13.Організація аналітичних номенклатур.

В аналітичному процесі використовують різні за характером номенклатури, які мають натуральні та вартісні характеристики. в аналітичному процесі формуються три типи номенклатур: первинні (вхідні), проміжні та підсумкові (кінцеві, результатні).

Ступінь деталізації аналітичних номенклатур завжди визначається потребами майбутнього управлінського рішення, для якого здійснювався аналіз господарської діяльності.

Вибір аналітичних номенклатур визначається змістом цільового завдання. Кожний господарський факт — явище або процес — формується під впливом різних факторів. Звідси першим елементом підготовчого етапу робіт є визначення та вибір факторів.

У процесі вибору аналітичних номенклатур (системи показників) слід ураховувати, що аналітична обробка дає змогу систематизувати взаємопов’язані узагальнюючі показники, за допомогою яких можна дати найповнішу характеристику роботи господарства, його виробничих та інших підрозділів.

Аналіз діяльності господарств та їхніх структурних виробничих підрозділів або завдань, які вони вирішують, має здійснюватися в такій послідовності: спочатку подається попередня характеристика діяльності за системою узагальнюючих показників, далі проводиться глибокий усебічний аналіз факторів, які визначають показники, виявляються причини упущень у роботі, резерви і, нарешті, на основі поглибленого вивчення показників та факторів дається загальна оцінка роботи господарства. Тому узагальнююча аналітична номенклатура має характеризувати ефективність діяльності відповідного господарського комплексу, ланки, підрозділу та напрями їхньої роботи.

14.Організація контрольних номенклатур.

Під номенклатурою контролю (контрольною номенклатурою) слід розуміти склад (перелік) даних інформації, яка є в законах, нормативних актах, кошторисах, квотах, планах і фактично зафіксованих характеристиках господарських фактів та проце­сів, використовуваних у контрольному процесі для підготовки управлінських рішень. У виборі контрольних номенклатур, особливо в умовах застосування ПК, суттєвим є забезпечення економічності, юридичної та технічної вірогідності.

Номенклатури контролю добирають за такими критеріями:

• вірогідністю й об’єктивністю даних та інформації;

• раціональним використанням ресурсів;

• діяльністю і дією кожної особи;

• затратами виробництва;

• фінансовими результатами та їхньою доказовістю;

• майновим і правовим станом.

На формування номенклатури контролю впливає організація внутрішньогосподарських, орендних, кооперативних або акціонерних відносин.

Контрольні номенклатури дають змогу обґрунтовано вибирати або проектувати носії, формувати контрольні таблиці, визначати обсяги робіт та інші дані для організації контрольної роботи.

Від вибору контрольних номенклатур підготовчого етапу залежить якість майбутньої контрольної роботи. Тому для їх визначення слід виконувати такі дії:

• обмежувати кількість номенклатури найнеобхіднішими даними;

• використовувати дані багаторазово;

• максимально спрощувати технічні процедури, особливо якщо вони здійснюються вручну.