
- •2. Білет: Розділи мовознавства. Проблеми мовознавства.
- •3. Білет: Місце мовознавства серед інших наук. Зв’язки мовознавства з іншими науками.
- •5. Білет: Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6. Білет: Взаємозв’язок мови і мислення.
- •7. Білет: Функції мови.
- •9. Білет: Невербальні засоби спілкування.
- •11. Білет: Соціальні теорії походження мови.
- •12. Білет: Етапи історичного розвитку мов.
- •13. Білет: Контакти мов.
- •15. Білет: основні етапи розвитку письма.
- •15. Білет: Національний характер мови. Ознаки національної мови.
- •17. Білет: Поняття літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •18. Білет: Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Білет: звуки мовлення. Три аспекти вивчення звуків мовлення.
- •20. Білет: Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21. Білет: Класифікація голосних.
- •22. Білет: Класифікація приголосних.
- •За акустичним вираженням
- •За твердістю і м'якістю
- •23. Білет: Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •24. Білет: Поняття про фонетичні процеси. Позиційні процеси.
- •25. Білет. Комбінаторні процеси та їх різновиди.
- •27. Білет: Поняття про фонетичне слово. Енклітики, проклітики.
- •28. Білет: Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •Теорії про природу складу
- •29. Білет: Наголос і його види.
- •30. Білет: Алфавіт сім ї алфавітів.
- •31. Білет: Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •32. Білет: Слово його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •33. Білет: Мотивовані, невмотивовані слова. Внутрішня форма слова.
- •34. Білет: Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •35. Білет: Типи переносу значень слів.
- •36. Білет: Омонімія, види омонімів. Міжмовна омонімія.
- •37. Білет: Явище синонімії. Види синонімів.
- •38. Білет. Антоніми, види антонімів.
- •39. Білет: Евфемізми і табу.
- •40. Білет: Стилістична диференціація лексики.
- •41. Білет: Активна і пасивна лексика.
- •42.Білет: неологізми та їх різновиди.
- •Функції
- •Формування
- •43. Білет: Архаїзми та історизми.
- •44. Білет: Фразеологізм, ознаки фразеологізму. Особливості перекладу фразеологізму.
- •Джерела фразеології
- •46. Білет: Поняття про лексикографію. Види словників.
- •Основні філологічні словники
- •47. Основні тлумачні словники. (укр.. Рос. Нім. Англ.. Франц)
- •Історія тлумачних словників української мови
- •48. Білет: Граматика. Розділи грамматики.Абстрактний характер грамматики.
- •49. Білет: Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50. Білет: Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •52. Білет:Історичні зміни морфемної будови слова (опрощення, прерозклад, ускладнення)
- •53. Білет: Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54. Білет: Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •Принципи поділу на частини мови
- •Класифікація
- •56. Білет: Речення. Граматичні ознаки речення. Класифікація речень
- •57. Білет: Морфологізовані, не морфологізовані члени речення.
- •58. Білет: Генеологічна класифікація мов світу.
- •59. Білет: Характеристика індоєвропейської мовної сімї.
- •60. Білет: Словянські мови. Та їх походження.
- •61. Білет: Германські мови їх походження.
- •63. Білет: Морфологічна класифікація мов світу.
- •Кореневі мови
- •Аглютинативні мови
- •Флективні мови
- •Полісинтетичні мови
- •64. Білет: Порівняльно-історичний метод вивчення мов, його походження представники.
- •Короткий опис
- •Відомі представники
32. Білет: Слово його лексичне значення. Основні ознаки слова.
Слово- наслідок сполучення певних значень з сукупністю певних звуків, результат чого здатний до певного граматичного вживання.
Слово:
- має позиційну автономність, є вільним знаком
- може самостійно виконувати синтаксичну функцію - формувати речення
- становить лексико-граматичну єдність, поєднуючи в собі лексичне і граматичне значення
- не лише відтворюються, а й творяться (неологізми)
Основними функціями слова є:
- референтна (називання предметів та явищ)
- експресивна
- інформативна
- мислеоформлююча
- стилістичне маркування
Слову як основній одиниці мови властиві такі ознаки:
фонетична оформленість;
наявність одного чи кількох лексичних значень;
номінативність (слово виконує в мові функцію називання);
граматична оформленість;
видільність у мовленнєвому потоці;
вільна відтворюваність у процесі мовлення (слова існують у готовому вигляді, їх не потрібно заново створювати);
відносна вільність позиції в реченні;
власний єдиний наголос (за винятком складних слів, які мають основний і побічний наголоси: багатозначний, приладобудування, сивоголовий тощо; односкладові прийменники, сполучники і частки в поєднанні з іншими словами власного наголосу не мають: по дорозі; не ти, а ми; він і вона і под.);
структурна цілісність (непроникність одного слова в інше, за винятком деяких заперечних та неозначених займенників у непрямих відмінках із прийменниками: дехто - де з ким, ніщо - ні на чому, хтозна-який -хтозна в якому і под.);
переважне вживання в сполученнях слів у межах речення.
Однією з найважливіших характеристик слова є його лексичне значення, або лексична семантика – реальний, конкретно-індивідуальний зміст, тобто те, що слово називає.
Залежно від кількості лексичних значень слова поділяються на однозначні й багатозначні.
Однозначними називаються такі слова, які в будь-якому контексті (словесному оточенні) мають те саме (одне) значення.
Багатозначними називають такі слова, які залежно від контексту можуть мати кілька значень.
Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією.
Серед значень багатозначного слова, як видно з наведеного прикладу, виділяють прямі й переносні.
Пряме значення - це основне лексичне значення багатозначного слова, яке безпосередньо вказує на співвідношення слова з явищами реальної дійсності. Наприклад, пряме значення слова озеро - «природна або штучна заглибина, наповнена водою», слова ріка - «водний потік, що живиться із джерела або стоком атмосферних опадів і тече по видовжених зниженнях рельєфу від верхів’я до гирла». Пряме значення здебільшого є первинним, тобто таким, що виникло разом зі словом.
Переносне значення - це вторинне лексичне значення багатозначного слова, яке виникає внаслідок перенесення найменувань одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності чи суміжного зв’язку між ними. Наприклад, переносне значення слова озеро - «велика кількість якої-небудь рідини», а слова ріка - «велика кількість чогось такого, що тече, сиплеться і т. ін.».
Лексичне значення(ЛЗ) – історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності. Це зв’язок певного звучання з певним поняттям, почуттям, це той зміст слова, та інформація, яку воно несе; це наївне поняття про певну річ, це план значення (ПЗ)
Лз слова є продуктом мисленнєвої діяльності людини. Воно пов’язане з редукцією інформації людською свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням. Оскільки слова називають речі, то ЛЗ нерідко називають речовим.