42) Податкова система України: значення, філософія, складові елементи

Податкова система – це сукупність встановлених у державі податків та платежів, яка включає систему оподаткування та перелік обов’язкових податків, платежів та зборів.

Мета утворення под. с-ми – ліквідація дефіциту бюджету, а також фіскальний орієнтир.

Складові: под. законодавство, система оподаткування, сукупність державних податкових органів.

Под. законодавство: Конституція Укр., Под. кодекс, Митний кодекс, різні договори та акти.

Принципи податкового законодавства: загальність оподаткування, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, фіскальна достатність, соціальна справедливість, економічність оподаткування, стабільність, рівномірність та зручність сплати, єдиний підхід до встановлення податків та зборів.

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, податкова міліція.

В Укр. дворівнева система оподатк.: загальнодержавні (вкл. 18 под. і зборів) та місцеві ( вкл.. 5 под. і зборів).

Основні податки: ПДФО ( 15-17%), ППП (23%), ПДВ ( 20%).

43) Податкові пільги: сутність, класифікація

Податкові пільги – це інструменти под. регулювання, що закріплені в нормат. актах, як винятки із заг. схеми обчислення конкретного виду податку і стосуються об’єкта оподаткування, ставки оподаткування чи ін. складових.

Класифікація пільг:

1) Що викликані об’єктивною необхідністю: - соц. пільги; - пільги під-тв, що перебувають в гірших умовах; - під-тва, що перебувають у скрутних екон. умовах та мають нестійкий фін стан не з їхньої вини.

2) Що не мають достатнього обґрунтування – надані окремим платникам на засадах протекціонізму (через лобіювання).

Форми пільгового оподаткув.: - застосування зменшення под. ставки; - под. вилучення; - под. кредит ( відстрочка под. платежу і перенесення збитків поточного року на прибутки майб. періодів).

Под. знижки:

1. стандартні – надаються всім платникам і виражаються в твердих розмірах, у %: - базові ( неоподатк. мінімум доходів громадян); - сімейні (стан платника); знижки для фіз. осіб, які мають особливі умови (діти до 18р); - залежно від віку, стану здоров’я.

2. нестандартні – розмір залежить від втрат платника.

Под. вилучення – від оподаткування звільняються деякі об’єкти або окремі елементи чи види д-ті.

Подібні зменшення об’єкта з метою оподат­кування можна класифікувати:

а) за видами платників: повні — надаються всім платникам; часткові — надаються певним категоріям платників;

б) за термінами: постійні — діють постійно протягом тривалого періоду часу; тимчасові — діють протягом визначеного, заздалегідь обме­женого періоду (підприємства з іноземними інвестиціями); надзвичайні — надаються в зв’язку з появою певних рапто­вих обставин;

в) за елементами об’єкта: майнові — відрахування визначеної частини оподатковува­ного майна; прибуткові відрахування — застосовуються до частини до­ходу платника залежно від виду діяльності.

Под. пільги за регулюючим розподілом фін. рес.: соціальні (пільги кінцевого споживання стосовно ПДВ), галузеві (стагнуючі галузі екон, на підтримку прогресивних галузей), територіальні (СЕЗ, ТПР)