З авдання до розділу: прочитайте та запишіть конспект
2. Оцінка кон’юнктури ринку та визначення ємкості ринку (на прикладі ринку готельних послуг)
Готельний бізнес - один з найбільш динамічних галузей, на яку припадає близько 6% світового валового національного продукту і близько 5% всіх податкових надходжень, стимулюючи, крім того, розвиток інших напрямків: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів народного споживання і т.д. В середньому, для обслуговування кожних 10 туристів, які проживають у готелі, необхідно, близько трьох робочих місць безпосередньо, і два робочих місця, побічно пов'язаних з обслуговуванням. Готельний фонд у всіх країнах світу складає близько 17-18 млн. місць, при цьому їх кількість і якість, в основному, відповідає обсягу попиту в секторі міжнародного туризму в цих регіонах. Даний бізнес приваблює підприємців з багатьох причин: відносно невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристські послуги, високий рівень рентабельності і, відповідно, середній термін окупності витрат.
Сьогодні індустрія гостинності є потужною систему господарства регіону чи туристського центру і важливою складовою економіки туризму. Індустрію гостинності становлять різні засоби колективного та індивідуального розміщення: готелі, мотелі, молодіжні хостели і гуртожитки, апартаменти, туристські притулки та інше.
Роль готельного бізнесу в сучасній економіці постійно зростає і змінюється, відбувається його внутрішня перебудова. Країни, які раніше займали провідні ролі в готельному комплексі, йдуть на другі і треті ролі. На зміну їм приходять нові лідери. При цьому виникають ендогенні зміни, які не можуть бути пояснені дією тільки внутрішніх факторів. Готельна справа, так чи інакше, впливає на економіку практично по всіх аспектах фундаментального визначення цієї сфери життя суспільства. В економічному відношенні готельний бізнес розглядається як:
- певна сукупність суспільних відносин у сфері виробництва, обміну і розподілу продукції;
- частина народногосподарського комплексу даної країни, що включає певні галузеві види виробництва та економічної діяльності;
- економічна наука, що вивчає готельний бізнес як галузь господарства країни чи регіону (економіка готельної справи);
- суспільна наука, що вивчає поведінку в сферах виробництва готельного продукту, його споживання, розподілу та обміну. Економісти аналізують процеси, що відбуваються в цих сферах, прогнозують їх наслідки для фізичних осіб, організацій і суспільства в цілому;
- сучасна економічна теорія, що вивчає поведінку людей як господарюючих суб'єктів на всіх рівнях готельної економічної системи в процесах виробництва, розподілу, обміну та споживання готельних послуг в цілях задоволення людських потреб при обмежених ресурсах сім'ї, фірми і суспільства в цілому.
З точки зору фундаментальної економіки готельний бізнес являє собою економічний комплекс, розвиток якого більшою мірою пояснюється динамікою світогосподарських процесів і відносин, ніж внутрішніми причинами.
Готельний бізнес виступає найважливішим каталізатором економічного зростання багатьох швидко країн, оскільки виступає каналом перерозподілу валового національного продукту між країнами, яке не супроводжується вивозом (імпортом) товарів і послуг.
Тож загалом, ринок готельних послуг можна визначити як суспільно-економічне явище, що об'єднує попит та пропозиція для забезпечення купівлі-продажу готельних продуктів і послуг в певний час і в певному місці.
В першу чергу необхідно оцінити поточну ситуацію на ринку (кон'юнктуру ринку), а потім визначити величину місткості ринку.
Кон’юнктура ринку – ситуація, що склалася на ринку, збіг обставин чи стан речей на ринку, здатних впливати на господарську діяльність конкретного підприємства і розвиток економіки в цілому.
Вивчення кон’юнктури країни чи окремого товарного ринку необхідне для того, щоб правильно оцінити її поточний стан, передбачити можливі зміни і розробити відповідну стратегію розвитку.
Особливостями вивчення кон’юнктури міжнародного ринку готельних і ресторанних послуг є визначення характеру і ступеня його збалансованості, насамперед співвідношення попиту і пропозиції, які виявляють себе в прагненні до рівноваги. Проте цей процес має стохастичний характер і відбувається під постійним впливом комплексу суперечливих чинників, які обумовлюють постійні коливання і відхилення від основної тенденції розвитку ринку.
Характерні риси кон’юнктури ринку:
динамічність;
пропорційність;
варіабельність;
циклічність.
Кон’юнктуру ринку характеризують наступні основні показники:
– масштаб ринку (його ємкість, обсяг послуг, які надаються, чисельність підприємств готельно-ресторанного господарства різних типів, що виступають на ринку);
– ступінь збалансованості ринку (співвідношення попиту і пропозиції);
– рівень цін;
– динаміка ринку (зміна основних параметрів ринку надання готельних і ресторанних послуг, його швидкість та інтенсивність, основні тенденції);
– ступінь ділової активності;
– сила і розмах конкурентної боротьби (чисельність конкурентів та їх активність);
– ступінь держаного регулювання даного ринку;
– бар’єри для входу на ринок.
Виходячи з цього, концептуальними завданнями дослідження кон’юнктури ринку є:
аналіз динамічних закономірностей, тенденцій;
визначення ступеня пропорційності розвитку ринку;
оцінка стійкості ринку на теперішній час і в перспективі;
аналіз періодичності розвитку ринку, виділення циклів.
