
- •2. Білет: Розділи мовознавства. Проблеми мовознавства.
- •3. Білет: Місце мовознавства серед інших наук. Зв’язки мовознавства з іншими науками.
- •5. Білет: Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6. Білет: Взаємозв’язок мови і мислення.
- •7. Білет: Функції мови.
- •9. Білет: Невербальні засоби спілкування.
- •11. Білет: Соціальні теорії походження мови.
- •12. Білет: Етапи історичного розвитку мов.
- •13. Білет: Контакти мов.
- •15. Білет: основні етапи розвитку письма.
- •15. Білет: Національний характер мови. Ознаки національної мови.
- •17. Білет: Поняття літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •18. Білет: Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Білет: звуки мовлення. Три аспекти вивчення звуків мовлення.
- •20. Білет: Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21. Білет: Класифікація голосних.
- •22. Білет: Класифікація приголосних.
- •За акустичним вираженням
- •За твердістю і м'якістю
- •23. Білет: Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •24. Білет: Поняття про фонетичні процеси. Позиційні процеси.
- •25. Білет. Комбінаторні процеси та їх різновиди.
- •27. Білет: Поняття про фонетичне слово. Енклітики, проклітики.
- •28. Білет: Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •Теорії про природу складу
- •29. Білет: Наголос і його види.
- •30. Білет: Алфавіт сім ї алфавітів.
- •31. Білет: Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •32. Білет: Слово його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •33. Білет: Мотивовані, невмотивовані слова. Внутрішня форма слова.
- •34. Білет: Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •35. Білет: Типи переносу значень слів.
- •36. Білет: Омонімія, види омонімів. Міжмовна омонімія.
- •37. Білет: Явище синонімії. Види синонімів.
- •38. Білет. Антоніми, види антонімів.
- •39. Білет: Евфемізми і табу.
- •40. Білет: Стилістична диференціація лексики.
- •41. Білет: Активна і пасивна лексика.
- •42.Білет: неологізми та їх різновиди.
- •Функції
- •Формування
- •43. Білет: Архаїзми та історизми.
- •44. Білет: Фразеологізм, ознаки фразеологізму. Особливості перекладу фразеологізму.
- •Джерела фразеології
- •46. Білет: Поняття про лексикографію. Види словників.
- •Основні філологічні словники
- •47. Основні тлумачні словники. (укр.. Рос. Нім. Англ.. Франц)
- •Історія тлумачних словників української мови
- •48. Білет: Граматика. Розділи грамматики.Абстрактний характер грамматики.
- •49. Білет: Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50. Білет: Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •52. Білет:Історичні зміни морфемної будови слова (опрощення, прерозклад, ускладнення)
- •53. Білет: Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54. Білет: Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •Принципи поділу на частини мови
- •Класифікація
- •56. Білет: Речення. Граматичні ознаки речення. Класифікація речень
- •57. Білет: Морфологізовані, не морфологізовані члени речення.
- •58. Білет: Генеологічна класифікація мов світу.
- •59. Білет: Характеристика індоєвропейської мовної сімї.
- •60. Білет: Словянські мови. Та їх походження.
- •61. Білет: Германські мови їх походження.
- •63. Білет: Морфологічна класифікація мов світу.
- •Кореневі мови
- •Аглютинативні мови
- •Флективні мови
- •Полісинтетичні мови
- •64. Білет: Порівняльно-історичний метод вивчення мов, його походження представники.
- •Короткий опис
- •Відомі представники
21. Білет: Класифікація голосних.
Усі звуки української мови, а їх 38, поділяються на голосні і приголосні.
Голосні звуки творяться за допомогою голосу, їх усього шість. До голосних належать: [а],[о],[е],[и],[у],[і].
В основі класифікації голосних лежить різне положення губ і язика при вимові голосних звуків.
Губи беруть активну участь у створенні лише двох голосних [о] та [у], які називають лабіалізованими, тобто огубленими. Всі інші голосні звуки, а саме [а],[е],[и],[і], - належать до нелабіалізованих, або неогублених.
Поділ голосних на групи за положенням язика має два критерії: підняття (рух угору-вниз) та ряд (рух уперед-назад). Рядів є всього три: передній, середній та задній. В українській мові фонем середнього ряду немає. До переднього ряду належать [і],[и],[е], а заднього, відповідно, - [а],[о],[у].
Розрізняють також три види підняття язика: низьке, середнє, високе. Голосні звуки [і],[у] творяться за допомогою високого підняття, [и] дещо зниженого, порівняно з попередніми, але вищим за середнє підняття, до якого належать фонеми [е] та [о], тому підняття [и] класифікують як високо-середнє. Низьке підняття має [а].
