Білет №1

Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.

Мовознавство-це наука про мову, її суспільну природу і функції, внутрішню структуру, закономірності функціонування та історичного розвитку.

Мова – система фонетичних, лексичних, граматичних засобів, яка розвивається і забезпечує потреби людини у спілкуванні та пізнанні.

Об’єктом мовознавства (те,що вивчається) є природна,тобто людська мова. мова.

Предмет мовознавства: природа й сутність мови, її будова, структура, встановлення системи мови, походження мови, зміни в мові, фактори цих змін, виникнення та розвитку письма, його види, встановлення зв’язку між мовою та письмом, виникнення алфавітного проблеми графіки і орфографії, класифікація мов, типологія мов, встановлення близькості мов, їх контрастності, виділення мовних сімей, родин.

Мовознавство досліджує людську мову загалом і всі існуючі конкретні мови як різноманітні її вияви, індивідуальні втілення.

Нині мовознавство є не просто єдиною наукою, а сукупністю споріднених наук, які мають спільний предмет вивчення – мову, але розглядають цей предмет з різних точок зору або вивчають різні його компоненти.

Мовознавство як наука – це підсумки вивчення як умога більшої кількості мов. Мовознавство встановлює закономірності розвитку мови і формує мовні закони. Мовознавство це теоретичне а не практичне знання мов.

Хоча мовознавство виникло дуже давно й досягло величезних успіхів, велика кількість мов і досі науково вивчені досить побіжно або зовсім не вивчено. Наступним поколінням мовознавців залишилось ще багато нерозв’язаних завдань та проблем вивчення мовознавства.

2. Білет: Розділи мовознавства. Проблеми мовознавства.

Мовознавство це наука про мову як суспільне явище, наука про суспільну природу, функції, внутрішню структуру, закономірності функціонування та історичного розвитку.

Мовознавство ділиться на конкретне і загальне, прикладне і теоретичне.

Конкретне мовознавство займається вивченням конкретної мови. До конкретного мовознавства належить також і вивчення груп та сімей споріднених мов. ( наприклад славістика вивчає слов’янські мови, а індоєвропеїстика вивчає індоєвропейські мови).

Загальне мовознавство присвячене не окремих мовам, а людській мові взагалі. Воно вивчає загальні риси, властивості, закономірності мови і прояви, реалізації цих рис і закономірностей в окремих мовах. Загальне мовознавство вивчається на базі рідної мови.

Прикладне мовознавство займається практичними питаннями: створеннями словників, встановлення співвідношень між звуками і буквами, граматичним опрацюванням текстів тощо.

Теоретичне мовознавство досліджує мовні закони і закономірності.

Предмет вивчення мовознавства це мова, як феномен як абстрактна категорія.

Мова - це найважливіший засіб людського спілкування. Це головна ознака, найістотніша прикмета мови, яка виділяє її з-поміж інших.

Завдання мовознавства є вирішення актуальних проблем. А саме:

• Природа та сутність мови ( є 100 визначень поняття мова, але сутність мови не встановлена)

• Походження та історичний розвиток ( чи мова виникла в одному місці чи в багатьох відразу)

• Система та структура мови (мова - складна сист. Має багато одиниць, завданням мовознавства є з’ясувати їхню сутність та встановити їхні функції)

• Класифікація мов світу ( Групування великої кількості мов є нелегкою проблемою. У наш час найкраще розроблене і має найбільше наукове значення групування мов за спорідненістю (генеологічна класифікація) та за будовою (типологічна(морфологічна)) класифікація мов, до кінця не визначена ареальна, функціональна, та інші.)

• Виникнення і розвиток письма ( якщо говорити про конкретну мову то можна встановити коли приблизно з’явилось письмо завдяки історичним пам’яткам , якщо ж говорити про виникнення письма загалом, то сказати коли саме і де саме неможливо.)

• Методи вивчення мови ( мовознавство розробило чималу кількість методів наукового вивчення мови проте який найкращий для вивчення явища мови поки не встановлено. Серед них можна назвати, наприклад, порівняльно-історичний метод, метод внутрішньої реконструкції, що розраховані на дослідження історії мови, також описовий і експериментальний методи, що розраховані на вивчення певного стану функціонування мови)

• Зв'язок мови з іншими науками

Висновок: Хоч мовознавство виникло дуже давно й досягло величезних успіхів, ні в укр., ні рос, ні у будь-якій іншій мові світу наука не встановила всіх без винятку закономірностей розвитку та існування. Навіть більше,велика кількість мов і досі науково вивчена досить побіжно або зовсім не вивчена. Наступним поколінням мовознавців залишилось ще багато нерозв’язаних завдань.