45.Земельна рента та її форми. Рента і орендна плата.

Рента – це економічна форма реалізації земельної власності.

Аграрні відносини – це специфічні економічні відносини, обумовлені вкладанням капіталу у землю. Ця специфіка проявляється у наступних основних моментах:

1. Капіталізм у сільському господарстві зберігає багато феодальних пережитків.

2. Основний засіб виробництва – земля, вона в умовах ринкової економіки перебуває у приватній власності тому існує монополія приватної власності на землю.

3. Тільки частина власників землі веде на ній господарство, більше здає в оренду.

4. Орендарі використовують землю для одержання прибутку, земля по якості неоднорідна, існує монополія приватної власності на землю, як об’єкт господарювання.

5. У капіталістичному секторі сільського господарства в економічні відносини вступають 3 основні класи: наймані с/г робітники, підприємці – орендарі, земельні власники. с/г робітники продають свою робочу силу підприємцеві – орендареві і одержують зарплату рівну вартості їх робочої сили і створюють додаткову вартість, підприємці – орендарі організовують виробництво на землі і отримують прибуток рівний середньому прибутку. Земельні власники здають землю в оренду і одержують орендну плату рівну амортизації забудівлі і земельну ренту.

Капіталістична рента відрізняється від феодальної. Відмінності полягають у наступному:

1. Феодальна рента виражає відносини 2 класів: феодалів та кріпаків.

2. Феодальна рента базувалась на позаекономічному примусі, а капіталістична базується на економічному примусі.

3. Феодальна рента містила в собі весь додатковий продукт, а іноді частину необхідного продукту, капіталістична рента включає лише частину додаткового продукту.

4. Феодальна рента була зв’язана в основному з натуральним виробництвом, а капіталістична з товарним виробництвом.

Орендна плата = земельна рента + амортизаційний фонд

46. Монополія на землю як об’єкт капіталістичної господарювання і диференційна рента.

Земля у відмінності від інших засобів виробництва не є продуктом праці, не може бути відтворена, а кількість її кількість її обмежена це веде до виникнення монополій на землю як об’єкт господарювання цей вид господарювання обумовлює своєрідність ціноутворення у с/г

[згадаймо, що ціни на промислові товари = середнім витратам виробництва + середній прибуток]

Якщо ціни в с/г формувалися як в промисловості, то ділянки землі гіршої якості не приносили би прибутку, однак попит на с/г продукцію не може бути задоволеним тільки продукцією одержуваною з кращих і середніх ділянок. У цьому випадку ціни стали б рости і стало б вигідно обробляти і гірші ділянки. Таким чином об’єктивно ціни на с/г продукцію формуються на витратах виробництвах гірших ділянок + середній прибуток. Додатковий прибуток, що виникає на кращих і середніх землях утворює диференційну ренту.

Існує 2 види диференційної загальної ренти І та ІІ рода:

І – пов’язана з якістю землі ( родючістю та місцем розташування земельних ділянок)

ІІ – пов’язана з додатковим вкладенням капіталу в однаковій по якості земельній ділянкі.

47. Диференційна рента І, диференційна рента ІІ.Монополія на землю як об'єкт господарювання; сутність диференційної ренти: умови, джерело і механізм утворення диференційної ренти І, її форми; умови, джерело і механізм утворення диференційної ренти ІІ; загальні властивості і відмінність диференційної ренти І і ІІ.Земля у відмінності від інших засобів виробництва не є продуктом праці, не може бути відтворена, а кількість її обмежена. Це веде до виникнення монополії на землю як об’єкт господарювання. Цей вид монополії обумовлює своєрідність ціноутворення в сільському господарстві.Якби в сільському господарстві ціноутворення формувалося як в промисловості, то ділянки землі гірші по якості не проносили би прибуток. Однак попит на с/г продукцію не може бути задоволений, тільки продукцію одержаною з кращих і середніх ділянок. У цьому випадку ціни стали б рости і стало б вигідно обробляти інші ділянки. Таким чином об’єктивно ціни на с/г продукцію формуються по витратах інших ділянок + середній прибуток. Дод. прибуток, що виникає на кращих і середніх землях утворює диференційну ренту. Існує 2 види диф. ренти : I і II. І пов’язана з якістю землі (родючістю і місцем розташування) ІІ пов’язана з дод. вкладенням капіталу в однакові по якості земельні ділянки Загальні риси: 1.Обмеженість землі і монополія приватної власності на землю як об’єкт господарювання.2.Їх джерело – дод. Вартість.3.Обидві вони кількісно рівні різницею між сусп. і індивід. ціною виробн. с/г продукції.Відмінності: 1.І- результат екстенсивного ведення господарства. ІІ- результат інтенсивного ведення господарства2.І цілком достається земельному власникові, а ІІ достається орендареві, а потім земельному власникові. Саме тому між земельним власником і орендарем іде боротьба за тривалість орендного договору.У зв’язку з тим, що ІІ орендар привласнює тільки в рамках даного орендного договору він зацікавлений у тривалості строку орендного договорів. І між орендарем і земельним власником іде боротьба за строк дії орендного договору. І отримується тільки на кращих і середніх ділянок. ІІ отримується з усіх ділянок включаючи і гірші. Більш того усі ділянки приносять абсолютну ренту.

