
- •2 Контролінг.
- •3 Економічні способи утримання успішності у кількох важливих напрямках діяльності (система збалансованих показників).
- •4Бюджетування і система цілей організації.
- •5. Бюджетний процес і бюджетний цикл. Етапи бюджетного процесу.
- •6 Структурна ієрархія в системі бюджетування.
- •7 Класифікація бюджетів підприємства.
- •8 Система економічного управління та економічний порядок на підприємстві.
- •9 Комплексна характеристика безперервного процесу бюджетування.
- •10 Механізм формування бюджету продаж як відправної точки формування операційних бюджетів підприємства.
- •11 Структура бюджетів і послідовність їх розробки у торговельному підприємстві (особливості в порівнянні з виробничим!!).
- •12 Структура бюджетів і послідовність їх розробки на виробничому підприємстві.
- •13.Гнучкий бюджет.
- •14.Фінансова стратегія підприємства: зміст та чинники, що її визначають.
- •16.Фінансова та управлінська звітність як інформаційна база фінансової діагностики п-ва.
- •17. Управлінські опціони (згідно з Басовським л.Е.).
- •18. Бенчмаркінгові інструменти фінансової діагностики п-ва
- •20. Мета та принципи проведення фін.Стану п-ва для власників, топ-менеджменту, інвесторів, держ і кред установ.
- •21. Стратегічні і операційні управлінські рішення для раціоналізації операційного та фін. Циклу п-ва
- •22.Взаємозвязк збутової політики підприємства з величиною робочого капіталу.
- •23.Управління операційним і фінансовими циклами підприємства.
- •24. Управління запасами п-ва: фактори впливу
- •25. Можливі джерела фінансування оборотних активів українських п-в
- •27.Фінансові інструменти українського фондового ринку.
- •29.Види фінансових інвестицій українських підприємств.
- •30.Джерела фінансування українських підприємств: аналіз тенденції, юридичні та ринкові обмеження.
- •31. Власний капітал підприємства та джерела його фінансування.
- •32.Оцінка вартості власного капіталу підприємства: теоретичні підходи та застосування в української практиці.
- •34 Аналіз дивідендної політики основних гравців вітчизняного фондового ринку.
- •35. Класифікація витрат підприємства для цілей бюджетування
- •43. Аналіз і оцінка виконання бюджету доходів і витрат за технологією гнучкого бюджетування.
- •46 Бюджет руху грошових коштів: призначення, формат, взаємозв’язок з іншими бюджетами.
- •47.Регламент формування і корегування бюджету руху грошових коштів
- •48.Загальна характеристика процесу контролю виконання статичного бюджету руху грошових коштів.
- •49. Управлінські аспекти оптимізації грошових потоків підприємства.
- •51Аналіз впливу результатів операційної, фінансової і інвестиційної діяльності підприємства на вартість активів і капіталу підприємства
- •52 Інформаційна база проведення фінансової діагностики підприємства.
- •53 Склад, характеристика фінансової звітності підприємств.
- •54. Методики фінансового аналізу: вертикальний, горизонтальний аналіз, фінансових коефіцієнтів
- •55. Управлінські опціони щодо покращення фінансових і не фінансових показників діяльності підприємства.
- •56. Управління операційним і фінансовим циклом підприємства.
- •57. Управління величиною і структурою оборотних активів підприємства.
- •60. Фінансування оборотних активів.
- •61. Інвестиційний портфель підприємства.
- •65. Статутний капітал, як джерело фінансування підприємств
- •67. Комерційні банки як джерело кредитного фінансування
- •68.Оренда основних фондів (лізинг)
- •69. Комерційний кредит
- •70. Спеціальні фонди та програми
- •71. Фінансування через емісію та розміщення цінних паперів
- •Ринципи формування структури капіталу підприємства.
- •Моделювання структури капіталу.
- •Дивідендна політика як елемент управління капіталом підприємства.
- •Галузева компонента змісту задач економічного управління підприємством.
