
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний торговельно-економічний університет
- •1. Сутність товарного асортименту та основні принципи його формування
- •2.Фактори, що впливають на формування товарного асортименту та показники його оцінки
- •Аналіз господарської діяльності в магазині «Рибальська жилка» та оцінка її ефективності
- •Динаміка товарообороту магазину «Рибальська жилка»
- •Показники, що використовуються при аналізі стану організації процесу продажу товарів і обслуговування покупців у магазині (за 2012 рік)
- •Коефіцієнт стійкості товарного асортименту у магазині «Кнопка»
- •4. Підвищення ефективності товарної політики в магазині «Рибальська жилка».
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної лтератури
2.Фактори, що впливають на формування товарного асортименту та показники його оцінки
У процесі формування асортименту товарів на кожному роздрібному підприємстві здійснюють підбір товарів за різними ознаками.
При цьому враховують дію багатьох факторів. Основними факторами формування товарного асортименту є:
● Попит споживачів. Задоволення споживчого попиту є головною метою формування товарного асортименту. Він повинен відповідати запитам споживачів із урахуванням асортиментної структури. Ha підставі вивчення попиту приймаються рішення - що закуповувати та пропонувати клієнтам, в якому обсязі та асортименті.
● Можливості виробників і постачальників. Береться до уваги доступність використання необхідної сировинної бази, відповідність технологічних можливостей вирабників забезпеченню потрібного рівня якості продукцїї, наявність достатніх матеріальних і фінансових ресурсів для виробництва різноманітних товарів, їх закупівель у зарубіжних країнах, a також рівень і співвідношення цін нa них.
● Канали товароруху та збуту. Особливості виробництва, обігу, транспортування, споживання товарів впливають на вибір каналу товароруху та збуту. Окремі види ресурсів, як, правило, доставляють прямим каналом - від виробника безпосередньо споживачу, без участі посередника, іншi - через посередників у збуті. Налагодження цих каналів, час проходження через них матеріальних ресурсів, надійність та ефективність роботи усіх учасників логістичного ланцюга під час їх проходження - все це впливає на вибір тих чи інших асортиментних позицій.
● Tun магазииу. Визначає розмір торгової площі та асортиментного переліку. Наприклад, торгова площа та асортиментний перелік магазину загальноміськоro призначення будуть набагатo більшими, ніж магазину житлового району, хоча й аналогічного профілю. Магазин загальноміського призначення повинен охопити максимум асортиментних позицій та забезпечити більш широкий вибір товарів всередині кожної товарної групи, у той час як асортимент районного магазину буде представлений меншою кількістю видів та різновидів товарів відповідно до обсягу його товарообороту та величини торгової площі. Тому під час формування товарного асортименту забезпечують раціональний його розподіл між великими та дрібними магазинами однакової спеціалізації, між магазинами центру міста та його околицями.
● Матеріально-технічні можливості торговельного підприємства. У виборі форми взаємовідносин між торговельним підприємством і споживачами вирішальну роль відіграють такі фактори, як наявність складських площ, їх пропускна спроможність, розмір торгових площ, наявність відповідного складського тa торговельного обладнання, матеріальні можливості та досвід в організації обслуговування споживачів. Відповідно до тих умов, в яких функціонує підприємство, здійснюється вибір асортименту.
● Рівень цін на товари. Покупець визначає для себе граничну ціну або діапазон цін, у межах якого він може купити товар. Структура асортименту за ціновим фактором зaлежить від типу магазину та місця його розміщення. У великих універсальних тa спеціалізованих магазинах, розміщених у центральній частині міста, збільшується питома вага дорогих товарів.
● Методи продажу товарів. Наприклад, у магазинах самообслуговування, ефективно використовуючи торгові площі тa ємності обладнання, можна розмістити товарів на 20-30% найменувань більше, ніж в аналогічних магазинах, що застосовують традиційний метод продажу.
● Забезпечення рентабельності. Будь-який рентабельний товар, що користується попитом у споживача, повинен бути пропонований для продажу.
● Стабільність. Споживач повинен знайти у магазині те, що він знаходив і купував раніше. Змінювати асортимент потрібно поступово.
● Мода. Визначає певні смаки та звички, головним чином одяrу, взуття. Торгові працівники повинні виявляти будь-які зміни моди для своєчасного та активного впливу на промисловість з метою швидкої перебудови виробничого асортименту відповідно до нових напрямів моди.
● Сезонні коливання. Найбільш повне задоволення сезонного попиту досягається шляхом розширення асортименту та включення до нього товарів сезонного призначення за рахукок тимчасового скорочення асортименту інших товарів. Максимальна повнота асортименту сезонних товарів повинна бути забезпечена вже на початку сезону. Для кращої організації сезонної торгівлі доцільно складати сезонний календар, у якому можна передбачити початок та кінець завезення сезонних товарів, a також період найбільш пожвавленої сезонної торгівлі [6,ст.56].
