
- •2. Білет: Розділи мовознавства. Проблеми мовознавства.
- •3. Білет: Місце мовознавства серед інших наук. Зв’язки мовознавства з іншими науками.
- •5. Білет: Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6. Білет: Взаємозв’язок мови і мислення.
- •7. Білет: Функції мови.
- •9. Білет: Невербальні засоби спілкування.
- •11. Білет: Соціальні теорії походження мови.
- •12. Білет: Етапи історичного розвитку мов.
- •13. Білет: Контакти мов.
- •15. Білет: основні етапи розвитку письма.
- •15. Білет: Національний характер мови. Ознаки національної мови.
- •17. Білет: Поняття літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •18. Білет: Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Білет: звуки мовлення. Три аспекти вивчення звуків мовлення.
- •20. Білет: Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21. Білет: Класифікація голосних.
- •22. Білет: Класифікація приголосних.
- •За акустичним вираженням
- •За твердістю і м'якістю
- •23. Білет: Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •24. Білет: Поняття про фонетичні процеси. Позиційні процеси.
- •25. Білет. Комбінаторні процеси та їх різновиди.
- •27. Білет: Поняття про фонетичне слово. Енклітики, проклітики.
- •28. Білет: Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •Теорії про природу складу
- •29. Білет: Наголос і його види.
- •30. Білет: Алфавіт сім ї алфавітів.
- •31. Білет: Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •32. Білет: Слово його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •33. Білет: Мотивовані, невмотивовані слова. Внутрішня форма слова.
- •34. Білет: Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •35. Білет: Типи переносу значень слів.
- •36. Білет: Омонімія, види омонімів. Міжмовна омонімія.
- •37. Білет: Явище синонімії. Види синонімів.
- •38. Білет. Антоніми, види антонімів.
- •39. Білет: Евфемізми і табу.
- •40. Білет: Стилістична диференціація лексики.
- •41. Білет: Активна і пасивна лексика.
- •42.Білет: неологізми та їх різновиди.
- •Функції
- •Формування
- •43. Білет: Архаїзми та історизми.
- •44. Білет: Фразеологізм, ознаки фразеологізму. Особливості перекладу фразеологізму.
- •Джерела фразеології
- •46. Білет: Поняття про лексикографію. Види словників.
- •Основні філологічні словники
- •47. Основні тлумачні словники. (укр.. Рос. Нім. Англ.. Франц)
- •Історія тлумачних словників української мови
- •48. Білет: Граматика. Розділи грамматики.Абстрактний характер грамматики.
- •49. Білет: Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50. Білет: Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •52. Білет:Історичні зміни морфемної будови слова (опрощення, прерозклад, ускладнення)
- •53. Білет: Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54. Білет: Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •Принципи поділу на частини мови
- •Класифікація
- •56. Білет: Речення. Граматичні ознаки речення. Класифікація речень
- •57. Білет: Морфологізовані, не морфологізовані члени речення.
- •58. Білет: Генеологічна класифікація мов світу.
- •59. Білет: Характеристика індоєвропейської мовної сімї.
- •60. Білет: Словянські мови. Та їх походження.
- •61. Білет: Германські мови їх походження.
- •63. Білет: Морфологічна класифікація мов світу.
- •Кореневі мови
- •Аглютинативні мови
- •Флективні мови
- •Полісинтетичні мови
- •64. Білет: Порівняльно-історичний метод вивчення мов, його походження представники.
- •Короткий опис
- •Відомі представники
61. Білет: Германські мови їх походження.
Германські мови — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини. Мови германської групи у спілкуванні використовують більш ніж 550 мільйонів людей. Найпоширеніші з них — англійська та німецька. Германські мови традиційно поділяються на три підгрупи:
Північна підгрупа. Також відома, як скандинавська підгрупа. До її складу входять шведська і діалекти (ґетамол, норлендска, ельвдалск т. і.), данська, норвезькі офіційні мови а діалекти (букмол, нюношк, ріксмол, трендешк, нордношк і т. д.), ісландська, фарерська мови.
Західна підгрупа. Мовами, що належать до цієї групи є англійська, фризька, фламандська, люксембурзька, нідерландська, німецька, їдиш, африкаанс.
Східна підгрупа. До цієї підгрупи належать згаслі германські мови — готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська мови.
Область первісного формування германських племен — південь Скандинавії, півострів Ютландія та Шлезвіґ-Гольштайн: далі вони розвивалися на тлі численних міграцій їх носіїв, особливо в 2-5 ст., в епоху «великого переселення народів».
62. Білет: Романські мови та їх походження.
Романські мови — група мов і діалектів, що входять до індоевропейської мовної родини і генетично висхідних до спільного предка, — латини.
Наука, що вивчає романські мови, їх походження, розвиток, класифікацію тощо називається романістика і є одним з підрозділів мовознавства.
Термін «романські» походить від лат. romanus («притаманний Риму», згодом — «Римській імперії»). Мовців у світі близько 600 млн.
Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн (у тому числі французьку — 30 країн, іспанську — 23 країни, португальську — 7, італійську — 4, румунську — 2 країни).
Французька та іспанська, крім того, є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї ООН. Ще декілька романських мов мають статус парціальної («часткової») мови у відповідних країнах: галісійська, каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії, ретороманська у Швейцарії. Решта романських мов є мовами хатнього вжитку без особливого соціального статусу: окситанська у Франції, сард(ин)ська в Італії, аромунська — поза Румунією на Балканах.
Найпоширенішими романськими мовами є: Французька Іспанська Португальська Валонська Румунська Каталанська Сицилійська Гальєго Астурійсько-леонська Корсиканська Сассарська Істро-румунська Арагонська Окситанська Аромунська Ретороманська П'ємонтська Лігурійська Західно-ломбардська Східно-ломбардська Еміліано-романьйольська Венеційська Ладінська Фріульська Франко-провансальська Італійська Неаполітанська Сардська Істрійська
63. Білет: Морфологічна класифікація мов світу.
Морфологічна класифікація мов — типологічна класифікація мов світу на основі принципів морфлогічної будови слів.
Відповідно до цієї класифікації усі мови поділяються на:
кореневі (аморфні, ізолюючі)
аглютинативні
флективні (фузійні)
полісинтетичні (багатоскладові, інкорпоруючі).
Кореневі мови
У кореневих мовах слова не розпадаються на морфеми: корені й афікси. Слова таких мов являють собою морфологічно неоформлені одиниці типу невідмінюваних слів української мови там, тут, звідки, куди.
Кореневими є мови в'єтнамська, бірманська, старокитайська, значною мірою сучасна китайська.
Граматичні відношення між словами в цих мовах передаються інтонацією, службовими словами, порядком слів.