
- •2. Білет: Розділи мовознавства. Проблеми мовознавства.
- •3. Білет: Місце мовознавства серед інших наук. Зв’язки мовознавства з іншими науками.
- •5. Білет: Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6. Білет: Взаємозв’язок мови і мислення.
- •7. Білет: Функції мови.
- •9. Білет: Невербальні засоби спілкування.
- •11. Білет: Соціальні теорії походження мови.
- •12. Білет: Етапи історичного розвитку мов.
- •13. Білет: Контакти мов.
- •15. Білет: основні етапи розвитку письма.
- •15. Білет: Національний характер мови. Ознаки національної мови.
- •17. Білет: Поняття літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •18. Білет: Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Білет: звуки мовлення. Три аспекти вивчення звуків мовлення.
- •20. Білет: Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21. Білет: Класифікація голосних.
- •22. Білет: Класифікація приголосних.
- •За акустичним вираженням
- •За твердістю і м'якістю
- •23. Білет: Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •24. Білет: Поняття про фонетичні процеси. Позиційні процеси.
- •25. Білет. Комбінаторні процеси та їх різновиди.
- •27. Білет: Поняття про фонетичне слово. Енклітики, проклітики.
- •28. Білет: Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •Теорії про природу складу
- •29. Білет: Наголос і його види.
- •30. Білет: Алфавіт сім ї алфавітів.
- •31. Білет: Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •32. Білет: Слово його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •33. Білет: Мотивовані, невмотивовані слова. Внутрішня форма слова.
- •34. Білет: Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •35. Білет: Типи переносу значень слів.
- •36. Білет: Омонімія, види омонімів. Міжмовна омонімія.
- •37. Білет: Явище синонімії. Види синонімів.
- •38. Білет. Антоніми, види антонімів.
- •39. Білет: Евфемізми і табу.
- •40. Білет: Стилістична диференціація лексики.
- •41. Білет: Активна і пасивна лексика.
- •42.Білет: неологізми та їх різновиди.
- •Функції
- •Формування
- •43. Білет: Архаїзми та історизми.
- •44. Білет: Фразеологізм, ознаки фразеологізму. Особливості перекладу фразеологізму.
- •Джерела фразеології
- •46. Білет: Поняття про лексикографію. Види словників.
- •Основні філологічні словники
- •47. Основні тлумачні словники. (укр.. Рос. Нім. Англ.. Франц)
- •Історія тлумачних словників української мови
- •48. Білет: Граматика. Розділи грамматики.Абстрактний характер грамматики.
- •49. Білет: Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50. Білет: Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •52. Білет:Історичні зміни морфемної будови слова (опрощення, прерозклад, ускладнення)
- •53. Білет: Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54. Білет: Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •Принципи поділу на частини мови
- •Класифікація
- •56. Білет: Речення. Граматичні ознаки речення. Класифікація речень
- •57. Білет: Морфологізовані, не морфологізовані члени речення.
- •58. Білет: Генеологічна класифікація мов світу.
- •59. Білет: Характеристика індоєвропейської мовної сімї.
- •60. Білет: Словянські мови. Та їх походження.
- •61. Білет: Германські мови їх походження.
- •63. Білет: Морфологічна класифікація мов світу.
- •Кореневі мови
- •Аглютинативні мови
- •Флективні мови
- •Полісинтетичні мови
- •64. Білет: Порівняльно-історичний метод вивчення мов, його походження представники.
- •Короткий опис
- •Відомі представники
59. Білет: Характеристика індоєвропейської мовної сімї.
СЛОВ'ЯНСЬКА ГРУПА Слов'янськими мовами користуються 290 млн. 475 тис. осіб (1985 p.). Виділяють три підгрупи слов'янських мов: східну, західну і південну.
ГЕРМАНСЬКА ГРУПА Германські мови, якими розмовляють 425 млн. 460 тис. осіб, поділяються на три підгрупи: північногерманську (скандинавську), західногерманську і східногерманську.
ПІВНІЧНОГЕРМАНСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ПІДГРУПА. До неї належать датська, шведська, норвезька, ісландська і фарерська мови.
ЗАХІДНОГЕРМАНСЬКА ПІДГРУПА . До неї належать англійська, голландська, фламандська, фризька, німецька та їдиш.
СХІДНОГЕРМАНСЬКА ПІДГРУПА . До неї належить готська мова, яка виникла на основі двох діалектів — вестготського, що був поширений в Іспанії та Північній Італії, та остготського (мова східних готів, які жили в ранньому середньовіччі на північному узбережжі Чорного моря і в південній Наддніпрянщині; у Криму вона існувала до XVI ст.). Найвидатнішою пам'яткою готської мови є переклад Біблії, здійснений єпископом Ульфілою
РОМАНСЬКА ГРУПА Романська група мов пов'язана спільним походженням від латинської мови. Поширені романські мови в більш ніж 60 країнах. Загальна кількість мовців становить 576 млн. 230 тис.Умовно виділяють чотири підгрупи романських мов: галло-романську, італо-романську, іберо-романську і балкано-романську.
ГАЛЛО-РОМАНСЬКА ПІДГРУПА. ДО неї належать французька, провансальська і каталонська мови. ІТАЛО-РОМАНСЬКА ПІДГРУПА. До неї входять італійська, сардинська і ретороманська мови.
ІБЕРО-РОМАНСЬКА ПІДГРУПА. До неї належать іспанська і португальська мови.
БАЛКАНО-РОМАНСЬКА ПІДГРУПА. До неї належать румунська та молдавська мови.
60. Білет: Словянські мови. Та їх походження.
Слов'янські мови — група мов, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови, яка становила собою одне з розгалуженьіндоєвропейської родини мов.
Слов'янська мовна група . До неї належать:
східнослов'янська підгрупа. Представлена вона українською (45 млн.), російською (250 млн.) і білорусь кою (понад 8 млн.) мовами.
західнослов'янська підгрупа. Вона охоплює польську (43 млн.), чеську (10,6 млн.), словацьку (5,3 млн.), верхньолужицьку та нижньолужицьку (разом лужичан 100 тис.) мови, а також мертву полабську.
південнослов'янська підгрупа. До неї входять болгарська (понад 9 млн.), македонська (майже 2 млн.), словенська (1,8 млн.), а також сербська, хорватська, боснійська та чорногорська, які утворилися після розпаду сербсько-хорватської мови, що функціонувала вЮгославії до її поділу.
Це — коротка добірка основних споріднених слів у слов'янських мовах, яка робить наочними звукові зміни у відповідних мовах. Це не перелік перекладів: слова добрано перш за все за спільним походження, хоча їхнє сучасне значення може бути змінене.
Праслов'янська |
Українська |
Польська |
Словацька |
Болгарська |
Сербська |
Білоруська |
Словенська |
Хорватська |
Боснійська |
Російська |
Македонська |
Чеська |
*ognь |
вогонь |
ogień |
oheň |
огън |
огањ |
агонь |
ogenj |
oganj |
oganj |
огонь |
оган |
oheň |
*ryba |
риба |
ryba |
ryba |
риба |
риба |
рыба |
riba |
riba |
riba |
рыба |
риба |
ryba |
- |
гніздо |
gniazdo |
hniezdo |
гнездо |
гнездо |
гняздо |
gnezdo |
gnijezdo |
gnijezdo |
гнездо |
гнездо |
hnízdo |
*oko |
око |
oko |
oko |
око |
око |
вока |
oko |
oko |
oko |
глаз |
око |
oko |