
- •1.Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
- •2. Розділи мовознавства.
- •3. Місце мовознавства серед інших наук, зв*язки мовознавства з іншими науками.
- •4.Методи і методики вивчення мовознавства
- •5.Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6.Мова і мислення
- •7.Мова і мовлення
- •8.Функції мови
- •9. Невербальні засоби спілкування.
- •10.Біологічні теорії походження мови.
- •11.Соціальні теорії походження мови.
- •12.Етапи історичного розвитку мов.
- •13.Контакти мов
- •14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
- •15. Основні етапи розвитку письма.
- •18.Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Звуки мовлення. Три аспекти мовних звуків.
- •20.Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21.Класифікація голосних
- •Огублені і неогублені голосні
- •Наголошені і ненаголошені голосні
- •22. Класифікація приголосних.
- •23.Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •25.Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •26. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •29.Наголос і його види.
- •30.Алфавіт. Сім*ї алфавітів.
- •31. Графіка і орфографія. Принципи орфографії в сучасних мовах.
- •32.Слово, його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •34.Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •36. Омонімія
- •37.Явище синонімії, види синонімів.
- •38. Антоніми, види антонімів
- •39. Евфемізми, табу
- •41.Активна і пасивна лексика.
- •42.Неологізми і їх різновиди. Неологізми
- •Авторські неологізми
- •43.Історизми і архаїзми
- •46. Лексикографія. Види словників.
- •44.Фразеологізм, ознаки фразеологізму.Особливості перекладу фразеологізмів
- •45.Класифікація фразеологізмів
- •47.Основні тлумачні словники(укр., рос, франц, англ.)
- •48.Граматика.Роздіи граматики. Абстрактний характер граматики.
- •49.Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50.Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •51.Морфема, види морфем. Морфемний аналіз слова.
- •52.Історичні зміни морфемної будови слова(опрощення, пере розклад, ускладнення).
- •53.Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54.Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •55.Синтаксис. Словосполучення, їхня класифікація.
- •58.Генеалогічна класифікація мов.
- •59.Характеристика індоєвропейської сімї мов.
- •60. Слов*янські мови.
- •61.Германські мови.
- •62.Романські мови.
58.Генеалогічна класифікація мов.
Взагалі, відомо більше ніж 6703 мови. Мови світу розрізняють за структурою і за к-стю носіїв.
Мови різняться за наявністю писемності, за ступенем їх вивчен.
Є мови з давньої писемністю – санскрит, грецька, італ, болгарська, рос, укр..
Багато племінних мов не мають писемності(Африка,Австралія).
Перші спроби класифікування мов були пов’язані з пошуком і виявленням їхньої спорідненості.
Генеалогічна класифікація мов – групування мов генеалогічно, на основі спорідненості спільного походження.
Генеалогічна класифікація базується на порівняльно-історичному методі, мета якого полягає:
1) у встановленні спорідненості мов, їх спільного походження шляхом порівняння слів, звуків і граматичних форм;
2) у реконструюванні слів і граматичних значень у мові-предку;
3) у встановленні закономірностей у зміні слів, звуків і граматичних форм після розходження мов.
За генеалогічною класифікацією мови світу поділяють на сім'ї (максимальні об'єднання споріднених мов), сім'ї —на групи (гілки), групи — на підгрупи, а вже в підгрупах
виділяють конкретні мови. Ізольовану мову, генетичних зв'язків якої не вдалося знайти, вважають окремою сім'єю.
У наш час виділяють приблизно 200 сімей мов, із них 22 — у Євразії, 20 — в Африці, інші — в Америці, Австралії, Новій Гвінеї. Найвідомішими і найпоширенішими мовними сім'ями є індоєвропейська, семіто-хамітська, кавказька, фінно-угорська, самодійська, тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська, китайсько-тибетська, тайська, аустронезійська, аустроазіатська.
59.Характеристика індоєвропейської сімї мов.
Індійські мови – інд група вкл. 24 мови – гінді, урду, бенгальська, непалі, циганська, пенджабі.
Іранська група – вкл. 31 мову. До живих належить: іранська(перська), курдська, таджицька, осетинська.
Грецька група – грецька мова.
Вірменська – вірменську.
Ці 4 групи мов, утв Сх угрупування індо-європейських мов.
Германська под. на скандинавську підгрупу зх. І сх.
Скандинавська –(пн. Германська) об’єднує у собі датську, швецьку, норвезьку, ісландську.
Зх герм група – скл з англ., нідерл, фламанська, фризька, нім, їдіш.
Сх герман – єдина мертва готська.
Романська – вкл. 10 мов. Под на:
-італо-романська- італ, сардинська, ретороманська
-іберо-романська-ісл, португ
-балконо-романська – румунська, молдавська, мертва – латина
-кельтська- ірландська, шотландська, уельська, бретонська
Албанська- албанська.
Ці групи увт зх. Угрупування індоєвроп мов.
Балтійська- вкл. 2 мови – литовську і латиську.
Словянська под. на 3 підгрупи:
-сх-укр,рос, білоруська
-зх-польська, чеська, словацька, кашубська, лужицька, мертва – полабська.
-пд- болгарська, македонська, сербська,хорватська, словенська, мертва – старо-словянська.
60. Слов*янські мови.
Слов'янські мови — група мов, яка відноситься до індоєвропейської родини мов.
Поділяється на 3 групи:
-східно-словянська(укр., рос, білоруська)
-зх-слов(польська, чеська, словацька, кашубська, лужицька, македонська, сербська, хорватська, словенська, мертва- старослов’янська).