
- •1.Економічний розвиток та економічне зростання
- •2.Аргументи прихильників та противників економічного зростання
- •3.Типи та способи економічного зростання
- •4. Фактори економічного зростання
- •5. Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку.
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •7. Вплив технологічного розвитку на ер.
- •8. Технологічні уклади.
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •11. Неоколоніальна модель залежності
- •12. Хибна парадигма розвитку
- •13. Теорія дуального розвитку
- •14. Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •Оцінка земельних та мінеральні ресурсів
- •16.Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів
- •17.Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •18.Науковий потенціали України: сутність та характерні риси.
- •19.Інноваційний потенціали України.
- •20.Зовнішньоекономічний потенціал України
- •Екологічний потенціал України
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23.Паливно-енергетичний та металургійний комплекси: характерні риси та тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси та тенденції
- •25. Агропромисловий комплекс: характерні риси та тенденції.
- •26. Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •27. Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •29. Етимологія поняття «добробут»
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •31. Егалітарний підхід до категорії справедливості
- •Ролзіанський підхід до категорії справедливості.
- •Ліберальний підхід до категорії справедливості.
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •Показники нерівності в розподілі доходів.
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •Основні показники масштабів бідності
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40) Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41) Бюджет: сутність, роль, складові елементи
- •42) Податкова система України: значення, філософія, складові елементи
- •43) Податкові пільги: сутність, класифікація
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49.Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на поч..90-х рр. В промисловості
- •51. Соціально-економічна структура
- •52.Організаційна структура національної економіки
- •53.Технологічна структура національної економіки
- •54.Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55.Регіональна структура національної економіки
- •Теоретичні питання
- •На модульну контрольну роботу №2
- •З навчальної дисципліни «Національна економіка»
23.Паливно-енергетичний та металургійний комплекси: характерні риси та тенденції
Паливно-енергетичний комплекс- це сукупність галузей промислового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво електроенергії, їх транспортування та використання.
До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі:
паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева)
електроенергетика, що включає теплові, гідравлічні, атомні електростанції та електростанції які працюють на нетрадиційних джерелах енергії.
В структурі виробництва (видобутку) палива в Україні переважає вугілля. Питома вага вугілля складає майже 60%, тоді як на нафту припадає близько 7%, на природний газ - 25%.
Разом з тим у споживанні паливно-енергетичних ресурсів домінуюча роль належить природному газу.
Забезпеченість споживання газу за рахунок власного видобутку в останні роки становить близько 20%. Решта газу імпортується з Росії.
Торфова промисловість, розміщена в основному на Поліссі, однак через невеликі його запаси повністю забезпечити потреби в ньому неможливо. Враховуючи радіоактивну забрудненість багатьох торф'яних родовищ, запаси паливного торфу є ще більш обмеженими для використання у виробництві.
Сучасна електроенергетика є високомеханізованою, автоматизованою галуззю промисловості.
У вартості електроенергії міститься висока частка матеріальних затрат і незначна частка живої праці.
В Україні експлуатують три типи електростанцій: теплові, гідравлічні та атомні, а також ті, які використовують енергію вітру та сонця.
Металургійний комплекс України представлений підприємствами чорної та кольорової металургії.
Чорній металургії належить одне з провідних місць в сучасній економіці України. Великий вплив має чорна металургія на розвиток і розміщення машинобудування, хімічної промисловості, енергетики. В металургії значно розвинене комбінування виробництва, на її відходах працюють виробництво будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо.
Розвитком і розміщенням металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для розвитку цього комплексу. Тут знаходяться найкрупніші паливно-сировинні бази чорної металургії.
Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь» „Криворіжсталь».
Кольорова металургія України розвивається на основі розробки родовищ сировинних ресурсів - алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті та інші.
Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами - сировинним та енергетичним.
Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів).
Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщують у місцях дешевої електроенергії, як правило поблизу потужних електростанцій.
Головними напрямками розвитку гірничо-металургійного комплексу України є підвищення технічного рівня з метою задоволення потреб вітчизняних споживачів і підвищення ефективності експортного потенціалу.