8. Бюджетна політика.

Це сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціального розвитку.

Розробляється бюджетна політика органами влади — законодавчою, виконавчою відповідного рівня із залученням фахівців — науковців, практиків як вітчизняних, так і зарубіжних.

Сутність бюджетної політики:

1. Відображається в статтях доходів і видатків бюджету, у джерелах їх формування і напрямах використання.

2. Виявляється у формах методах мобілізації бюджетних коштів та їх використанні на державні потреби.

Напрями бюджетної політики:

1. Сприяння процесу збалансованої макроекономічної стабілізації, подоланню інфляційних процесів та структурній перебудові;

2. Здійснення податкової політики в напрямі стимулювання підприємницької діяльності вітчизняних виробників товарів та послуг усіх форм власності та зменшення податкового тиску на них;

3. Здійснення структурних реформ за критерієм економічного зростання і підвищення рівня економіки України.

4. Формування взаємовідносин у бюджетній системі в напрямі забезпечення самостійності місцевих бюджетів;

5. Оптимізація рівня бюджетного дефіциту, державного боргу та пошук джерел їх реалістичного фінансування;

6. Пошук додаткових джерел доходів бюджету.

9.Бюджетне планування.

Бюджетне планування — централізований розподіл і перерозподіл у процесі складання і виконання бюджету сукупного суспільного продукту і національного доходу по всіх ланках бюджетної системи і по всіх видах фінансових планів на основі державного плану соціально-економічного розвитку.

Основні функції планування:

1. Відображати основні напрями бюджетної політики, яка здійснюється законодавчою та виконавчою владою.

2. Вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення економічного і соціального розвитку на основі ефективності використання наявних ресурсів.

3. Здійснення необхідного перерозподілу бюджетних ресурсів з метою досягнення темпів і пропорційності розвитку окремих галузей економіки.

4. Встановлення раціональних форм мобілізації бюджетних ресурсів.

Об’єктом бюджетного планування є бюджетні ресурси, сфера застосування є розподіл і перерозподіл бюджетних ресурсів.

Принципи бюджетного планування:

1. Комплексний підхід до напрямків економіки та соціального розвитку у взаємодії з бюджетними можливостями.

2. Оптимальне використання бюджетних ресурсів.

3. Раціональне визначення джерел одержання бюджетних ресурсів.

4. Єдність у використанні бюджетними показниками, методів прогнозування і планування напрямку розвитку економіки.

5. Наукове обґрунтування планів, що передбачають реальність прогнозних розрахунків.

6. Методи бюджетного планування:

   • метод коефіцієнтів;

   • нормальний метод;

   • балансовий метод;

   • предметно-цільовий метод.

10. Методи формування доходів бюджету.

Доходи бюджету можуть формуватись на основі 4 методів:

1. Пряме вилучення доходів з державного сектора — весь створений у державному секторі прибуток за правом власності належить державі, але певні права на цей прибуток належать і колективу підприємства, тому практично ніколи весь прибуток державного сектора не вилучається до бюджету.

2. Отримання доходів від державних угідь, майна і послуг — всі угіддя , надра, корисні копалини належать державі, тому доходи від їх використання направленні до бюджету держави.

3. Перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків — податковий метод формування доходів бюджету характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб. На відміну від прямого вилучення доходів у державному секторі цей метод може здійснюватись тільки на основі законів.

4. Залучення позик — формування доходів бюджету на поворотній основі. В нормальних умовах доходи бюджету складаються: податки (95-98 %), позики (2-5 %).