спорідненістю (генеалогічна класифікація) та будовою (типологічна класифікація).
Якими методами найдоцільніше досліджувати мову? Мовознавство розробило чималу кіькість методів наукового вивчення мови.
Як мовознавство пов’язується з іншими науками? Закономірно пов’язуючись з великою кількістю наук, мовознавство має своїх ближчих і дальших «сусідів», на одні науки спирається, для інших – є надійною опорою.
Яку практичну користь має мовознавство? Ця проблема вирішується різними галузями прикладного мовознавства.
Які проблеми є ареною ідеалогічної боротьби в мовознавстві? Мовознавство, як і нші гуманітарні науки є ареною боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Але справжня наука не сумісна з ідеальним, адекватним дійсності є матеріалістичне розуміння всіх явищ.