Під час формування асортименту товарів на роздрібних торговельних підприємствах слід враховувати також дію загальних факторів: соціально-економічних, демографічних, природно-кліматичних, національно-побутових. До соціально-економічних факторів належать соціальний склад населення, яке обслуговують, обсяг доходів населення, ступінь розвитку та спрямування основних виробничих галузей у районі, місті. Демографічні фактори включають статевий та професійний склад населенкя, кількість сімей.
Під природно-кліматичними факторами слід розуміти вплив природних та кліматичних особливостей окремих районів на формування асортименту товарів. Наприклад, під час формування асортименту товарів у непродовольчих магазинах, розташованих поблизу узбережжя Чорного моря, слід звертати увагу на товари для відпочинку та туризму, спортивні товари, взуття для пляжу, головні убори для літа [1, ст. 76].
Під час проведення аналізу товарного асортименту використовують такі показники:
1. Структура acopтименту (питома вага товарних груп, підгруп, видів та інших різновидів товарів у загальному асортименті).
2. Кількість товарних груп, які реалізує магазин.
3. Кількість асортиментних позицій (різновидів) товарів.
4. Кількість асортиментних позицій на 1 м2 площі торгової зали (АПтз). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
АПтз = АПф : Sтз, (4)
де АПф - кількість асортиментних позицій, що реалізує магазин;
Sтз - площа торгової зали, м2.
5. Коефіціент широти товарного асортименту (Кша). Формула розрахунку така:
Кша= КТГф : КТГап, (5)
де КТГф - кількість товарних груп, що реалізує магазин;
КТГап - кількість товарних груп, визначених в асортиментному переліку товарів.
Оптимальна величина Кша = 1. Зростання величини коефіціента Кша за певний період свідчить про позитивні зрушення у наданні покупцю широкого вибору серед товарних гpyп, що реалізує магазин.
У результаті маркетингових досліджень, відповідних розрахунків тa оцінок торговельне підприємство створює документ, який називається асортиметний перелік товарів. Він включає види та різновиди товарів, що реалізуються.
Отже, асортиментний перелік – це список найменувань продукції, представлений у продажу, встановлюється з урахуванням площі магазину, його товарного профілю та спеціалізації. Затверджений директором підприємства асортиментний перелік вивішують у торговій залі магазину. Відсутність у продажу товарів, передбачених асортиментним переліком, розглядається як порушення правил торгівлі, тому всі працівники магазину, передусім продавці повинні добре знати встановлений для магазину асортиментний перелік. Разом із тим, асортиментний перелік є початковою умовою формування асортименту, гарантією безперервного продажу важливих товарів. Проте фактичний асортимент товарів повинен перевищувати встановлений перелік. Наявність таких переліків сприяє кращому обслуговунню покупців, дозволяє постійно мати у продажу необхідні їм товари за рахунок широти, глибини та стабільності асортименту.
Підприємства оптової та роздрібної торгівлі намагаються мати обов’язковий асортимент (асортиментний мінімум). Забезпечення стійкості обов'язкового асортименту має важливе соціально-економічне значення (особливо у роздрібній торгівлі і, передусім у торгівлі продовольчими товарами) в торгівлі, тому всі працівники магазину, передусім продавці повинні добре знати встановлений для магазину асортиментний перелік. Разом із тим, асортиментний перелік є початковою умовою формування асортименту, гарантією безперервного продажу важливих товарів. Проте фактичний асортимент товарів повинен перевищувати встановлений перелік. Наявність таких переліків сприяє кращому обслуговунню покупців, дозволяє постійно мати у продажу необхідні їм товари за рахунок широти, глибини та стабільності асортименту [2,ст. 70 ].
Підприємства оптової та роздрібної торгівлі намагаються мати обов’язковий асортимент (асортиментний мінімум). Забезпечення стійкості обов'язкового асортименту має важливе соціально-економічне значення (особливо у роздрібній торгівлі і, передусім у торгівлі продовольчими товарами).
Асортиментний мінімум – це мінімальний перелік товарів який повинен бути у продажу. Мешканці будь-якого населеного пункту мають бути забезпечені соціально-необхідними товарами повсякденного попиту, у тому числі товарами, на які здійснюється державне регулювання цін. Місцеві органи влади рекомендують підприємствам торгівлі дотримуватись асортиментного мінімуму товарів.
6. Коефіцієнт глибини асортименту (Кга). Формула розрахунку:
Кга = АПф : АПап, (6)
де АПап -- кількість асортиментних позицій (різновидів), визначених в асортиментному переліку товарів.
Оптимальна величина Кга = 1. Глибина товарного асортименту це надання покупцю широкого вибору різновидів товару. [1,ст. 89]
7. Оновлення асортименту (співвідношення кількості нових видів і різновидів товарів до загальної кількості) [1,ст. 89].