- •76. Оцінка економічного порядку на підприємстві.
- •77. Оцінка організаційно-методичного забезпечення виконання функцій професіоналу з економіки підприємства у вітчизняних компаніях.
- •78.Формування експертної групи учасників фінансової діагностики з врахуванням їх цільових установок.
- •80. Порядок проведення вертикального та горизонтального аналізу звітності підприємства.
- •81. Порядок розрахунку фінансових коефіцієнтів підприємства
- •82. Аналіз відхилень підконтрольних значень показників діяльності підприємства
- •83. Методика прогнозування фінансового стану підприємства
65. Статутний капітал, як джерело фінансування підприємств
Статутний капітал – це виділені підприємству або залучені ним кошти на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, закріплені за підприємством правом власності або повного господарського відання.
Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності.
За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні й оборотні) кошти.
Окрім грошових коштів, статутний капітал може формуватися за рахунок надходжень майна (будівлі, машини, устаткування, транспортні засоби сировина, матеріали, інші товарно-матеріальні цінності), цінних паперів та нематеріальних активів.
До нематеріальних активів належить вартість права користування результатами інтелектуальної праці у вигляді винаходів, “гудвілів”, промислових зразків технологій ноу-хау, раціоналізаторських пропозицій,звітів про науково-дослідні роботи та ін.
Чинне законодавство передбачає мінімальні розміри статутних капіталів, при яких допускається державна реєстрація підприємства.
У процесі ведення господарської діяльності величина статутних капіталів підприємств змінюється за рахунок:-збільшення їх унаслідок виділення частини прибутку на поповнення обсягів фінансових ресурсів;-реалізації інвестиційних проектів;-переоцінки основних засобів підприємств;- додаткового випуску акцій;- різниці у грошових надходженнях між продажною (ринкового) і номінальною вартістю акцій.
Зростання обсягу виробництва товарів та послуг викликає потребу постійного нарощування статутних капіталів підприємств.
66. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
Амортизація – це процес зношування і поступового перенесення вартості основних засобів на вартість продукції, виготовленої за їх участю. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку.
Амортизаційні кошти надходять на підприємство у складі виторгу від реалізації готової продукції (робіт, послуг) i нагромаджуються в амортизаційному фонді для подальшого використання як джерела відтворення вартості основних засобів.
Підприємства мають право самостійно застосовувати метод прискореної амортизації.
За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:1) на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тому числі на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які зайняті на виготовлені таких основних засобів);2) на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.
Норми амортизаційних відрахувань для прискореного списання основних засобів встановлюють у законодавчому порядку державні органи. Визначаючи ставки і порядок амортизаційного списання, державні регулювальні органи встановлюють ту частину чистого прибутку, яка може бути звільнена від податків зарахуванням їх до витрат виробництва і потім перерахована в амортизаційний фонд для подальшого інвестування згідно з потребами підприємства.
Отже, прискорену амортизацію можна розглядати як податкову пільгу, що її отримують підприємства, інвестуючи кошти в основний капітал. У перші роки використання засобів значну частину прибутку спрямовують на покриття витрат з амортизації, її не оподатковують і тим самим зменшують виплати з податку па прибуток.
Ефект використання прискореної амортизації відчутний в умовах економіки, що стабільно функціонує, у період криз та спадів дійовість амортизаційної політики зменшується.
Використання прискореної амортизації збільшує собівартість робіт та послуг. В умовах неповного низького завантаження обладнання – це негативний момент для підприємства.
При низькій рентабельності виробництва ефект від скорочення податкових зобов’язань низький. При нульовій рентабельності – для підприємств це є погіршенням їх фінансового стану, тому що, не даючи віддачі у вигляді зниження податку на прибуток, амортизація погіршує результати фінансової діяльності.
Крім того, ще один негативний момент використання прискореної амортизації полягає у тому, то, занижуючи штучно прибуток, інвестори та кредитори підприємства отримують неточну інформацію про фінансовий стан підприємства.