При вивченні кон’юнктури конкретного ринку необхідно враховувати загальноекономічну ситуацію, яка може знаходитись в різній стадії циклу розвитку економіки – кризи, депресії, пожвавлення, підйому. Також ситуація на конкретному ринку товарів і послуг може в значній мірі залежати від положення на інших ринках: наприклад, інвестицій, нерухомості, цінних паперів та інше. Кон’юнктура ринку формується і розвивається під впливом ряду чинників, які можна поділити на дві групи: постійні і непостійні. До постійних відносяться науково-технічний прогрес, рівень монополізації, державне і між державне регулювання, стан інформаційних систем, валютна і кредитно-грошова ситуація. Непостійні чинники включають політичні та соціальні конфлікти, сезонність, стихійні лиха, крупні аварії та ін. Специфікою функціонування індустрії надання ресторанних і готельних послуг є нерівномірність завантаження закладів, яка коливається і залежить від загальноекономічної ситуації регіону, сезонності туристичного попиту, свят та інше.
Точність і правильність прогнозу при аналізі кон’юнктури ринку залежить від виявлення провідних факторів, які визначають кон’юнктуру.
Вивчення кон'юнктури ринку готельних послуг здійснюється поетапно.
I етап. Проведення поточного спостереження за пропозицією готельних послуг, попитом, динамікою цін.
II етап. Аналіз, систематизація та узагальнення отриманої інформації.
III етап. Розробка кон'юнктурних звітів, оглядів і прогнозів.
Для аналізу кон’юнктури ринку готельних і ресторанних послуг із сукупності факторів виділяють складові елементи, статистичні показники, які впливають на коливання кон’юнктури, як наслідок будуються динамічні ряди впливу факторів, визначається результат їх комплексного впливу та місце і роль кожного з них у формуванні кон’юнктури ринку.
Одним з основних завдань досліджень готельного ринку є визначення його показника місткості. Цей показник дає можливість кількісно оцінити принципові можливості роботи на конкретному ринку.
Місткість ринку - потенційно можливий обсяг реалізованих на ньому послуг протягом певного проміжку часу (за рік).
Вимірюється як в натуральному вираженні (кількість споживачів послуг), так і у вартісному вираженні (обсяг надходжень від продажів у грошовому вираженні).
Зростання ринкової частки вказує на збільшення економічної стійкості фірми, так як зростає норма одержуваної фірмою прибутку.
Показник місткості споживчого ринку готельних послуг регіону (міста) визначається загальною сумою інвентарних готельних місць усіх готелів (Г):
Е гр = Г1 + Г2 + Г3 + ... + Гn,
де Е гр - ємність готельного ринку.
Ємність готельного ринку поділяється на дві частини - затребувану і незатребувану.
Затребувана частина ринку готельних послуг (+ Єгр) визначається сумою зайнятих ліжкомісць у всіх готелях, що утворюють місткість ринку цих послуг:
+ Е гр = 31 +32 +33 + ... + Зn.
Незатребувана частина ринку готельних послуг (- Єгр) визначається сумою незатребуваних ліжкомісць в кожному готелі (Н), що утворюють єдиний ринковий простір:
- Е гр = Н1 + Н2 + Н3 + ... + Нn.
Таким чином, можна визначити затребувану і незатребувану частині ємності готельного ринку досліджуваного регіону. Дані дослідження, звичайно, повинні носити системний характер, тоді виявлена динаміка дозволить чітко визначити причини і тенденції в зміні попиту на готельні послуги.
Властивість споживчого ринку готельних послуг може мати або негативний, або позитивний попит дозволяє використовувати термін «індекс попиту».
Індекс попиту (Ис) в чисельному вираженні відображає або позитивний (затребувану частина споживчого ринку готельних послуг) попит, або негативний (незатребувану частину споживчого ринку готельних послуг) попит. Перед числом ставиться знак або «+» (позитивний попит), або «-» (негативний попит).
Індекс попиту (Ис) визначається відношенням затребуваною частини споживчого ринку готельних послуг (позитивного попиту) або незатребуваною частини (негативний попит) до загальної місткості споживчого ринку готельних послуг:
Показник, що перевищує більшу частину споживчого ринку готельних послуг або в позитивному, або в негативному попиті, і буде визначати стан споживчого ринку готельних послуг.
Слід зазначити значне коливання попиту на готельні послуги, особливо внаслідок сезонності, погодних умов, спаду ділової активності і цілого ряду інших об'єктивних і суб'єктивних причин, які необхідно глибоко і всебічно досліджувати. Матеріали, отримані в результаті досліджень, дозволять формувати науково обгрунтовані прогнози майбутнього попиту на готельні послуги.
Разом з тим різкі коливання у завантаженні номерного фонду готелів протягом календарного року від 100 до 20% і нижче підкреслюють важливість такого показника, як показник ринкової ефективності завантаження готелів.
Індекс ринкової ефективності на ринку готельних послуг (Иреф) визначається відношенням показника завантаження конкретного готелю (П) до загального показника затребуваних готельних послуг (місць) на споживчому ринку готельних послуг (місць) на споживчому ринку готельних послуг (+ ЄДР):
де І реф - індекс ринкової ефективності готелю; П - показник завантаження в койкосутках; Єгр - показник затребуваних місць на ринку готельних послуг.
Знаючи ємність ринку та тенденції його зміни, можна оцінити перспективи того чи іншого ринку при його освоєнні, і, як наслідок, обрати перспективний сегмент для подальшого впровадження нових послуг чи територіального розвитку підприємства.