
- •1. Поняття комбінаторної задачі.
- •2. Загальні правила комбінаторики.
- •3. Розміщення.
- •Число підмножин n-елементної множини дорівнює 2n. (5)
- •4. Перестановки.
- •5. Комбінації.
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Література.
- •1. Поняття комбінаторної задачі...............................................................
3. Розміщення.
Означення. Кожна упорядкована т-елементна підмножина п-елементної множини, називається розміщенням без повторень п елементів по т елементів.
і
З
означення випливає, що
і
що розміщення з n елементів по m елементів
- це всі
m-елементні підмножини, які
відрізняються між собою або складом
елементів або порядком їх слідування.
У комбінаторних задачах необхідно вміти підраховувати число всіх розміщень з п елементів по m елементів.
Для
позначення числа розміщень з n елементів
по m елементів вживають спеціальний
символ
(читається: "число розміщень з n по m"
або "А із n по m"). А - перша буква
французького слова arrangement, що означає
в перекладі розміщення, зведення до
поряду.
Зрозуміло,
що
,
бо існує лише одна підмножина
n-елементної множини, яка не містить
елементів (порожня множина). У загальному
випадку має місце таке твердження.
Теорема 1. Число розміщень з n елементів по m елементів дорівнює добутку m послідовних натуральних чисел від n до n-m+1 включно, тобто
(1)
Доведення. Число розміщень з n елементів по m елементів дорівнює числу всіх m–елементних упорядкованих підмножин n-елементної множини. Перший елемент підмножини можна вибрати n способами. Другий елемент підмножини можна вибрати n–1 способами, оскільки другим елементом можна взяти будь-який елемент множини, крім уже вибраного першим.
Кожний із способів вибору першого елемента може об'єднуватись з кожним із способів вибору другого, тому існує n(n-1) способів вибору перших двох елементів для n–елементної упорядкованої підмножини.
Після вибору перших двох елементів залишається n-2 можливостей вибору третього елемента, і знову, як і раніше, кожна з цих можливостей може комбінуватись з будь-якою із можливостей вибору перших двох елементів, тобто вибір перших трьох елементів можна здійснити n(n-l)(n-2) способами і т.д.
Останній m-й елемент m-елементної упорядкованої підмножини n–елементної множини можна вибрати n-m+1 способом, оскільки до вибору m–го елемента залишилось n-(m-l) елементів.
Отже, число розміщень з п елементів по m елементів дорівнює:
що й треба довести.
Цю теорему можна довести іншими способами, зокрема методом математичної індукції.
Формулу (1) можна записати в іншому вигляді, використовуючи поняття n-факторіала. Дійсно, помножимо і розділимо добуток, що стоїть у правій частині формули (1), на (n-m)!
Дістанемо
або
(2)
Формула (2) має деякі переваги над формулою (1) у практичному використанні.
Формула (1) виводилась у припущенні, що m>0, а формулою (2) можна користуватись і при m=0, оскільки вона і в цьому випадку дає вірний результат:
Нагадаємо, що , а порожня множина є єдиною підмножиною будь-якої множини.
При виведенні формули (1) також припускалось, що n≠0, тобто, що дана множина не порожня. Якщо n=0, то розглядається порожня множина.
Оскільки порожня множина має тільки одну підмножину (саму себе), то .
Враховуючи, що 0!=1, то формула (2) дає вірний результат і при n=0:
Приклад 1. Розклад одного дня містить 5 різних пар. Знайти кількість можливих розкладів, якщо вивчається 9 дисциплін.
Розв'язання. Маємо розміщення з 9 елементів по 5 без повторень, їх кількість дорівнює
Відповідь. 15120 розкладів.
У розміщеннях без повторень не має однакових елементів у вибірці: після вибору першого елемента для вибору другого елемента залишається на одиницю менше можливостей і т.д.
Означення. Розміщенням з повтореннями з п елементів по т елементів називається будь-який упорядкований т-елементний набір виду (а1,а2,...,аm),де а а1,а2,...,аm - елементи множини M={ а1,а2,...,аn}, в якому хоч би один елемент повторювався.
Число
всіх розміщень з повтореннями з n
елементів по m елементів позначають
символом
.
На відміну від розміщень без повторень,
де
,
для розміщень з повтореннями може
бути і m>n. Особливістю розміщень з
повторенням є те, що після вибору першого
елемента а1
Є М, записавши його на першому місці
набору, його повертають у множину М,
тобто число елементів множини М
залишається сталим для вибору другого,
третього і т.д. m-го елемента набору.
Повторивши цю операцію m разів, дістаємо
деяке розміщення з повтореннями з n
елементів по m елементів. Тому розміщення
з повтореннями з n елементів по m елементів
ще називають впорядкованими m-вибірками
з n-елементної множини.
Теорема 2. Число розміщень з повтореннями з n елементів по m елементів обчислюють за формулою
, де m
і n - натуральні числа. (3)
Доведення. Перш за все відмітимо, що розміщення з повтореннями з n елементів по m елементів можна одержати з розміщень по (m-1) елементу приєднанням ще одного елемента. Оскільки до кожного розміщення по (m-1) елементів можна приєднати будь-який з n елементів, то кожне розміщення по (m-1) елементу породжує n різних розміщень по m елементів, тобто
(4).
Тепер доведення формули (3) проведемо методом математичної індукції по m:
1) при m=1 число розміщень дорівнює n:
2) припустимо, що формула (3) вірна для деякого m=k, тобто, що
3) доведемо, що при цьому формула (3) вірна також і для m=k+l, тобто, що
.
Дійсно, користуючись формулою (4), знайдемо:
.
4) вимоги математичної індукції виконуються, тому формула (3) вірна для будь-якого натурального значення m.
Наслідок.