48. Засоби монетарної політики

Теорія і практика розрізняють дві групи інструментів, за допомогою яких здійснюється комплекс заходів для реалізації цілей монетарної політики:

• До засобів прямого впливу можна віднести:

• емісійний механізм, який здійснюється трьома каналами:

  • валютний канал;

  • кредитний канал;

  • фондовий канал;

• встановлення межі кредиту центрального банку, що надається уряду та банківським установам;

• пряме регулювання позичкових операцій банків:

  • визначення маржі

  • розмірів кредитів, що виділяються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки

  • обмеження споживчого кредиту.

Інструменти прямого впливу дають необхідний ефект, коли їх використовують у комплексі із заходами опосередкованого впливу на систему грошового обігу.

• Засоби опосередкованого регулювання грошового обігу:

• операції з державними цінними паперами на відкритому ринку;

• процентна політика рефінансування комерційних банків.

• визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків і фінансово-кредитних установ;

• управління золотовалютними резервами;

• регулювання імпорту та експорту капіталу

• емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними (депозитні сертифікати).

Встановлення розмірів обов’язкових резервів для комерційних банків передбачає збереження певної частини коштів комерційних банків (їхніх активів) у вигляді резервів на спеціальному рахунку в центральному банку країни.

Світова практика свідчить про те, що цей важіль монетарної політики використовується лише в окремих випадках. Часті зміни норм резервування ускладнюють вплив на грошовий ринок. Зазначений інструмент більше придатний для вирішення не оперативних, а переважно довготермінових завдань грошово-кредитної політики.

49.Структурна політика: сутність, типи та моделі

Структура національної економіки – співвідношення які виражають взаємозв’язки і взаємозалежності між окремими частинами економіки окремими її секторами , галузями і їх зв’язки з світом.

Економічні структури і їх складові :

• Структура ієрархічних рівнів НЕ

• Відтворювальна структура

• Галузева структура

• Технологічна структура

• Соц. – екон структура

• Інституційна структура

• Зовн.-екон. С-тура

Відносний показник якості структури НЕ (інтегральний показник якості наявної структури економіки –створений на її основі ВВП який визначає розширений простий чи звужений характер відтворення

Середньострокова і довгострокова динаміка абсолютних і відносних макропоказників розрахованих на основі ВВП служить індикатором для оцінки відповідності наявної структури економіки:

Вимогам об’єктивним процесам

Цілям НЕ

Зовнішнім викликам і шокам

Структурна політика держави – обґрунтування цілей і характеру структурних перетворень, визначення комплексу заходів щодо підтримання розвитку тих елементів ек.си-ми які забезп.

Екон.зрост і вирішення актуальних проблем сьогодення.

Типи стр-ри політики:

Пасивна (америк. Вар)

Переваги – ринкове саморегулювання забезпечує найвідповіднішу вимогам ринку структуру економіки.

Недоліки – цей шлях пов'язаний з значними соц.-екон. проблемами та тривалий за часом.

Активна стр.політика (япон.вар.)

Інструменти активної структурної політики

Інструментами прямого регулювання є Надання фін допомоги у вигляді інвестицій

Моделі структурної політики:

• Стратегія обмеженого зростання становлення ціле «від досягнутого рівня»

• Стратегія зростання – значне підвищення рівня коротко і довгострокових цілей розвитку над рівнем фактичного впливу базового періоду.

• Стратегія скорочення – цілі на майбутнє встановлюються на рівні нижчому в порівнянні з фактичним станом базового періоду.

Стратегічна мета структурної політики УКРАЇНИ - створення сучасної інтегрованої у світове в-тво і здатною до саморозвитку промислового комплексу України.

Вплив структурних зрушень в економіці на екон.показники називається структурованим ефектом

Іс.е = Іввп/ с.з

Іс.е – індекс А структур. Зрушень

А – абсолютна величина зміни питомої ваги і-того лемента структури економіки.

Структурний ефект є позитивний якщо швидке зростання індексу структурних змін супровод.високими темпами зростання економіки.

Структурний ефект є негативним якщо індекс структурних змін має невелику величину при цьому економічні пропорції консервативні спостеріг застій чи зниження обсягів в-тва.