
- •1.Економічний розвиток та економічне зростання
- •2.Аргументи прихильників та противників економічного зростання
- •3.Типи та способи економічного зростання
- •4. Фактори економічного зростання
- •5. Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку.
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •7. Вплив технологічного розвитку на ер.
- •8. Технологічні уклади.
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •11. Неоколоніальна модель залежності
- •12. Хибна парадигма розвитку
- •13. Теорія дуального розвитку
- •14. Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •Оцінка земельних та мінеральні ресурсів
- •16.Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів
- •17.Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •18.Науковий потенціали України: сутність та характерні риси.
- •19.Інноваційний потенціали України.
- •20.Зовнішньоекономічний потенціал України
- •Екологічний потенціал України
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23.Паливно-енергетичний та металургійний комплекси: характерні риси та тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси та тенденції
- •25. Агропромисловий комплекс: характерні риси та тенденції.
- •26. Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •27. Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •29. Етимологія поняття «добробут»
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •31. Егалітарний підхід до категорії справедливості
- •Ролзіанський підхід до категорії справедливості.
- •Ліберальний підхід до категорії справедливості.
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •Показники нерівності в розподілі доходів.
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •Основні показники масштабів бідності
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40) Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41) Бюджет: сутність, роль, складові елементи
- •42) Податкова система України: значення, філософія, складові елементи
- •43) Податкові пільги: сутність, класифікація
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49.Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на поч..90-х рр. В промисловості
- •51. Соціально-економічна структура
- •52.Організаційна структура національної економіки
- •53.Технологічна структура національної економіки
- •54.Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55.Регіональна структура національної економіки
- •Теоретичні питання
- •На модульну контрольну роботу №2
- •З навчальної дисципліни «Національна економіка»
Основні показники масштабів бідності
Основними показниками масштабів бідності є межа, рівень і глибина бідності.
Межа бідності — це рівень доходів у середньому на члена родини, нижче якого неможливе задоволення основних потреб, або це частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. За допомогою цієї межі визначаються сім’ї, які належать до категорії бідних.
Рівень бідності — це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності.
Глибина бідності — це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності, або ті, хто опинився нижче межі бідності.
В Україні для вимірювання межі бідності використовуються такі показники: мінімальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченості, прожитковий мінімум.
Мінімальний споживчий бюджет — це набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному та вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини.
Межа малозабезпеченості — це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством. При цьому вартість непродовольчих товарів не може становити менше 15 % вартості продуктового набору.
Прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Роль держави у перерозподілі доходів населення
Існування розвинутої системи соціальних стандартів, гарантій та нормативів є ознакою соціально спрямованої держави. Завданням такої держави є не лише закріплення їх у своїх нормативно-правових актах, а й виконання та реалізація їх на практиці. Держава задля зменшення нерівності у розподілі доходів здійснює примусове переміщення ресурсів, яке веде до зменшення добробуту одних і підвищення добробуту інших членів суспільства.
Функцію перерозподілу виконує:
прогресивна система оподаткування та
система трансфертних платежів з бюджету, за рахунок яких фінансується програма соціального захисту.
Політика соціального захисту – це система заходів, які захищають населення від економічної та соціальної деградації. Витрати на соціальний захист залежать від можливостей економіки і пріоритетів у політиці уряду.
В країнах з ринковою економікою склалася трирівнева система фінансування соціальних програм, яка включає систему соціальних гарантій держави, соціальну допомогу і соціальне страхування.
Система соціальних гарантій передбачає надання соціально значущих благ та послуг всім громадянам та окремим категоріям населення за рахунок державного бюджету. До них відносяться безкоштовна освіта, медичне обслуговування, пільги по оплаті послуг, які надаються ветеранам війни, інвалідам і інші. Базовим державним соціальним стандартом визначено прожитковий мінімум, який є основою для встановлення розмірів основних державних соціальних гарантій.
Соціальна допомога — це програми державної допомоги, за якими підтримуються лише ті члени суспільства, чий дохід не перевищує певний рівень (допомога багатодітним родинам, медична допомога, талони на харчування).
Соціальне страхування — це програми, за якими відповідні кошти отримують усі члени суспільства незалежно від доходів у випадку: виходу на пенсію, у разі інвалідності, тимчасового захворювання, втрати роботи. Фінансування здійснюється за рахунок спеціальних позабюджетних фондів.
Середній дохід — дохід на одне домогосподарство.
Медіанний дохід — це дохід якогось домогосподарства, яке займає середню (медіанну) позицію при ранжуванні всіх домогосподарств за доходами від нижчих доходів до вищих. Тобто медіанний дохід розподіляє домогосподарства на дві однакові за чисельністю групи: ті, у кого дохід менший за медіанний, і ті, у кого він більший.
«Модний» дохід — найпоширеніший рівень доходу, точка максимуму кривої.
Рис. Крива розподілу доходів
Розподіл доходів, як це видно, нерівний і несиметричний.
Зазначимо закономірність: за нерівного розподілу доходів середній дохід завжди перевищує медіанний дохід.
Крива Лоренца наочно відображає фактичний розподіл населення за доходами (частку доходу, що припадає на різні групи населення). Графік цієї кривої ілюструє ступінь нерівності в розподілі доходів: по вертикалі показана кумулятивна частка доходів (від 0 до 100 %), по горизонталі — кумулятивна частка населення, яка отримує ці доходи, також від 0 до 100 %.
Повну рівність відображає бісектриса, тобто крива повної рівноваги. Якщо доходи розподіляються абсолютно нерівно, тоді крива складатиметься із двох секцій, які утворюють прямий кут.
Рис. Крива Лоренца для України (2000 р.)