Тема №1 «Формування податкової системи України»

1. Історія формування податкової системи України.

Виник-ня П сягає сивої давнини. В Київській Русі П з'явл. вже в перші роки її виник-ня. П не запозич. з ін. країн, а мають своє власне, нац. походження. Одним з найдавніших прямих П КР, що проіснував на укр. землях, було подимне. Назва поход. від од. опод-ня - "диму", тобто "дому", сел. двору. Платили подимне натурою та часткового грішми. Ін. П - полюддя. Він збир. під час щорічних об'їздів КР князем та його дружиною. І ще одним джерелом наповнення казни було поплужне. Це зем. П, од. опод-ня якого був плуг. Поплужне йшло на військові В, утрим. . княз. двору та на дипломатичні місії. Ці 3 види П так узвичаїлись, що продовж. існувати тоді, коли КР не стало. Спочатку в землях Гал.-Вол. князівства, а потім за часів лит.-укр. та лит.-польської держави. Княгиня Ольга, розвиваючи і вдосконалюючи трад. с-му П, збагач. їх оброками, втілює в життя рентні відносини. В епоху середньовіччя Русь сплач. П Лит., Польській і Моск. державам, час від часу, збільшуючи к-ть прямих і непрямих, звич. і надзвич. П, яких нарах. більше 30. З XV ст.. ввод. такий прямий грош. П як половщина. Спочатку його сплач. селяни, виходячи з к-ті худоби і землі. Згодом його почали сплач. всі держ. категорії залеж. сел-ва. Понад 300 років проіснував на укр. землях такий натур. П як поштучне, запровадж. литовцями. Його сплач. селяни залежно від к-ті худоби та птиці, витканого полотна, ряден, рушників. З XVI ст. приход. в У так зване Магдебурзьке право, яке стає визнач. у под. та мит. регулюванні. МП — це письм. кор. дозвіл на місцеве самовряд-ня, куплене мешканцями окремих міст або дароване жителям окремих міст за особливі заслуги перед короною. Міський голова чи бургомістр за МП був найвищ. вик. та суд. особою в місті. Він мав право встан. розміри П та мита, відміняти їх чи звільняти від них окремих громадян, розглядав усі майново-боргові спори і виносив по них рішення. За часів МП було запровадж. помірне торг.мито. І сплач. воно з пев. міри привіз. товару. Розмір помір. торг. мита був сталим і декілька століть не мінявся: 2 гроші за 1 од. товару. За часів Гетьманщини частину П, що стяг. з нас-ня було скасовано. Шляхта, козацька старшина були звільнені від податків повністю. Лише міщани і селяни платили стацію - П на утрим. війська, а також сплач. П з пром. прибутків. Повна руйнація укр. под. нац.традицій, яка передбачала помірність і доцільність опод-ня, розпоч. з втратою У. її нез-ті і повного поневолення Рос. Імперією. Ламаючи адм. с-му У, яка за своєю демократ. суттю та універс-тю випереджала більшість адм. систем країн Європи, Рос. Імперія почала запровадж. й свої П. Помірне мито було замінене Моск. П, що стан. 5 % від продаж. Ц товару. Було введено подвірне опод-ня. Тобто, запроваджено нову с-му опод-ня нас-ня прямими П. Запровадж. подвір. опод-ня значно збільшило к-ть ПП за рах. введ. в їх число тих категорій нас-ня, що раніше були звільнені від опод-ня. Заг. суму подвірного визначав уряд на чолі з урядником, а сільська громада чи міське управління розпад. суму П між всіма дворами. Подвірне опод-ня зберіг. до запровадж. подушного у XVIII ст. Його сплач. все чоловіче нас-ня країни, крім дворян, духовенства і осіб, що пере. на держ. службі. Розмір П щороку визначався сумою, необхідною для утримання армії і флоту, і постійно збільш. У XVIII ст.. подушне стан. близько 50 % усіх надходжень до держ. бюджету Рос. імперії. Подушне сплач. до кінця 19 ст. З появою ін. капіталістич. інвесторів і розвитком в пореформений час с/г і ремісничо-пром. підприєм-ва, подушне відмін. і ввод. майнові та ін. прямі П. В роки революції і громад. війни под. с-ма змін. прямим визиском, експропріацією. Елементи цивіліз. рег-ня ек-ки шляхом запровадж. прямих і непрямих П запровадж. в період НЕПу. Сталінізація спростила под. с-му і в умовах тоталітар. с-ми вона стала по суті номінальною і набрала вироджених форм. Потреби в спец. под. органі в умовах загальнодерж. форми власності на засоби вироб-ва не було. У складі Мінфіну та його підрозділів в областях, районах, містах вид. відповідні підрозділи держ. доходів. Вони несли відповід-ть за дотрим. діючого порядку справляння бюдж. доходів і за вик. плану надходжень платежів до бюджету.

Разом з набуттям Україною незалежності у 1991 році почала створ. та інтенсивно розв. нова под. с-ма. Вона значною мірою відрізн. від тієї, що існувала в умовах командно-адм. с-ми — з особливостями, характерними для всіх республік колиш. СРСР. Под. с-ма У-, що форм. нині, з одного боку, сягає своїм корінням у систему доходів держ. бюджету колишнього СРСР, з іншого боку, потребує змін і реформ, що відповідали б вимогам стан. в країні ринк. ек-ки. Створена у 1991 році под. с-ма У зазнала числ. змін, але так і не досягла прийнятного для уряду та суспільства стану. Тому вона і сьогодні знаход. у стані перетворень.