53. Методика прогнозування фінансового стану підприємства

Прогнозування фінансового стану підприємства є невід’ємним елементом його управлінням. Визначаючі фінансовий стан як складну систему, що є об’єктом прогнозування, нами пропонується розглядати прогнозування фінансового стану підприємства як розробку системи науково обґрунтованих імовірнісних припущень про базові і альтернативні структурні зміни в активах та пасивах підприємства, обумовлених ефективністю використання капіталу.

Прогнозування фінансового стану підприємства доцільно здійснювати шляхом моделювання, оскільки останнє дозволяє відображати перспективний фінансовий стани в залежності від необмеженої кількості факторів. Таким чином, адекватність прогнозування фінансового стану залежить від процедури та логіки побудови прогнозної моделі. Це обумовлює необхідність визначення послідовності процедур та основних етапів прогнозування.

Ґрунтуючись на розробленому алгоритмі прогнозування фінансового стану підприємства [1], пропонується наступна методика його проведення, яка складається з трьох етапів: 1) підготовчій етап, на якому здійснюється збір та первинна обробка інформації про фінансовий стан підприємства; 2) аналіз фінансового стану підприємства, який дозволяє виявити основні фактори, що впливають на зміну фінансового стану; 3) прогнозування фінансового стану та його моделювання в залежності від цілей прогнозування (рис. 1).

Перший етап включає в себе постановку цілей прогнозування; збір інформації, що характеризує фінансовий стан промислового підприємства; перевірку зібраної інформації на адекватність.

1 етап – Підготовчий:

1) Постановка цілей прогнозування

2) Збір інформації, що характеризує фінансовий стан промислового підприємства

3) Перевірка зібраної інформації на адекватність

2 етап Аналіз

1) Всебічне вивчення структури активів і капіталу підприємства, ефективності використання капіталу, фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності

2) Проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємства

3 етап Прогнозування

1) Вибір /побудова моделі прогнозування

2) Розрахунок прогнозного інтегрального показника

3) Співставлення прогнозного інтегрального показника лінгвістичному типу фінансового стану

Постановка цілей прогнозування передбачає визначення основних напрямів використання прогнозних даних, тобто на цьому етапі дається відповідь на запитання, де будуть використані прогнозні дані. Збір інформації – це процес збору первинних даних, що характеризують фінансовий стан підприємства, насамперед це фінансова звітність за попередні звітні періоди.

Якість прогнозних даних залежить від достовірності вхідної інформації, тобто вона повинна мати високий рівень об’єктивності. Таким чином, високий рівень достовірності первинних даних зумовлює необхідність перевірки вхідної інформації на адекватність. Перевірку адекватності зібраної інформацій доцільно здійснювати в два етапи. Перший − арифметична перевірка правильності заповнення проміжних підсумків звітності; другий – перевірка на дотримання вимог чинного законодавства при складанні фінансової звітності, які викладені в стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку України.

Другий етап передбачає проведення всебічного аналізу фінансового стану підприємства. Проведення даного аналізу, навіть за умов, якщо користувача в першу чергу цікавить прогноз, є необхідним, оскільки попередній аналіз фінансового стану дозволяє визначити стабільність розвитку підприємства та його залежність від зовнішнього середовища функціонування підприємства. Він є невід’ємною частиною прогнозування, оскільки дозволяє збільшити достовірність прогнозу і виявити основні фактори, які можуть негативно вплинути на прогнозну оцінку.

Третій етап передбачає безпосередньо сам процес прогнозування, який включає в себе вибір моделі прогнозування, розрахунок прогнозних показників і визначення на підставі розрахованих прогнозних показників типу фінансового стану підприємства.

У підсумку необхідно зазначити, що прогнозування фінансового стану є необхідним складовим елементом управління і однією з основних умов ефективного планування.

3. CVP-аналіз (аналіз співвідношення витат-обсяг-прибуток).

Метою - є відстеження залежності фінансових результатів бізнесу від витрат і об'ємів реалізації продукції. CVP-аналіз служить пошуку оптимальних, найбільш вигідних підприємству витрат. Він вимагає розподілу витрат на перемінні й постійні, прямі і непрямі, релевантні і не релевантні.

Маржінальній доход - це результат реалізації продукції після відшкодування перемінних витрат.

МД = ЧВ - ЗВ, ((ЧВ - чистий виторг (без ПДВ і акцизного збору); ЗВ - змінні витрати))

Однією з головних цілей фінансового менеджменту є максимізація маржінального доходу.

Виробничий (операційний) леверідж - це потенційна можливість впливати на валовий прибуток шляхом зміни структури собівартості й об'єму випуску продукції.

Сила впливу операційного важеля розраховується як відношення маржінального доходу до прибутку і показує, скільки відсотків зміни прибутку дає кожен відсоток зміни виторгу від реалізації; визначається по формулі: Свов = МД / П.

Ціль аналізу беззбитковості діяльності -установити, що буде з фінансовими результатами, якщо певний рівень продуктивності чи об'єм виробництва зміниться.

Для розрахунку точки беззбитковості можна використовувати 3 методи: рівняння; маржінального доходу; графічного зображення.