27. Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості

Для оцінки характеристики людського потенціалу використовуються такі показники, як чисельність населення, трудовий потенціал (галузеві ресурси включаючи підприємницькі здібності) та людський потенціал.

Людський потенціал – трудові ресурси. Труд рес – частина населення країни, яка за своїми фізичними та духовними здібностями, набутою освітою та професійно-кваліфікаційним рівнем здатна працювати у народному господарстві, займатися у суспільно-корисною діяльністю.

Обсяг та якість визначаються чисельністю активного, працездатного населення та його освітнім і професійно-кваліфікаційним рівнем. Мірою якості трудового потенціалу є ступінь збалансованості професійно-кваліфікаційних х-тик груп працівників з потребами НЕ, що динамічно розвиваються.

28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи

Ринкова інфраструктура - сукупність елемен­тів, які забезпечують стабільний розвиток і функціонування ри­нкового механізму національної економіки. Вона включає: реальний (товарні біржі, торгівельні установи) та фі­нансово-кредитний сектор (фон­дові біржі, позабіржові торгівельно-інформаційні системи, банки, небанківські фінансові установи).

Важлива роль у забезпеченні функціонування інфраструктури ринку належить біржам. Відповідно до товарів, які є об'єктом купівлі-продажу, біржі можуть бути універсальні, товарні і товарно-сировинні, агропромислові, фондові і товарно-фондові

Фондова біржа - організований ринок на якому здійснюється процес купівлі-продажу цінних паперів за певними стандартами та умовами. Сучасний ринок цінних паперів характеризу­ється значним обсягом позабіржового обороту, його масштаби зумовлені високими фінансовими комісіями, вартістю послуг бі­ржі та іншими факторами.

Товарна біржа - організований ринок на якому здійснюється процес купівлі-продажу товарів за певними стандартами та умо­вами. На товарній біржі здійснюються два види товарообороту: реальний і ф'ючерсний. Важливе місце у діяль­ності товарних бірж посідають спекулятивні операції, учасники яких отримують прибуток від різниці цін на товари на різних біржах і в різний час.

Банк - фінансова установа, яка виконує комплекс визначених законодавством функцій з метою отримання прибутку.

Небанківські фінансові установи виникли для здійснення фі­нансово-кредитних функцій, які банківські установи не можуть виконати внаслідок наявності системи особливих ризиків. До небанківських фінансових установ відносять страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії, пенсійні фонди, ломбарди тощо.

Таким чином діяльність небанківських фінансових установ є необхід­ним елементом ринкової інфраструктури національної економі­ки.

Діяльність банківських та небанківських установ не е взаємовиключною, навпаки, їх діяльність характеризується гли­боким ступенем взаємопроникнення.

29. Етимологія поняття «добробут»

Однією із важливих проблем ек теорії є досягнення сусп. добробуту. Класики вважали, що його досягнення відбуваються на основі зростання сусп. багатства, а основним показником сусп. добробуту є обсяг національного добробуту. Людина відіграє більшу роль ніж інші фактори в-ва в економічному зростанні. Основою добробуту індивіда є блага, які він має можливість споживати.

Добробут – соц.-ек стан с-ва, який виражає відповідність матеріального і духовного забезпечення всіх і кожного згідно з їх природними потребами

Розрізняють економічний та неекономічний, матеріальний і нематеріальний, а також індивідуальний, колективний та сусп. добробут.

Ек Д – реалізоване за певний проміжок часу споживання товарів і послуг, проте зміна ек добробуту не завжди призводить до відповідних коливань не ек добробуту.

Під індив добробутом розуміють певну величину егоїстичної насолоди задоволень, і навіть щастя, яке може бути точно виміряним індивідом.

Добробут включає 2 основні критерії: ефективність і соц. справедливість.