20.Організація технології аналітичного процесу.

Дуже важливим і специфічним етапом є перевірка вхідної інформації логічними, арифметичними та іншими прийомами. Від ступеня вірогідності вхідної інформації залежать висновки, які випливають з результатів аналізу, а отже, й ефективність аналізу.

Складним і особливо специфічним є другий етап аналітичного процесу — розрахунок аналітичних показників. Тут насамперед важливо вибрати методику розрахунку, реалізації відібраної методики за допомогою економіко-математичних методів та сучасної обчислювальної техніки.

Завершальний етап аналітичного процесу подібний до організації третього етапу облікового та контрольного процесів і складається з кількох підетапів.

Для того, щоб забезпечити організованість на належному рівні, слід ураховувати його багатогранність, потребу постійного пошуку резервів виробництва на всіх дільницях господарювання. Склад проекту потребує деталізації аналітичного процесу.

Першим видом робіт підготовчого етапу є складання програми аналізу, яка є основою формування технології аналітичного процесу. Вона включає безліч питань, що вирішуються на першому (підготовчому) етапі. Це визначення мети, завдань, факторів, які впливають на формування явищ і процесів, що вивчаються; вибір системи показників та даних (нормативних, планових, облікових тощо), які використовуються в аналітичному процесі для розв’язання кожного аналітичного завдання, визначення джерел аналізу, перевірки якості показників та даних.

Технологія аналітичного процесу передбачає поділ праці, її кооперування, розподіл обов’язків між служ­бами та виконавцями. Це все зумовлює необхідність визначення руху носіїв аналітичної інформації, строків передання їх від одного виконавця іншому. Це, у свою чергу, потребує розподілу робіт, визначення послідовності їх, взаємопогодженості діяльності виконавців, служб та відділів.

21.Форми організації облікового процесу.

За технічними ознаками існують дві форми організації бухгал­терського облікового процесу: ручна та машинна.

До ручної форми бухгалтерського обліку належать спрощена, меморіально-ордерна, журнально-ордерна (повна, спрощена), книж­ково-журнальна тощо.

До машинної форми організації бухгалтерського облікового процесу належать: таблично-перфокарткова, таблично-автоматизо­вана, діалогово-автоматизована.

Сутність організації бухгалтерського облікового процесу за меморіально-ордерною формою полягає в тому, що на основі пер­винних документів складаються меморіальні ордери, де проставляється кореспонденція рахунку.

Меморіальні ордери складаються на кожний первинний документ — доказ.

Меморіальні ордери фіксуються в реєстраційному журналі та використовуються для запису на синтетичних рахунках в Голов­ній книзі.

Аналітичний облік ведеться паралельно синтетичному, використовуються первинні документи, картки, відомості, книги.

Сутність базової журнально-ордерної форми організації облікового процесу полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостей, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.

У журналах-ордерах записи проводяться на основі даних первинних документів.

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невиробничої сфери з простим господарським процесом виробництва та невеликою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму організації бухгалтерського облікового процесу.

Спрощена форма може застосовуватися:

• без використання реєстрів обліку майна підприємства (проста форма);

• з використанням реєстрів обліку майна підприємства (комбінована форма).