15. Основні етапи розвитку письма.

Власне письмо:

-піктографія

-ідеографія

-фонографія

Піктографія. Найдавнішим гра­фічним письмом були малюнки — піктограми. У піктографіч­ному письмі інформація передається в малюнках. Малюнків не можна читати, їх можна лише тлумачити. Вони передають зміст повідомлення, але не відображають його мовної форми. Для передавання абстрактних понять таке письмо непридатне. Наші далекі предки, певно, теж використовували пікто­графію. Саме слово писати колись означало «малювати».

Ідеографія. Малюнки поступово перетворювалися на умовні знаки, символи, набували перенос­ного значення. Піктограми ставали ідеограмами (позначками для понять, думок). Якшо раніше кружечок із крапкою посе­редині означав «сонце», то в ідеографічному письмі він став передавати поняття «день».

Найдавніше відоме ідеографічне ішсьмо — єгипетські ієро­гліфи, месопотамський (шумерський) клинопис, а також ки­тайське ідеографічне письмо. В Україні — це символи, накрес­лені на великодніх писанках; візерунки, вишиті на рушниках.

16.Національний характер мови. Ознаки національної мови.

18.Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.

Інтерлінгвістика - розділ мовознавства, який вивчає проблеми створення і функціонування штучних мов, як засобу спілкування у багатомовному світі.

Термін був введений 1911 р, Жоржем Мейсмансолом. До штучних мов належать універсальні мови, створені для міжнародного спілкування. есперанто, інтерлінгва, ідо, ложбан.

Штучні мови створюються через багато причин, наприклад щоб спростити спілкування між людьми (міжнародні мови), щоб додати реалізму вигаданому світу, чи з інших естетичних міркувань(вигадані мови), для лінгвістичних експериментів (наприклад перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа), чи для мовних ігор.

За призначенням штучні мови можна поділити на такі типи:

Експериментальні мови 

створені з метою експериментів в логіці, філософії чи лінгвістиці.

Міжнародні допоміжні мови 

створені з метою спрощення міжнародного спілкування

Вигадані мови 

створені щоб додати реалізму в вигаданий світ, та з метою естетичного чи гумористичного ефекту.

Найбільш поширена мова есперанто. Лексика побудована з лат, грец, герман, та словянських кореннях. Есперанто можливо вивчити швидше ніж будь-яку національну мову завдяки її простій і правильній побудові, адже граматика складається лише з 16 правил без жодного винятку

Інтерлінгва –абетка складається з 26 літер. Поширена в: Фінляндія, Норвегія, Швеція, США, UK та в інших країнах Писемність: латинська абетка Класифікація: штучна мова на основі англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, латинської, російської.

Латино-сіне-флексіоне (- міжнародна штучна мова на основі латинської мови

19. Звуки мовлення. Три аспекти мовних звуків.

Фонетика - звукова будова мови, галузь мовознавства, в якій вивчається звуковий тип мови.

Основні елементи фонетики:

• звук

• наголос

• склад

• інтонація

• фонема

Завдання фонетики:

1. Охарактеризувати артикуляційно-перцептивну та акустичну природу мовних звуків та класифікувати їх

2. Встановити в якому оточенні можуть виступати звуки конкретної мови

3. Визначити яких замін зазнають звуки у мовному потоці

4. Дослідити природу інших елементів звукової системи (склад, наголос, тон, інтонація)

Існує три аспекти вивчення мовних звуків:

1. Акустика звуків або акустичний, фізичний аспект, тобто безпосередній розгляд звукової матерії, завдяки якій мовлення може передаватися і сприйматися. З точки зору акустики, за своєю фізичною природою звуки являють собою коливання пружного середовища (повітря)

2. Фізіологія звуків або фізіологічний, чи біологічний аспект, який включає процес творення звуків апаратом мовлення, тобто артикуляцію і процес сприймання їх слуховим апаратом. Інакше кажучи, фізіологічний аспект вивчення звуків розчленовється на два компоненти – репродуктивний (відтворення звуків) та перцептивний (сприймання звуків).

3. Лінгвістичний аспект (соціальний, функціональний, мовний) – розгляд звуків з точки зору функціонального навантаження їх.