22. Джерела покриття бюджетного дефіциту.

Джерелами покриття бюджетного дефіциту є:

1. Державні позики;

2. Грошова емісія.

Використання державних позик вимагає:

1. Щоб у кредиторів держави були в наявності тимчасово вільні гроші (кошти);

2. Щоб у кредиторів до держави була довіра;

3. Щоб була зацікавленість кредиторів, яка досягається за рахунок високих гарантій повернення боргу і за рахунок нормальної процентної політики.

4. Щоб були наявні реальні доходи від використання позичених грошових коштів, які дають можливість віддати борги і сплатити %.

Джерелами цього погашення позик можуть бути:

1. Додаткові податкові надходження, які отримує держава завдяки зростанню ВВП від інвестування позичених коштів;

2. Підвищення рівня оподаткування;

3. Зменшення видатків;

4. Випуск нових позик.

Грошова емісія може використовуватись тільки при умові жорсткого контролю за використанням цих грошей. Вона виходить з обмеження відношення бюджетного дефіциту до ВВП на рівні 2-3%. Якщо випускаються додаткові гроші, то вони повинні направлятися або на інвестиції або на поточні витрати. Якщо вони направляються в інвестиції, то це дає можливість отримати певні доходи, які притримують інфляцію. Якщо додаткові кошти будуть витрачені на поточні витрати, то інфляція буде не збіжною.

23. Бюджетний дефіцит.

Перевищення видатків над постійними доходами, тобто бюджетний дефіцит.

Якщо має місце бюджетний дефіцит, то встановлюються його джерела покриття (державні позики, емісія).

Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більш ніж це дозволяють фінансові можливості. Уникнути бюджетного дефіциту теоретично дуже просто — скоротити видатки або збільшити податки, але на практиці як правило це зробити дуже складно, а іноді неможливо.

24. Фінансові забезпечення здійснюються у такі 4-ри етапи:

Самофінансування — покриття витрат за рахунок власних коштів.

Кредитування — покриття витрат за рахунок позичкових коштів.

Акціонерний капітал — форма колективного капіталу, яка дає змогу концентрувати великі ресурси.

Бюджетне асигнування — форма державного фінансового забезпечення, з одного боку, вона використовується тоді, коли не вистачає інших джерел, або якщо їх важко сформувати.

25. Державна дотація.

Являє собою виділення з бюджету коштів на покриття збитків суб’єктів господарювання в тому разі, коли збитковість визначається певною фінансовою політикою держави в сфері ціноутворення ( як правило обмеження рівня цін).

Може надаватись у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визначається станом бюджету. Обсяг дотації встановлюється як різниця між витратами і доходами підприємств. Виділення коштів може проводитись на підставі планових чи фактичних рахунків.

26. Поняття кошторису та його види.

Кошторис —- це плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетник асигнувань, їх постатейний і пок­вартальний розподіли.

Види кошторисів:

а) індивідуальний — для кожної бюджетної установи;

б) загальний — по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та інше.)

в) на централізовані заходи, які проводяться відповідним ор­ганом управління;

г) зведений — обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, зведений кошторис відділу освіти включає: загальні кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтернатах, дошкільних закладах i на централізовані заходи).