Лекція 17. Політична стабільність, комунікація і соціальне партнерство

Політична стабільність з погляду політичної соціології. Варіанти визначення «стабільності» й «політичної стабільності». Співвідношення з поняттями «незмінність», «стійкість», «рівновага» й «динамічна рівновага». Питання стабільності й рівноваги у творчості В. Парето й Т. Парсонса (Виноградов, С. 133-134.). Показники політичної стабільності та проблема їх «вимірювання» (А.С. Ахременко). Пов’язаність з проблемою влади й характером її функціонування. Варіанти класифікації політичної стабільності (за формами впливу, способами досягнення, ступенем надійності, територіальним охопленням та ін.). Визначення нестабільної суспільної системи (Виноградов, С. 136.). Основні детермінанти політичної стабільності (внутрішні та зовнішні: громадянський мир, громадянська злагода, сприятливі зовнішньополітичні умови та ін.). Політична підтримка (легітимність) як умова стабільності. Маніфестований і латентний, масовий і елітний характер політичної підтримки. «Національна ідея» як фактор консолідації («Пошук національної ідеї»- це «клініка»). Проблема політичної стабільності в сучасній Україні.

Соціальна й політична комунікація. Поняття соціальної та політичної комунікації. Основні методологічні підходи до вивчення соціальної комунікації (структурний функціоналізм, когнітивна модель суб’єктно-об’єктних відносин, постнеокласичний підхід до суб’єктно-суб’єктних відносин) (Ф.І. Шарков). Мережева методологія, ключові положення сучасних теорій (соціальних) мереж, проблема плідності цих теорій. Моделі, функції, засоби й способи політичної комунікації. Проблема невідповідності між попитом і пропозицією на «політичному ринку». Взаємодія та взаємозалежність мас-медіа й інших соціальних інститутів. Парадигми мас-медіа в соціології. Мас-медіа та соціальний контроль. Сучасні тенденції трансформації політичної комунікації.

Соціальне партнерство в системі політичних відносин. Визначення поняття та його походження. Причини виникнення теорії соціального партнерства на Заході та її радянська критика. «Єдність людського роду» проти «антагоністичних соціальних інтересів». «Закон взаємної допомоги» чи «закон взаємної боротьби» в еволюції та історії людства. Консенсусний підхід до вирішення основних соціальних проблем. Моделі (німецька, американська, скандинавська та ін.) і теорії соціального партнерства: «активного суспільства» (Р. Дарендорф), «солідарного суспільства», корпоративізму й ін. Соціальне партнерство у формі «конфронтуючого партнерства». Генезис ідей соціальної справедливості. Вплив існування й розпаду СРСР на соціально-політичні відносини в інших країнах. Еволюція соціального партнерства в епоху НТР. Система соціального партнерства як така, що потенційно надає найбільші стратегічні виграші всім сторонам. Соціальне партнерство в сучасній Україні.

Питання семінарського заняття:

1. Політична стабільність з погляду політичної соціології.

2. Соціальна й політична комунікація.

3. Соціальне партнерство в системі політичних відносин.