
- •Політична економія
- •Содержание
- •Тема 1. Політична економія: предмет і методологія
- •1.1. Етапи становлення та розвитку економічної науки.
- •1.1. Етапи становлення та розвитку економічної науки
- •1.2. Предмет, методи пізнання та функції політичної економії
- •Тема 2. Потреби та виробничі можливості
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи.
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори.
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів.
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин.
- •4.2. Функції і форми власності.
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва.
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки.
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи.
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу.
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура.
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата.
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки.
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання.
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції.
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Підприємництво як сучасна форма економічної діяльності.
- •10.2. Умови та принципи підприємницької діяльності.
- •10.3. Правові основи й організаційні форми підприємницької діяльності.
- •10.1. Підприємництво як сучасна форма економічної діяльності
- •10.2. Умови та принципи підприємницької діяльності
- •10.3. Правові основи й організаційні форми підприємницької діяльності
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Тема 12. Функціональні форми капіталу й доходів
- •12.1. Торговельний капітал і його структура. Торговельний прибуток.
- •12.3. Кредит і його форми. Банки: функції, операції, прибуток.
- •12.4. Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.
- •12.1. Торговельний капітал і його структура. Торговельний прибуток
- •12.2. Позичковий капітал і позичковий відсоток
- •12.3. Кредит і його форми. Банки: функції, операції, прибуток
- •12.4. Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі
- •Тема 13. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення.
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину.
- •13.3. Національне багатство, його структура.
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Тема 14. Розподіл, споживання і використання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу.
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів.
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії.
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання.
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки.
- •16.2. Соціально орієнтоване ринкове господарство.
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Соціально орієнтоване ринкове господарство
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
5.2. Товар і його властивості
Продукт праці стає товаром лише тому, що він вступає в обмін і з приводу нього виникають відносини між товаровиробниками. Товар – це продукт праці, призначений для задоволення потреб людей і потрапляє в споживання через обмін на ринку. Сутність товару розкривається через його властивості: споживну вартість і вартість. Споживна вартість – це властивість товару задовольняти ту або іншу потребу людей. Чи всяка корисна річ може бути товаром? Ні, тільки та, що вироблена або опосередкована працею людини. Крім того, товаром стає не будь-яка, а лише суспільна споживна вартість, тобто призначена для задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб. Споживна вартість означає факт відчуження товару від його виробника на основі обміну.
Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різноманітних кількісних пропорціях. Пропорції, у яких обмінюються споживні вартості різноманітного роду, становлять мінову вартість. Що лежить в основі цих пропорцій (мінових вартостей), що робить товари порівняльними? Адже як споживні вартості вони різноманітні. Об’єднує всі товари те, що вони – продукт праці. Як згустки певної кількості людської праці, товари є вартості. Мінові ж вартості виражають співвідношення між витратами праці на виробництво продуктів, що обмінюються. Отже, вартість – це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою її прояву є мінова вартість. Саме вартість як уречевлена в товарах праця, робить усі товари порівняльними, спільномірними. Як споживні вартості, товари якісно різні, як вартості – якісно однорідні.
Вартість як економічна категорія виражає відносини між товаровиробниками з приводу витрат їхньої праці на виробництво продуктів, якими вони обмінюються як товарами. Споживна вартість і вартість – дві сторони товару, що постійно перебувають у суперечності. Якщо товари залишаються не проданими, то споживні вартості не виявляють себе як вартості.
Дві властивості товару є наслідком двоїстого характеру праці, втіленої в ньому. Вона одночасно виступає як конкретна і абстрактна праця. Кожна конкретна праця відрізняється творчою спрямованістю, знаряддям, технологічними заходами, навичками і знанням робітників, кінцевою метою. Вона створює споживну вартість.
Якщо абстрагуватися від конкретного характеру праці, то в ній залишиться те, що вона є витратами людської робочої сили взагалі, тобто абстрактною працею. Саме остання є тим загальним, спільним, що міститься у всіх конкретних видах товарів різних виробників. Абстрактна праця – джерело, субстанція вартості. Усяка абстрактна праця є суспільною. Проте через відокремленість товаровиробників, праця яких безпосередньо виступає як приватна, суспільна природа праці у сфері виробництва залишається прихованою. Вона виявляється лише на ринку, коли товари обмінюються, тобто коли відбувається зведення конкретних видів праці до абстрактної. Якщо продукція не буде реалізована на ринку, то приватна праця, втілена в ній, не знайде суспільного визнання, тобто буде даремно витраченою. Суперечність між приватною і суспільною працею – це основне протиріччя товарного виробництва, що супроводжується стихійним коливанням цін, розоренням одних і збагаченням інших виробників товарів.
Теорії трудової вартості дотримувались найвидатніші мислителі світової економічної думки – А. Сміт, К. Маркс і Дж. М. Кейнс. Крім цієї теорії вартості у світовій економічній літературі сформувались: концепція граничної корисності, теорія витрат виробництва, концепція попиту і пропонування. Перша є суб’єктивно-психологічною, оскільки вона ігнорує виробництво товарів, значення витрат виробництва тощо. Проте гранична корисність дійсно впливає на поведінку покупця на ринку: купуючи будь-який товар, він обов’язково враховує ту величину корисності, яку одержить у розрахунку на кожну грошову одиницю ціни.
Згідно з другою теорією вартість товару створюється за допомогою таких трьох факторів, як праця, земля, капітал. Усім цим факторам відводиться однакова роль, хоча насправді активну роль відіграє лише праця, а вартість інших факторів лише переноситься конкретною працею виробника на новостворений продукт.
Третя теорія стверджує, що вартість товару визначається співвідношенням попиту і пропонування, проте неспроможна пояснити, як визначається величина вартості за умов збігання останніх. Крім того, з цієї теорії витікає, що вартість формується лише у сфері обміну, хоча насправді сферою утворення вартості є виробництво. Співвідношення ж між попитом і пропонуванням впливає на відхилення ціни від вартості, а не на саму вартість.