Англійська мова.
Ми маємо 20 голосних. Голосні звуки в англійській мові – це ті, при вимові яких струмінь повітря не зустрічає на своєму шляху перешкоди, яка виробляє шум. А приголосні якраз і відрізняються наявністю шуму, коли ми долаємо цю перешкоду.
Всі звуки англійської мови вивчають у відповідності з їх класифікаціями. Голосні звуки в англійській мові прийнято ділити залежно від становища мови: яка частина мови піднята до неба (голосні переднього, середнього, змішаного і заднього рядів), мова просунута вперед або назад (голосні відсунутого тому, глибокого, просунутого вперед рядів), яка ступінь підйому тієї чи іншої частини мови (голосні високого, середнього та низького підйомів). Другий класифікацією є поділ голосних у залежності від положення губ: лабиализованного і нелабіалізованні голосні, тобто, вимовляються з округленими губами чи ні. Про стислість і довготу англійських голосних теж не варто забувати. Варто згадати і монофтонги, дифтонги, діфтонгоіди, які відрізняються стабільністю вимови.
Німецька мова
Фонетика німецької мови налічує 44 звуку, серед яких розрізняють 16 голосних, 3 дифтонга, 22 приголосних та 3 африката.
Залежно від положення мови німецькі голосні поділяються на голосні переднього (i, e,) та заднього рядів (a, o, u). Голосні бувають довгими і короткими (8 голосних букв дають 16 голосних звуків). Їх тривалість зв'язується з якістю складу, який вони утворюють
Дифтонгів називається злите проголошення в одному складі двох голосних.
22. Білет: Класифікація приголосних.
Приголосні звуки класифікують:
за участю голосу й шуму
за місцем творення, тобто за місцем дії активних і пасивних мовних органів, які беруть участь у вимовлянні звуків
за способом творення, або як саме утворюється звук
за акустичним вираженням
за твердістю і м'якістю, що залежить від ступеня наближення середньої частини язика до твердого піднебіння
За участю голосу й шуму приголосні звуки поділяють на:
Сонорні — приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом
Шумні — приголосні, що творяться за допомогою голосу й шуму. Залежно від наявності голосу, вони поділяються на:
дзвінкі — у цих звуках шум переважає над голосом
глухі — ці звуки складаються тільки з шуму
Сонорні |
Дзвінкі |
Глухі |
[в], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й] |
[б], [д], [д'], [г], [з], [з'], [ж], [ґ], [дж], [дз], [дз'] |
[к], [п], [с], [с'], [т], [т'], [ф], [х], [ш], [ц], [ц'], [ч] |
Крім того, шумні звуки (дзвінкі і глухі) утворюють акустичні пари (крім [ф]). Сонорні звуки таких пар не мають.
Дзвінкі |
Глухі |
[б] |
[п] |
[д], [д'] |
[т], [т'] |
[ж] |
[ш] |
[з], [з'] |
[с], [с'] |
[дж] |
[ч] |
[дз], [дз'] |
[ц], [ц'] |
[ґ] |
[к] |
[г] |
[х] |
За місцем творення приголосні поділяються на:
губні
язикові — приголосні, які в залежності від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяються на:
передньоязикові
середньоязикові
задньоязикові
глотковий (фарингальний) звук г.
Губні |
Передньоязикові |
Середньоязикові |
Задньоязикові |
Глотковий |
[б], [п], [в], [м], [ф] |
[д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [c], [c'], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [ж], [ч], [ш], [дж], [л], [л'], [н], [н'], [р], [р'] |
[й] |
[ґ], [к], [х] |
[г] |
За пасивним органом передньоязикові поділяються на:
альвеолярні (піднебінно-зубні)
зубні — решта передньоязикових приголосних
Піднебінні |
Зубні |
[ж], [ч], [ш], [дж], [р], [р'] |
[д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [с], [с'], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [л], [л'], [н], [н'] |
За способом творення приголосні звуки поділяються на:
зімкнені (проривні):
зімкнені чисті
ротові
носові
африкати
щілинні
дрижачі
Ротові |
Носові |
Африкати |
Щілинні |
Дрижачі |
[б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [ґ], [к] |
[м], [н'], [н] |
[дж], [дз], [дз'], [ч], [ц], [ц'] |
[в], [ф], [з], [з'], [с], [с'], [ж], [ш], [й], [г], [х], [л], [л'] |
[р], [р'] |