32. Білет: Слово його лексичне значення. Основні ознаки слова.

Слово- наслідок сполучення певних значень з сукупністю певних звуків, результат чого здатний до певного граматичного вживання.

Слово:

- має позиційну автономність, є вільним знаком

- може самостійно виконувати синтаксичну функцію - формувати речення

- становить лексико-граматичну єдність, поєднуючи в собі лексичне і граматичне значення

- не лише відтворюються, а й творяться (неологізми)

Основними функціями слова є:

- референтна (називання предметів та явищ)

- експресивна

- інформативна

- мислеоформлююча

- стилістичне маркування

Слову як основній одиниці мови властиві такі ознаки:

• фонетична оформленість;

• наявність одного чи кількох лексичних значень;

• номінативність (слово виконує в мові функцію називання);

• граматична оформленість;

• видільність у мовленнєвому потоці;

• вільна відтворюваність у процесі мовлення (слова існують у готовому вигляді, їх не потрібно заново створювати);

• відносна вільність по­зиції в реченні;

• власний єдиний наголос (за винятком складних слів, які мають основний і побічний наголоси: багатозначний, приладобудування, сивоголовий тощо; од­носкладові прийменники, сполучники і частки в поєднанні з іншими словами власного наголосу не мають: по дорозі; не ти, а ми; він і вона і под.);

• структурна цілісність (непроникність одного слова в інше, за винятком деяких заперечних та неозначених займенників у непрямих від­мінках із прийменниками: дехто - де з ким, ніщо - ні на чому, хтозна-який -хтозна в якому і под.);

• пере­важне вживання в сполученнях слів у межах речення.

Однією з найважливіших характеристик слова є його лексичне значення, або лексична семантика – реальний, конкретно-індивідуальний зміст, тобто те, що слово називає.

Залежно від кількості лексичних значень слова поділя­ються на однозначні й багатозначні.

Однозначними називаються такі слова, які в будь-яко­му контексті (словесному оточенні) мають те саме (одне) значення.

Багатозначними називають такі слова, які залежно від контексту можуть мати кілька значень.

Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією.

Серед значень багатозначного слова, як видно з наведе­ного прикладу, виділяють прямі й переносні.

Пряме значення - це основне лексичне значення ба­гатозначного слова, яке безпосередньо вказує на співвідно­шення слова з явищами реальної дійсності. Наприклад, пряме значення слова озеро - «природна або штучна за­глибина, наповнена водою», слова ріка - «водний потік, що живиться із джерела або стоком атмо­сферних опадів і тече по видовжених зниженнях рельєфу від верхів’я до гирла». Пряме значення здебільшого є первинним, тобто таким, що виникло разом зі словом.

Переносне значення - це вторинне лексичне значен­ня багатозначного слова, яке виникає внаслідок перенесен­ня найменувань одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності чи суміжного зв’язку між ними. На­приклад, переносне значення слова озеро - «велика кіль­кість якої-небудь рідини», а слова ріка - «велика кількість чогось такого, що тече, сиплеться і т. ін.».

Лексичне значення(ЛЗ) – історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності. Це зв’язок певного звучання з певним поняттям, почуттям, це той зміст слова, та інформація, яку воно несе; це наївне поняття про певну річ, це план значення (ПЗ)

Лз слова є продуктом мисленнєвої діяльності людини. Воно пов’язане з редукцією інформації людською свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням. Оскільки слова називають речі, то ЛЗ нерідко називають речовим.