- •1.Економічний розвиток та економічне зростання
- •2.Аргументи прихильників та противників економічного зростання
- •3.Типи та способи економічного зростання
- •4. Фактори економічного зростання
- •5. Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку.
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •7. Вплив технологічного розвитку на ер.
- •8. Технологічні уклади.
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •11. Неоколоніальна модель залежності
- •12. Хибна парадигма розвитку
- •13. Теорія дуального розвитку
- •14. Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •Оцінка земельних та мінеральні ресурсів
- •16.Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів
- •17.Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •18.Науковий потенціали України: сутність та характерні риси.
- •19.Інноваційний потенціали України.
- •20.Зовнішньоекономічний потенціал України
- •Екологічний потенціал України
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23.Паливно-енергетичний та металургійний комплекси: характерні риси та тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси та тенденції
- •25. Агропромисловий комплекс: характерні риси та тенденції.
- •26. Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •27. Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •29. Етимологія поняття «добробут»
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •31. Егалітарний підхід до категорії справедливості
- •Ролзіанський підхід до категорії справедливості.
- •Ліберальний підхід до категорії справедливості.
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •Показники нерівності в розподілі доходів.
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •Основні показники масштабів бідності
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40) Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41) Бюджет: сутність, роль, складові елементи
- •42) Податкова система України: значення, філософія, складові елементи
- •43) Податкові пільги: сутність, класифікація
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49.Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на поч..90-х рр. В промисловості
- •51. Соціально-економічна структура
- •52.Організаційна структура національної економіки
- •53.Технологічна структура національної економіки
- •54.Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55.Регіональна структура національної економіки
- •Теоретичні питання
- •На модульну контрольну роботу №2
- •З навчальної дисципліни «Національна економіка»
Оцінка земельних та мінеральні ресурсів
Одним із найбільш цінних ресурсів є земля. Наша країна займає надзвичайно вигідне географічне положення. Вона розташована на перехресті шляхів із Європи в Азію, з Північної Європи в Південну. Вона входить до шести країн світу з найбільшим обсягом оброблюваних земель
Земельний фонд України характеризується високими біопродуктивними властивостями. Масиви українських чорноземних ґрунтів складають значну частину світових ресурсів загалом. Земельний фонд України становить 60,3 млн. га, з яких 42,9 млн. га або 71,2% - землі сільськогосподарського призначення
Мінерально-сировинні ресурси належать до невідновних, оскільки процес їх природного відновлення дуже тривалий - десятки й сотні мільйонів років. За характером використання мінеральні ресурси поділяють на три групи:
паливно-енергетичні
рудні
нерудні.
Особливістю розміщення мінеральних ресурсів є їх нерівномірне поширення в надрах землі.
На відміну від найбільших країн світу, Україна не забезпечує себе повністю мінеральними ресурсами, проте має значний природно-ресурсний потенціал (5% природних ресурсів світу) і щодо цього перебуває в більш вигідному положенні, ніж деякі економічно розвинені країни (Японія, Італія), які не мають подібної власної ресурсно-мінеральної бази.
16.Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів
Рівень забезпеченості більшої частини України водними ресурсами є недостатнім і визначається формуванням річкового стоку, наявністю озер, боліт, штучних водоймищ, підземних та морських вод.
Водні ресурси України становлять 209,8 км3, причому формується в її межах лише 25%, решта - надходить з Російської Федерації, Білорусі, Румунії.
В Україні показники природної водозабезпеченості є одними з найнижчих у Європі з розрахунку на одного жителя та одиницю площі. Питома забезпеченість населення України річковим стоком з розрахунку на 1 людину становить майже 1 тис. м3/рік. Аналогічні показники для розвинених країн становлять, відповідно: у Швеції - 2,5 тис. м3 на рік, Англії -5, Франції - 3,5, Німеччині - до 2,5, США - 6,8, Канаді - 219 тис. м3/рік.
Україна належить до малолісних та лісодефіцитних країн.
Ліси по території України розташовані дуже нерівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня (таблиця 11.4), за якого ліси найпозитивніше впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом'якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини.
Сприятливі природнокліматичні умови забезпечили Україні потужний рекреаційний потенціал. До рекреаційних ресурсів відносять об'єкти і явища природного походження для відпочинку і туризму.
У багатьох регіонах наявні мінеральні води, лікувальні грязі, інші об'єкти лікувально-рекреаційного значення. Крім того, значним рекреаційним потенціалом володіють також окремі сільськогосподарські ареали зі збереженими природними ландшафтами та можливостями виробництва екологічно чистих продуктів харчування – «зелений туризм».