67. Характеристика математичного, правового, лінгвістичного та ергономічного забезпечення

Математичне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку являє собою сукупність засобів та методів, які доз­воляють будувати економіко-математичні моделі і алгоритми задач обліку, контролю, аналізу та аудиту.

Побудова математичних моделей проходить такі етапи:

-побудова економіко-математичних моделей;

-визначення оптимального рішення за допомогою математич­них методів;

-аналіз оптимального результату.

У процесі побудови економіко-математичних моделей, виділяють критерії оптимальності. Визначаються найбільш лімітовані для модельованого процесу види ресурсів, а також норми витрат кожного виду ресурсів на одиницю продукції, і складаються формальні математичні співвідношення, які відоб­ражають модельований обліковий процес.

На етапі визначення оптимального рішення установлюється, до якого типу завдань обліку, контролю, аналізу, аудиту належить побудована модель, вибирають обчислювальний метод (алгоритм) отримання оптимального рішення. Критеріями вибору методу можуть бути:

-обчислювальна складність алгоритму;

-необхідність точного обчислювання;

-наявність спеціального програмного забезпечення.

Перевірка та аналіз отриманих рішень проводиться з метою виявлення помилок в алгоритмах розв’язання задач обліку, контролю, аналізу та аудиту. На цьому етапі також визначається відповідність побудованої економіко-математичної моделі реальним умовам функціонування обліку, контролю, аналізу й аудиту.

Правове забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють та закріплюють організацію цієї системи, її цілі, завдання, структуру і функції, правовий статус системи та усіх її ланок і регламентуючий порядок створення та функціонування АІСО.

Правове забезпечення АІСО складається з нормативних актів, які регулюють питання організації та функціонування АІСО, і актів спеціального призначення, що регулюють юридичну підтримку прийняття рішень.

Лінгвістичне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку — це сукупність термінів, мовних засобів, а також правил формування облікових даних із ціллю ефективної роботи та спілкування з ПЕВМ.

До складу лінгвістичного забезпечення АІСО входять:

інформаційна мова показників обліку, призначена для опису реквізитів, показників, документів і інших структурних одиниць інформаційної бази АІСО;

діалогові мови спеціального призначення;

мовні управління обліковими даними;

мовні засоби інформаційно-пошукових систем;

мовні засоби систем автоматизованого проектування АІСО;

мова запитань.

Ергономічне забезпечення — це сукупність методів та засобів, які призначені для вибору оптимальних умов для роботи облікового працівника, швидшого засвоєння АІСО з урахуванням вимог високоефективної, якісної, безпечної та безпомилкової діяльності працівника в цієї системи.

До складу ергономічного забезпечення АІСО входять:

комплекс методів, методик, нормативних та довідкових документів, що забезпечують вимоги облікового персоналу, найбільш доцільні способи реалізації ергономічних вимог;

комплекс методів, навчально-методичного матеріалу та технічних засобів підготовки облікового персоналу;

комплекс методів та методик, які забезпечують високу ефективність діяльності облікового працівника.

Для кожної категорії АРМБ існують свої ергономічні вимоги.

Визначення чисельності персоналу

На підставі даних про обсяги робіт у нормах часу на один документ визначають загальну кількість облікових працівників у кожному топологічному підрозділі за формулою

де х — середньомісячна кількість первинних документів; Н_ч — норма часу на один первинний документ; 9360 — місячний фонд робочого часу одного бухгалтера, хв.

Приклад 1. У бухгалтерії господарства в середньому за місяць обробляють 2200 первинних документів з обліку матеріалів. З них: з кількістю рядків від 1—5 та колонок 4—6 —1800, з кількістю рядків від 6 до 10 та колонок від 1 до 3 — 400. У першому випадку процент робіт, що здійснює П_К — 0 %, у другому — 4 %. Для розрахунку скористаємося даними табл. 12.1.

Обсяг робіт з обліку матеріалів, який буде передано на машинну обробку, становить 4 %. У цьому разі кількість працівників, необхідних для виконання робіт, становить:

(осіб);

у тому числі рахівників .

Розглянемо методику розрахунку чисельності облікових пра­цівників на підставі норм обслуговування на прикладі чисель­ності бухгалтерів, зайнятих на роботах з оплати праці і робочого часу.

На підставі даних про чисельність працюючих за відрядною і погодинною системами оплати праці та норм обслуговування чисельність бухгалтерів для виконання робіт з оплати праці визначають за формулою

,

де Ч_в, Ч_п — чисельність працівників відповідно з відрядною і погодинною системами оплати праці;

— норма обслуговування працівників відповідно з відрядною і погодинною системами оплати праці.

Приклад 2. На підприємстві працює 4600 осіб, з яких 1240 — з відрядною і 1990 — з погодинною системами оплати праці. Характер виробництва — масово-потоковий. Обсяг робіт, які буде передано в обчислювальний центр, — 25 %. За даними табл. 12.2 маємо:

осіб; осіб;

осіб.

Чисельність працівників, потрібних для виконання табельного обліку, визначають за такою формулою:

,

де Ч_т — чисельність працюючих, охоплених табельним обліком, осіб;

— норма обслуговування працюючих одним табельником, осіб.

Приклад 3. На підприємстві працює 4071 особа. Система табельного обліку — пропускна, форма організації табельного обліку — децентралізована. Норма обслуговування табельників згід­но з табл. 12.3 становить 400 осіб. Отже,

осіб.