22.Особливості організації обліку (контролю, аналізу) в умовах автоматизованої обробки інформації.

Розроблення облікової інформації — не кінцева мета, а лише частина облікової функції системи. Важливим завданням є створення такого засобу передавання інформації конкретним користувачам, що дає змогу їм правильно сприйняти останню й зрозуміти її потенційну корисність. Інформаційні взаємозв’язки задач обліку, контролю та аналізу з іншими підсистемами автоматизованої системи управління підприємства здійснюються згідно з такими правилами:

• використання інформації за принципом взаємності;

• спорідненість окремих джерел інформації;

• спорідненість окремих первинних носіїв інформації;

• єдність системи кодування інформації;

• наявність зворотного зв’язку;

• єдність системи показників.

Обліковий процес в умовах використання АРМБ характеризується як ланцюжок взаємопов’язаних робочих місць — бухгалтера, а також працівників, дотичних до організації бухгалтерського обліку. Автоматизація послідовності розв’язування задач забезпечує чітку організацію технологічного процесу, дає змогу уникнути повторного виконання окремих кроків. Важливим під час автоматизації бухгалтерського обліку є формування облікових функцій для певного переліку задач, розв’язуваних на АРМБ.

Програмні засоби мають орієнтуватися на об’єкт у будь-який момент і за будь-яких структурних модифікацій, що відбуваються на підприємстві. Облікові станції мають формуватися з урахуванням взаємозв’язку завдань, функцій та АРМБ в єдиному інфор­маційному обліковому процесі, що випливає з загальної інформаційної взаємоузгодженості окремих задач і комплексів задач.

23.Організація облікового (контрольного, аналітичного) процесу на початковому етапі.

Організація руху документів на етапі первинного обліку потребує встановлення раціональної послідовності їх створення, а також мінімізації витрат та часу на цей процес.

Загальна тривалість складання документа має бути мінімальною.

Раціональна організація руху документів передбачає:

• встановлення максимально коротких відрізків часу на їх передавання й обробку;

• визначення конкретних строків передавання документа від виконавця до виконавця, від одного сектору обліку — до іншого; від бухгалтерії до обчислювального центру тощо.

На кожний документ складають оперограму, або документограму. Остання операція первинного обліку — це передавання документа на поточний облік.

У контрольному процесі використовують різні носії економічної інформації, тому важливо встановити, які з них необхідні на підготовчому етапі. Для цього визначають фактори, що мають вплив на об’єкт контролю, а іноді використовують додаткові джерела.

Під час технічної перевірки встановлюють: чи було додержано правил (порядку) складання інформації; чи всі необхідні показ­ники або дані є в носіях інформації; точність і правильність виконання арифметичних дій, підсумкових операцій тощо; чи є на документах необхідні підписи; чи погоджено зустрічні показники, подані в різних носіях інформації, тощо.

Перевіряючи інформаційний матеріал по суті, звертають увагу на його вірогідність, що дасть змогу забезпечити правильність результату контролю.

Підготовка матеріалів до контролю включає процедуру приведення їх до порівнюваного вигляду. Однорідність і порівнюваність залучених до контролю даних є неодмінною умовою успіху контрольної роботи. Порівнюваності показників і даних досягають нейтралізацією цінового фактора, обчисленням середніх значень даних, заміною абсолютних значень величин відносними.

Складовим елементом підготовчого етапу аналітичного процесу є спрощення числових значень показників та зведення їх до придатного для обробки вигляду. Цього досягають округленням цифр. Можна застосовувати також заміну відносних показників абсолютними.

Іншим видом робіт з організації підготовчого етапу аналітичного процесу є рух (переміщення) аналітичної інформації. Вихідним моментом цієї роботи є визначення складу виконавців із проведення аналізу в кожному структурному підрозділі господарства.