11.4. Капітал як економічні відносини

Капітал, як економічні відносини – це не просто гроші, а авансована вартість, яка в процесі свого руху приносить більшу вартість від первісно авансованої. З точки зору політекономічного розуміння сутності та змісту категорії “капітал” важливо враховувати, що перетворення грошових знаків на капітал передбачає наявність ряду як техніко-організаційних, так і соціально-економічних умов. Перша з них – це можливість і необхідність власника потенційного капіталу вступити у відносини з іншими продуцентами з приводу купівлі факторів виробництва. Друга – це те, що за умов недостатньої наявності хоча б одного зі згаданих факторів для організації ефективного виробництва, він може звернутись до відповідних ринкових інституцій (інвестиційних фондів, банків, трастів).

Перетворюючи свої кошти на капітал, його власник вступає в економічні відносини з різними господарюючими суб’єктами, які постачають через ринок необхідні йому товари та послуги, а також з індивідами, які отримують засоби для існування не від власної підприємницької діяльності, а від найманої праці за гроші (відповідну плату). Капітал – це економічна категорія, котра виражає не стільки техніко-організаційні, скільки соціально-економічні відносини, що найкраще виявляються у трудових відносинах.

Тема 12. Функціональні форми капіталу й доходів

Питання теми:

12.1. Торговельний капітал і його структура. Торговельний прибуток.

12.2. Позичковий капітал і позичковий відсоток. Акціонерний капітал. Види цінних паперів.

12.3. Кредит і його форми. Банки: функції, операції, прибуток.

12.4. Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.

12.1. Торговельний капітал і його структура. Торговельний прибуток

У процесі руху промислового капіталу від нього відокремилися такі форми капіталу, як торговельний і позичковий капітал.

Торговельний капітал виконує функції зміни форми вартості, не створюючи товару і додаткового продукту, він реалізує їх.

Торговельний прибуток - це різниця між роздрібною і оптовою ціною, по якій промисловий капіталіст реалізує товар торговельному представнику, щоб не відволікати частину капіталу з сфери виробництва для організації торгівлі. Таким чином, торговельний прибуток є джерелом формування доходів торговельного підприємства і відшкодування витрат обігу.

Витрати обігу - це видатки, пов'язані з реалізацією товару, доведенням їх до споживача.

Вони діляться на 2 частини:

1. чисті витрати обігу, включаючи затрати, пов'язані зі зміною форм вартості, тобто безпосередньо з продажем. Це -затрати на заробітну плату торговельним працівникам, на рекламу, облік і ін.;

2. додаткові витрати обігу, які пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу і збільшують вартість товарної продукції. Це – затрати на транспортування, зберігання, переробку, пакування, сортування товарної продукції.

12.2. Позичковий капітал і позичковий відсоток

Позичковий капітал, як і торговельний, є відокремленою формою промислового капіталу. Історичним попередником позичкового капіталу був лихварський капітал.

Позичковий капітал – це грошовий капітал, тимчасово вільні кошти, що надаються в тимчасове користування суб'єктам, які мають у них потребу, на умовах повернення, терміновості, платності.

Джерелом позичкового капіталу є амортизаційний фонд, фонд заробітної плати, фонд нагромадження, заощадження населення, громадських організацій, держави. Прибуток, що одержується внаслідок використання позичкового капіталу, ділиться на дві частини:

1. Позичковий відсоток – це свого роду ціна позичкового капіталу, що передається власнику позичкового капіталу як плата за користування їм.

2. Підприємницький доход – це інша частка прибутку, що привласнюється функціонуючим капіталістом. Результативність використання позичкового відсотка визначається нормою або ставкою позичкового відсотка.

Норма позичкового відсотка – це відношення доходу, що одержується на позичковий капітал, до величини капіталу, що надається в позичку, і вираженого у відсотках.

Норма відсотка =

Формою руху позичкового капіталу є кредит.

Ще однією формою капіталу є акціонерний.

Акціонерні підприємства – це господарські установи, кошти для утворення яких мобілізуються шляхом продажу акцій.

Акція - це цінний папір, який свідчить про внесення її власником певної частки в капітал акціонерного товариства і дає право на одержання в відповідності з цим паєм доходу. Доходи, які одержуються на акцію, називаються дивідендами.

Акція має номінальну вартість, позначену на акції, але продається по ринковій ціні, що називається курсом акції.

Курс акції =

Поряд з акціями існують такі цінні папери, як облігації.

Облігації – це боргові зобов'язання продавця підприємства, держави перед особою, що купила облігацію, які приносять доход у формі відсотків до номіналу облігації.