77. Оцінка організаційно-методичного забезпечення виконання функцій професіоналу з економіки підприємства у вітчизняних компаніях.

Під організаційно-методичним забезпеченням виконання функцій професіоналу з економіки підприємства, розуміють сукупність документів, правил, інструкцій, нормативів, стандартів та іншої документації, що є необхідними для ефективної діяльності спеціалістів.

На вітчизняних підприємствах організаційно-методичне забезпечення функцій спеціалістів здійснюється за допомогою:

1. Посадових інструкцій (документ, що регламентує виробничий процес кожного працівника. Зазвичай включає короткий виклад основних обов'язків, повноважень та необхідних навиків, що відносяться до конкретної посади в організації);

2. Штатних розкладів (відображається склад структурних підрозділів, перелік посад працівників, місячні посадові оклади і персональні надбавки, а також загальну чисельність і фонд заробітної плати по апарату управління підприємства );

3. Статуту підприємства;

4. Нормативно-правовою базою;

5. Та інших внутрішніх документів підприємства.

78.Формування експертної групи учасників фінансової діагностики з врахуванням їх цільових установок.

Процес оцінки фінансового стану підприємства розглядається як процедура проведення експертного моделювання слабоформалізованих фрагментів опису проблемної ситуації, заснована на даних стандартної звітності і використанні формальних методів впорядкування експертних оцінок для побудови математичної моделі багатокритерійного вибору шляхом комп'ютерної реалізації відомого принципу згортання, адаптованого до кількості і кваліфікації експертів, міри однорідності і нестатистичності експертних оцінок.

Процедура експертної оцінки фінансового стану підприємства є багаторівневою і передбачає декілька етапів: формулювання ЛПР-особою, що приймає рішення, цілі експертного дослідуу; підбір ЛПР складу основної експертної робочої групи (ЕРГ); розробку ЕРГ детального сценарію проведення збору і аналізу експертних думок (оцінок), включаючи можливу декомпозицію проблеми на взаємозв'язані завдання експертного оцінювання, конкретний вигляд експертної інформації (слова, умовні градації, числа, ранжування, розбиття або інші види об'єктів нечислової природи), спосіб її формалізації і методи її аналізу; підбір експертів відповідно до їх компетентності і формування експертної комісії (ЕК); технологічну підготовку (тиражування бланків анкет, проведення інструктажів, підготовка технічних і програмних засобів); проведення збору експертної інформації; обробку результатів експертизи, включаючи визначення узгодженості думок експертів і визначення максимально допустимих, мінімально допустимих і оптимальних що значиться показників фінансового стану підприємства; при необхідності (наприклад, якщо цілі досліду, на думку ЕРГ або ЛПР, не досягнуті) - повторення попередніх етапів; узагальнення і інтерпретація отриманих результатів і підготовку офіційного висновку для ЛПР; використання результатів ЛПР, наприклад, для вирішення завдань стратегічного управління або реінжиніринга бізнес-процесів на підприємстві.

79. Методи збору економічної інформації для проведення фінансової діагностики підприємства.

Фінансова діагностика передбачає визначення поточного стану підприємства та динаміки його змін, можливих шляхів вирішення виявлених проблем за допомогою розрахунків, оцінки та інтерпретації комплексу фінансових показників. Джерелами інформації для діагностики фінансового стану підприємства є фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки річної фінансової звітності), а також статистична та оперативна звітність; нормативна інформація, інформація про технічну підготовку виробництва, висновки експертів, результати різних опитувань.

На 1-му етапі фінансової діагностики, проводиться збір внутрішньої і зовнішньої інформації, оцінка її достовірності. На цьому етапі з’ясовують особливості облікової політики підприємства, відбирають необхідні форми бухгалтерської звітності та проводять їх звірку, збирають статистичну інформацію.

Об'єктом відображення економічної інформації є насамперед виробничо-господарська діяльність, а її призначення полягає у використанні для потреб управління, спрямованого на вдосконалення виробництва і самого управління. Без неї був би неможливим сам процес управління економічним об'єктом. Економічна інформація є як предметом, так і продуктом автоматизованої обробки.

Згідно з функціями, виконуваними інформацією у процесі управління, її поділяють на нормативну, планову, бухгалтерську, оперативно-технічну, статистичну, конструкторсько-технологічну.

Джерелами внутрішньої інформації є:

1) фінансова звітність підприємства (ф. № 1 „Баланс", ф. №2 „Звіт про фінансові результати діяльності та їх використання", ф. № 3 „Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 „Звіт про власний капітал", ф. № 5 „Примітки до фінансової звітності");

2) податкова звітність (податкова декларація з податку на додану вартість, декларація з податку на прибуток);

3) статистична звітність підприємств щодо обсягів та структури виробництва та збуту продукції (залежно від галузі та виду економічної діяльності), фінансових результатів, дебіторської та кредиторської заборгованості (ф. № 1-Б термінова);

4) первинна бухгалтерська та оперативна інформація стосовно фінансових зобов'язань підприємства, його дебіторів, наявних товарно-матеріальних запасів та інших ліквідних цінностей, джерел отримання доходів, складу поточних витрат тощо;

5) матеріали аудиторських перевірок підприємства;

6) результати спеціальних обстежень та спостережень.

Зовнішня інформація, як правило, є описовою (лише окремі параметри оцінюються кількісно вимірювальними показниками) та достатньо агрегованою (узагальненою). Однак її осмислення, аналіз та синтез дає змогу визначити загальний напрям розвитку ринкової ситуації, сучасний стан та подальші перспективи діяльності підприємства.