15.Організація носіїв облікового процесу.

Організація носіїв облікової інформації потребує додержання трьох особливостей бухгалтерського обліку як процесу формування доказів.

Перша особливість полягає в тому, що кожний господарський факт — має бути насамперед зафіксований на носії як доказ, тобто як документ, що його закріплено в спеціальному законодавчому акті — Положенні про документи та документообіг у бухгалтерському обліку. Основою для записів у бухгалтерські облікові реєстри можуть бути лише оформлені згід­но з цим Положенням документи.

Друга особливість — усі господарські факти —з первинних документів, тобто доказів про їхню реальні­сть, підлягають обов’язковому запису (реєстрації) і нагромадженню в облікових реєстрах. Це означає, що останні після того, як у них буде зроблено записи про відповідні господарські факти та виконано потрібні математичні процедури (додавання, віднімання та визначення нового стану об’єкта обліку), стають автоматично носіями облікової інформації.

Третя особливість бухгалтерського обліку полягає в тому, що облік як процес не закінчується визначенням нового стану об’єкта в облікових реєстрах. Підсумкові дані мають бути перенесені з облікових реєстрів у звітні форми, які після заповнення їх, автоматично стають носіями облікової (підсумкової, звітної) інформації та, відповідно, доказами.

Отже, характерні особливості бухгалтерського обліку як технологічного процесу визначають три види способів формування облікової інформації: документи (докази), облікові реєстри, звітні форми.

16.Організація носіїв контрольного процесу.

розріз­няють зовнішню і внутрішню контрольну інформацію та її матеріальні носії.

Зовнішні носії контрольної інформації, які формуються за межами контрольного процесу, практично готові для здійснення контролю (норми, нормативи, законодавчі акти, кошториси, плани, прогнози, первинні документи, облікові реєстри, звітні форми). Основними носіями контрольної інформації на другому етапі контрольного процесу є різного роду та виду таблиці (на паперових або технічних носіях), у яких, з одного боку, систематизують матеріали результатів перевірки, а з іншого — виявляють ступінь порушення. Контрольні (перевірні) таблиці мають бути побудовані так, щоб можна було визначити абсолютні і відносні значення порушень, які характеризують відхилення від законів, норм, квот, кошторису тощо.

Завершальним етапом контрольного процесу є оформлення результатів контролю залежно від мети, об’єктів, форм, методів та інших ознак.

Основні форми відображення та носії підсумкової контрольної інформації такі:

• безтекстові таблиці, малюнки, креслення, схеми, графіки (машинограми, паперові носії і т. ін.);

• текстові таблиці описового характеру— акти перевірки, оцінні й експертні висновки.

17.Організація носіїв аналітичного процесу.

В аналітичному процесі на кожному етапі з’являється своя особлива форма носіїв інформації, яка найбільш характерна для цього етапу: на підготовчому етапі — таблиці перевірок готовнос­ті зовнішньої інформації; на етапі аналітичної обробки — розрахун­кові таблиці; на завершальному етапі — аналітичні записки, висновки тощо. Це означає, що внутрішні носії аналітичної інформації можуть бути трьох видів: таблиці перевірок готовності, розрахункові аналітичні таблиці та аналітичні записки, висновки. Аналітичні таблиці дають змогу визначити та оцінити ступінь відхилення фактичних даних, тобто результатів роботи, від заданих заздалегідь величин (кошторису, норми, плану і т. ін.).

контролю.

Форми носіїв результативної аналітичної інформації формуються на завершальному етапі аналітичного процесу. Залежно від мети і місця проведення аналізу результати оформлюють у різних носіях, основними з яких є такі:

• текстові описового характеру — аналітичні записки, виснов­ки, доповідні записки, звіти;

• безтекстові — таблиці, графіки, діаграми тощо.

Результати аналізу, який здійснюють господарства, можуть оформлятися по-різному, що залежить від багатьох факторів: часу, обсягу тощо. За відносно короткий час — день, зміну, декаду — результати аналізу оформлюють у звітах-рапортах, аналітичних записках; за більш тривалий час — у пояснювальній записці. Альбоми носіїв аналітичної інформації формують за топологіч­ними ознаками: основні засоби, матеріали, праця та її оплата, виробництво тощо. Кожний альбом має два розділи: для внутрішніх і зовнішніх користувачів.