За акустичним вираженням

-свистячі (ц, с, з, дз)

-шиплячі (ш, ч, ж, дж)

За твердістю і м'якістю

М'які приголосні: [д'], [т'], [н'], [дз'], [ц'], [з'], [с'], [й], [л'], [р']

23. Білет: Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.

Фонологія - розділ лінгвістики, що вивчає структуру звукового ладу мови і функціонування звуків в мовній системі. Основною одиницею фонології є фонема, основним об'єктом дослідження - протиставлення ( опозиції) фонем, що утворюють разом фонологічну систему мови.

Фонема – це найменша одиниця звукової будови мови, яка є в певній мові носієм смислу і служить для розрізнювання слів і форм слів.

Функції фонем:

1)Конститутивна(твірна) функція : фонема утворює морфеми і слова.

2)Ідентифікаційна (пізнавальна) : людина за допомогою фонеми розпізнає слова у звуковому потоці.

3)Деструктивна (розрізнювальна) : полягає у тому,що фонеми виступають засобом розрізнювання морфем і слів.

Фонема одна з характерних ознак самобутності мови. Своєрідність фонологічної системи кожної мови полягає у загальній кількості фонем, співвідношенні голосних і приголосних, характері опозицій, варіантів і варіацій фонем та їх сполучуваності.

24. Білет: Поняття про фонетичні процеси. Позиційні процеси.

У потоці мовлення звуки взаємодіють і впливають один на одного, в результаті чого відбуваються фонетичні процеси.

Процеси спричинені впливом загальних умов вимови, називають позиційними. Зміни, зумовлені впливом одного звуку на інших, називаються комбінаторними.

До позиційних процесів належать: редукція, протеза і приглушення в абсолютному кінці слова.

Редукція голосних – позиційний процес., суть якого полягає в ослабленні артикуляції не наголошених звуків і зміні їхнього звучання. Розрузняють кількісну і якісну редукцію.

В результаті кількісної редукції голосні втрачають силу і довготу, але зберігають тембр. Дуб – дубок – дубовик.

Якісна редукція – це втрата голосними своєї якості. Рос вода (вада) молодой (маладой). Якісній редукції піддаються звуки а,о,є. Кількісній редукції піддаються звуки и,і, у. Для української мови якісна редукція не характерна.

Приглушення дзвінких звуків в абсолютному кінці: голуб (голуп). Це явище властиве не всім мовам. В укр.,англ., мовах звуки в кінці слова не оглушуються. В рос. І польській це явище є закономірним.

Протеза – надставка приголосного або голосного звуку: Анна Ганна.

25. Білет. Комбінаторні процеси та їх різновиди.

У потоці мовлення звуки взаємодіють і впливають один на одного, в результаті чого відбуваються фонетичні процеси.

Процеси спричинені впливом загальних умов вимови, називають позиційними. Зміни, зумовлені впливом одного звуку на інших, називаються комбінаторними.

До комбінаторних процесів належать: асиміляція, акомодація, епентеза, дисиміляція, метатеза,гаплологія.

Асиміляція – артикуляційне уподібнення звуків у межах складу або слова: боротьба (бородьба), сказка (сказка). Асиміляція буває за напрямом: регресивна і прогресивна. За повнотою: повна і не повна. За місцем: суміжна не суміжна. Приголосні асимілюються за дзвінкістю і глухістю., за місцем і способом творення – болітце, твердістю-мякістю – світ,пісня.

Акомодація – часткове пристосування сусідніх звуків, виникає між приголосними і голосними: тук, тюк.

Дисиміляція – розподібнення артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова: феврарь*февраль.

Діереза – викидання звуку у слові: поздно(позно).

Епентеза – вставка звуку: радіво, фіялка.

Метатеза – перестановка звуків або складів: бондар – боднар, мрамор – мрамор.

Гаплологія – викидка одного з двох однакових або подібних складів: мінералологія – мінералогія.

Субституція – зіміщення. У запозичуваному слові заміщується не властивий запозичуваній мові звук. Близьким за звучанням. (Питип – Филип)

26. Білет: Фонетичне членування мовленнєвого процесу.

Мовленнєвий потік членується на відрізки різного роз­міру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До них належать фрази, такти, склади і звуки. Найкруп­нішою фонетичною одиницею є фраза.

Фраза - відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-змістову єдність, виділену з двох боків паузами.найбільша вимовна одиниця.

Кожна фраза (фонетична синтагма) пов'язана зі зміс­том та інтонаційним малюнком і має власний (фразовий) наголос. У середині фрази не може бути паузи, оскільки вона б спотворила зміст. І хоча членування на фрази до­пускає варіативність, однак ця варіативність має певні обмеження, продиктовані змістом.

Фраза розпадається на такти.

Такт — частина фрази, об'єднана одним наголосом.

Такти членуються на склади, оскільки кожен такт скла­дається з декількох зростань і спадів звучності. Складоподіл проходить за звуком найвищої звучності. Склади мають різну структуру. Вони поділяються на закриті, відкриті, прикриті, не прикриті. В укр., рос, мовах склади переважно відкриті та прикриті.

Склад у свою чергу складається зі звуків — мінімаль­них фонетичних одиниць. Потрібно зазначити, що в мов­ленні звуки, як правило, окремо не вимовляються, а ли­ше в складі, який є найменшою одиницею мовленнєвого ланцюжка.