10

Тема 4. Управління охороною праці на виробництві.

План

1. Суть і принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві

2. Організаційна структура управління охороною праці на виробництві

3. Інструктаж з питань охорони праці

4. Завдання та функції Служби охорони праці та Комісії з питань охорони праці підприємства

5. Форми та принципи контролю за охороною праці на підприємстві

6. Аналіз і оцінка стану охорони праці

7. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці

1.Суть і принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві

Такі фактори, як економічна заінтересованість власника, відповідальність власника за нещасні випадки, необхідність підвищувати продуктивність праці – створюють певний моральний і матеріальний тиск на власника підприємства, що змушує його постійно і систематично вирішувати питання охорони праці. Однак цей тиск, як і приписи державних інспекцій та численні нормативні акти, сам по собі не дасть ефекту, якщо власник не буде озброєний механізмом зменшення рівня виробничого ризику, тобто науково-обґрунтованою системою управління охороною праці (СУОП) на підприємстві.

Мета СУОП - забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності.

Функції СУОП:

1. організація й координація робіт з охорони праці;

2. контроль стану охорони праці;

3. облік, аналіз та оцінка показників стану умов і безпеки праці;

4. планування та фінансування робіт з охорони праці;

5. стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці.

Завдання СУОП:

1. навчання працівників безпеці праці та пропаганда питань охорони праці;

2. забезпечення безпеки виробничого обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд;

3. нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

4. забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

5. забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

6. організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

7. санітарно-побутове обслуговування працівників;

професійний добір працівників за певними спеціальностями.

(Під професійним добором розуміють систему заходів, які забезпечують відбір осіб, здатних за своїми фізичними, фізіологічними, психологічними та антропометричними даними до участі в тому чи іншому виді трудової діяльності, а також здатних адекватно реагувати на дію факторів середовища виробничого процесу та проявляти високий рівень працездатності).

Суб’єктами управління охороною праці виступають відповідні служби, відділи, посадові особи; Об’єктами управління — діяльність функціональних служб і структурних підрозділів щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах і на підприємстві в цілому.

Принципи управління охороною праці:

• безумовного пріоритету професійної та екологічної безпеки щодо результатів господарської діяльності;

• масової участі всіх працівників підприємства в забезпеченні професійної та екологічної безпеки;

• ненульового ризику, тобто усвідомлення необхідності підготовки підприємства на випадок надзвичайної ситуації;

• експрес-реагування на інформацію, яка надходить;

• безперервності функціонування системи навчання, яка забезпечує належну професійну компетентність менеджерів і працівників у галузі охорони праці;

• безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях;

Функціональна повнота СУОП підприємства досягається реалізацією таких форм забезпечення безпеки та охорони праці:

1. нормативно-методичне забезпечення (створення на підприємстві нормативно-правової бази з охорони праці).

2. організаційне забезпечення (організація контролю за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці, контролю за технічним станом і експлуатацією устаткування й інструментів, будівель, споруд, яка виключала б (або знижувала до допустимого рівня) вплив на працівників небезпечних виробничих факторів).

3. технічне забезпечення — (технічні засоби і заходи, які забезпечували б безпечні та нешкідливі умови праці).

4. санітарно-гігієнічне забезпечення — визначення фактичних значень конкретних параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

5. лікувально-профілактичне забезпечення — періодичний контроль за станом здоров’я працівників, надання медичної допомоги потер­пілим від нещасних випадків на виробництві, організація лікувально-профілактичного харчування працівників;

6. соціально-економічне забезпечення — надання пільг та компенсацій особам, зайнятим на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, створення умов для економічної заінтересованості власника та працівників у поліпшенні умов і безпеки праці.