
- •1.Економічний розвиток та економічне зростання
- •2.Аргументи прихильників та противників економічного зростання
- •3.Типи та способи економічного зростання
- •4. Фактори економічного зростання
- •5. Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку.
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •7. Вплив технологічного розвитку на ер.
- •8. Технологічні уклади.
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •11. Неоколоніальна модель залежності
- •12. Хибна парадигма розвитку
- •13. Теорія дуального розвитку
- •14. Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •Оцінка земельних та мінеральні ресурсів
- •16.Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів
- •17.Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •18.Науковий потенціали України: сутність та характерні риси.
- •19.Інноваційний потенціали України.
- •20.Зовнішньоекономічний потенціал України
- •Екологічний потенціал України
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23.Паливно-енергетичний та металургійний комплекси: характерні риси та тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси та тенденції
- •25. Агропромисловий комплекс: характерні риси та тенденції.
- •26. Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •27. Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •29. Етимологія поняття «добробут»
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •31. Егалітарний підхід до категорії справедливості
- •Ролзіанський підхід до категорії справедливості.
- •Ліберальний підхід до категорії справедливості.
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •Показники нерівності в розподілі доходів.
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •Основні показники масштабів бідності
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40) Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41) Бюджет: сутність, роль, складові елементи
- •42) Податкова система України: значення, філософія, складові елементи
- •43) Податкові пільги: сутність, класифікація
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49.Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на поч..90-х рр. В промисловості
- •51. Соціально-економічна структура
- •52.Організаційна структура національної економіки
- •53.Технологічна структура національної економіки
- •54.Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55.Регіональна структура національної економіки
- •Теоретичні питання
- •На модульну контрольну роботу №2
- •З навчальної дисципліни «Національна економіка»
53.Технологічна структура національної економіки
Технологічна структура економіки за своїм змістом характеризує співвідношення між сукупностями технологічно пов’язаних процесів (від видобування природних ресурсів і професійної підготовки кадрів до невиробничого споживання). Для її визначення користуються принципом розподілу видів економічної діяльності за прогресивністю технологічних процесів, котрі в них використовуються, на підставі обчислення показника наукомісткості. За показником наукомісткості визначають високо-, середньо- та низькотехнологічні види економічної діяльності.
Дослідження змін у структурі технологічних рівнів проводяться окремо у кожній групі видів економічної діяльності (сільському господарстві, промисловості, транспорті та зв’язку тощо).
Технологічний рівень національної економіки відображається у структурі зовнішньої торгівлі. Структура зовнішньої торгівлі це співвідношення обсягів і товарна структура експорту та імпорту.
Для індустріально розвинутих країн характерна висока питома вага експорту наукомісткої промислової продукції із високим технологічним рівнем. Країни, що перебувають у стадії переходу до постіндустріального суспільства — США, Японія, Німеччина - мають у структурі експорту значну питому вагу інтелектуального продукту у вигляді ліцензії на використання у виробництві інноваційних науково-технічних розробок. Індустріально розвинуті країни імпортують переважно сировину, енергоносії, продукти екологічно шкідливих виробництв.
В експорті більшості країн, що розвиваються, переважають сировина та матеріали, у ціні яких частка доданої вартості в розрахунку на одиницю витрат праці набагато менша, ніж у продукції високого технологічного рівня, яку вони імпортують. У результаті поглиблюється економічна нерівність між індустріально розвинутими країнами й тими, що розвиваються.
Питома вага України у світовій торгівлі дуже мала. Основною причиною такого стану зовнішньої торгівлі України є низька конкурентоспроможність вітчизняних промислових товарів вищих технологічних рівнів, які мають високу додану вартість.
Найбільша частка в експорті України припадає на чорні метали та вироби з них. Важливою складовою українського експорту є продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. В імпорті товарів в Україну основними статтями є паливно-енергетичні ресурси, машини, обладнання, прилади та транспортні засоби, кольорові метали, каучук, окремі види мінеральної сировини, яких бракує національній економіці, промислові та споживчі товари тощо.
В експорті послуг головне місце займають транспортні послуги, зокрема, транзит нафти і газу через територію України до країн Європи.
У структурі імпорту послуг основними видами є: транспортні (залізничного та авіатранспорту) та технічні (консультації та технічна допомога). Окремою статтею імпорту послуг є послуги у сфері державного управління, які надають інші країни та міжнародні організації українським органам державної влади.
54.Зовнішньоекономічна структура національної економіки
Структура національної економіки за видами економічної діяльності пов’язана з суспільним поділом праці. Для аналізу прогресивності структурних змін у національній економіці види економічної діяльності об’єднують у три групи:
діяльність, пов’язана з видобуванням ресурсів: сільське господарство, мисливство та лісове господарство; добувна промисловість; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води.;
діяльність з перероблення цих ресурсів та виготовлення готової продукції: обробна промисловість та будівництво;
сфера послуг у широкому розумінні, включаючи інформаційне обслуговування виробництва.
Науково-технічна революція зумовлює скорочення питомої ваги першої групи, зменшення частки 2-ї групи і швидке зростання питомої ваги 3-ї групи, виникають різноманітні нові види. Важливі зміни відбуваються на рівні виробництв, які витрачають багато коштів на наукові дослідження (так звані наукомісткі виробництва).
В економіці України структура зайнятих за видами економічної діяльності ще не повною мірою відповідає показникам країн з розвиненою ринковою економікою. Наразі в Україні низька ефективність сільського господарства внаслідок незавершеності процесу формування його ринкової структури. Це спричинилось через недостатняю озброєність праці основними засобами, через що у більшості господарств залишається незадовільним рівень механізації робіт.
Аналіз структурної динаміки валової доданої вартості за укрупненими видами економічної діяльності свідчить про певні позитивні зміни, що відбулися в економіці України протягом 2001-2010 рр.
Зростання частка 3-ї групи — сфери послуг відбулося за рахунок зростання обсягів виробництва у низькотехнологічних виробництвах обробної промисловості, які здійснюють первинну обробку сировини.
В Україні й досі залишаються невирішеними ключові проблеми забезпечення позитивних структурних зрушень на основі реалізації моделі інноваційного розвитку економіки, пов’язані, насамперед, із відсутністю дієвого механізму державного регулювання пропорцій між видами економічної діяльності. Продовження невиваженої політики підтримки умов здійснення багатьох видів економічної діяльності та виробництв за відсутності встановлених критеріїв довгострокового розвитку призведе до поглиблення диспропорцій між виробництвом проміжного та кінцевого продукту, що негативно вплине на конкурентоспроможність національної економіки.