3) Походження та форми релігії

Слово «релігія» походить від латинського «релігіо» і означає «зв’язок». Те, що зв’язує, з’єднує людину з божеством ( Святе письмо, культ та інш.).

Отже, визначення релігії виходить з віри в існування Бога. Але релігія виникла в суспільстві і існує разом з ним, поєднує в собі елементи раціонального та ірраціонального : моральні настанови або ангели, чорти.

Розрізняють соціальні, гносеологічні і психологічні корені релігії.

Соціальними коренями релігії є ті об’єктивні умови суспільного життя, які продукують і відтворюють релігійні вірування. Це є безсилля первісних людей у боротьбі з стихійними силами природи.

Гносеологічні корені релігії – це умови, можливості формування релігійних вірувань, які виникають у процесі пізнавальної діяльності людини. Здатність людського мислення до уособлення та абстрагування.

Психологічні корені релігії випливають із емоційного відношення людини до навколишнього світу. До них слід віднести деякі емоційні почуття індивіда, такі як страх, відчай, горе, самітність.

Гносеологічні та психологічні корені релігії – це тільки передумови, можливості виникнення релігійної свідомості. Вони реалізуються лише у відповідних соціальних умовах. Отже, вирішальна умова у виникненні релігійних вірувань належить соціальним факторам.

Важливим є питання про те, коли і як виникла релігія.

Богослови стверджують, що релігія має надприродне, божественне походження, існує споконвічно і що історія суспільства зобов’язана релігії.

Сучасною наукою доведено, що становлення людини і суспільства охоплює величезний історичний період, який тривав більше як 3,5 млн. років. Дані археології і антропології свідчать про те, що в історії людства існував тривалий безрелігійний період, а перші релігійні уявлення в сучасному розумінні склалися в період верхнього палеоліту, приблизно 40-20 тис. років до н.е., коли жили люди сучасного антропологічного типу (кроманьойонці).

Походження релігій пов’язують з міфами, магією. Це було наївне олюднення природного середовища. Людина переносила на природні об’єкти свої власні властивості, приписувала їм життя, людські почуття.

Які ж основні форми первісних культів?

Фетишизм, тотемізм, магія (чаклунство), анімізм, землеробські культи, шаманізм.

Особливості первісних релігій:

Первісні релігії характеризуються:

1) Відсутністю абстрактних уявлень про Бога – переважають конкретні образи, що пов’язують вищі сили з якимись окремими явищами природи.Ці вищі сили, власне, ще не боги, а духи, виявляються не такими вже й вищими, вони близькі до людей.

2) Ранньоміфологічний характер релігійного досвіду і богоявлення, тобто ще не йде мова про слово, про догмат – люди сприймають Бога лише в міфологічних образах, досить примітивних.

3) Родоплемінний характер релігійних культів. Кожен рід або плем’я мали свої уявлення про духів.

4) Злиття культу і життя. Життя первісної людини і ї її богослужінням, тобто кожна її дія відбувається згідно з релігійно освяченими обрядами і правилами, що є підґрунтям збереження первісної моралі.