Основні фактори антропосоціогенезу

В основу філософського трактування антропосоціогенезу покладено трудову теорію. Марксизмові належить трудова теорія походження людини, яка аналізує механізм трансформації біологічного в соціальне. Трудова теорія поєднала процес походження людини (антропогенез) з процесом виникнення суспільства (соціогенез). Сутність антропосоціогенезу полягає в появі нового ступення еволюції, який є діалектичним запереченням біологічної еволюції. Остання трансформується в якісно новий тип — еволюцію соціальну. Замість пасивного пристосування організму до навколишнього середовища, виникає новий спосіб життєдіяльності — соціальна практика. Поряд з працею (активним перетворенням і освоєнням природи), основними чинниками виникнення людини є соціальність (суспільний характер життєдіяльності), здатність до мовного спілкування, поява свідомості (усвідомленого і доцільного характеру діяльності).

Таким чином, людина виступає в марксистькій теорії як соціальна істота, її сутність визначається як сукупність всіх суспільних відносин. Всі суто людські якості, в тому числі і свідомість, є результатом суспільно-практичного життя.

Класичний варіант такого філософського пояснення дано в роботі Ф.Енгельса «Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину». Процес виникнення людини в цьому разі трактується не як поява нового ступеню в еволюції природи, а як діалектичний стрибок, що є запереченням біологічної еволюції. Він пов’язується з переходом високорозвинутої істоти, якою являється мавпа, до особливого типу життєзабезпечення — праці. В основу теорії покладено визнання визначальної ролі праці у формуванні таких якостей людини, як соціальність, свідомість, здатність до мовного спілкування, морфологічних характеристик, переходу до прямоходіння і т. п.

Але останнім часом і в науці висловлювались сумніви щодо її абсолютності. Сьогодні вже існує корекція щодо розуміння суті праці і її ролі у виникненні людини.

Суперечність випливає з відкрить антропологів, зроблених останнім часом — чи може бути названа людиною істота, що виготовляє знаряддя? В активі вчених є знахідки стоянок таких істот, які жили мільйони років тому, але будь-яких ознак людськості в них не знайдено.

В свою чергу приматологи (вчені, що займаються вивченням приматів) в останні роки з’ясували, що в природних умовах існують досить складні форми знаряддєвої діяльності (цілеспрямований вплив предметів колективно виготовлених на компоненти середовища) серед шимпанзе. Отже, виготовлення і користування знаряддями не може вважатись, як досі, визначальною ознакою людської праці.

Друге питання випливає з визначень праці, які дані К.Марксом.. Праця розглядається ним як процес, якому передує свідомість. Виникає парадокс: праця породжує свідомість, але сама вона може здійснюватись лише на основі свідомого прообразу результату.

Подолання цих недоречностей (виготовлення знарядь — основна характеристика праці виявляється не пов’язаним з людськістю, свідомість — породження праці передує будь-якому її акту) потребує більш глибокого розуміння праці, подолання її абсолютизації як основного фактору антропосоціогенезу.

Сутність виникнення праці, як стрибка в еволюції природи, полягає в появі принципово нової якості, що відсутня в природному світі. Його основою послужило по меншій мірі поєднання трьох об’єктивних умов, існуючих на рівні тваринної організації: по-перше, наявність інстинктивної праці, тобто використання природних предметів для життєзабезпечення; по-друге, стадний спосіб життя, властивий багатьом тваринним спільностям; по-третє, високий рівень біологічної організації цих істот: структура мозку, будова гортані, розвиток кінцівок, ступінь розвитку можливостей вдосконалення і т. п.

Єдність цих передумов породила нову триєдину якість: людську соціальність, спільність людей, сумісність їх дій.

До речі, в дослідженнях процесу антропосоціогенезу на сучасному етапі звернено увагу на такий момент становлення людини як поява здатності до відтворення стереотипної поведінки.

55. Зміст та співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».