48.Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента. Визначення абсолютної ренти; її причина, умови виникнення, джерело; механізм утворення абсолютної ренти.

Рента, яка сплачується з усіхвидівземельнихділянокнезалежновідїхякості, називається абсолютною рентою.Їїпричиною є: 1) монополіяна землю як на об’єктвласності 2) відчуженняземлі в оренду.Абсолютна рента є частиноювартості, створеної в добувнійпромисловості. Джереломвартості є праця (сільськегосподарство, будівництво, добувнапромисловість є своєріднимигалузями народного господарства, так як в них рівеньпрацемісткостіперевищуєсередню норму в народному господарстві в цілому), а такожнадлишокдодатковоївартості над середнімприбутком. Цейнадлишокутворюється через меншнизьку, ніж, наприклад, в обробнійпромисловості, органічнубудовукапіталу. Специ-фічноюумовоюстворенятакоїбудовикапіталу є відсутністьвитрат на сировину в добувнійпромисловсті. Необхідноюумовоювиникненняабсолютноїренти є монополіявласності на землю, на ділянки для будівництва, на площі, щомістятькориснікопалини.Джерелоабсолютноїренти – ценадлишокдод. вартості над середнімприбутком створ. в с/господарстві. Механізмїїодержаннятакий: органічнабудовакапіталутрадиційнонижча в с/г ніж в пром., тому дод. вартість у с/г більшаніж у промисловості. Приватна власність на землю перешкоджаєвільному доступу капіталу у с/г, тому дод. дохідстворений у с/г затримується і приймає форму абсолютноїренти, тобто не зрівнюється в середнійприбуток з іншимигалузямипромисловості.

49.Рента та орендна плата. Ціна землі та її динаміка. Визначення земельної ренти; феодальна та капіталістична земельна рента; оренда землі та орендна плата; ціна землі та її динаміка.

Рента – це ек. форма реалізації земельної власності. Капіталістична рента відрізняється від феодальної. Відменності :1)-феодальна рента відображає відносини двох капіталістів: феодалів і кріпаків. 2)-Ф.р. базувалася на поза ек. примусі, а капіталістична рента базується на ек.примусі. 3)-Ф.Р. містить в собі весь дод. продукт, а й іноді й частинунеобхідного продукту. Кап. Рента включаєлишечастинудод. продукту. 4)-Ф.Р. булазв'язанавосновному з натуральнимвиробництвом, а капіталісти4на - з торговим. Якби в с.гціноутворенняформувалося як в промисловості, то ділянкиземлі гірші по якості не приносили б прибутку. Однак попит на с.г. продукцію не можу бути задоволений, тільки з кращіх та середніхділянок, у цьомувипадкуціни б стати ростиі стало вигіднообробляти і гіршіділянкі. Таким чином об'єктивноціни на с.г. продукціюформувалися по витратахвиробництвагіршихділянок + сер.прибуток. Дод. Прибуток,щовиникає на кращіх і середніх земляхутворюєдифиренційну ренту.

50.Сукупний продукт суспільства і його вартісна та натурально-речова форми. Два підрозділи суспільного виробництва. Сукупний продукт суспільства: визначення, формула, економічний зміст; форми: вартісна, речова, їх пояснення; два підрозділи суспільного виробництва; проблема реалізації суспільного продукту

Сукупний суспільний продукт-це уся маса товарного виробництва у даному суспільстві за рік. ССП є результатом функціонування всіх галузей матеріального виробництва . У процесі відтворення він виступає у двох формах:вартісній і натуральноречовинній.За вартість він являє собою частину старої вартості і знов створену вартість .Друга вартість приймає форму фонду відшкодування,а знов створена вартість-національного доходу суспільства.За натурально речовинною формою ССП включає засоби виробництва і предмети споживання.Для більш точного обліку результатів виробництва використовують такий показник,як чистий і кінцевий продукт.Чистий продукт-річний продукт суспільства за винятком матеріального виробництва.Кінцевий продукт-чистий продукт плюс річна амортизація річних фондів.У сучасних умовах майжеЯкщо позначити фонд заміщення буквою , необхідний продукт - , додатковий - , то за своєю вартісною будовою сукупний суспільний продукт ( ) визначається за формулою .Виходячи з відомогодвоїстого характеру процесупраці, сукупнийсуспільний продукт (як сукупністьспоживнихвартостей) розглядали з двохсторін: по вартісній і по натурально-речовійформах.Вартісна форма виразусукупногосуспільного продукту маєвиглядсумивироблених в економіціспоживнихвартостей. ССП= ?(c + v + m) = C + V + Mде: С - всі споживані за рік засоби виробництва (постійний капітал);V - фонд споживаної зарплати (змінний капітал);М - вироблений додатковий продукт (додаткова вартість).Важливою характеристикою сукупного суспільного продукту є його вартісна структура. Структуравартостісукупногосуспільного продукту, так само як і окремого товару, складається з двохчастин: матеріальних затрат (с) і новоствореноївартості (V + т). Останняохоплюєнеобхідний продукт К, щовикористовується для відтворенняробочоїсили, і додатковий продукт, якийіде на розширеннявиробництва та задоволеннясуспільнихпотреб.Натурально-речова формасукупногосуспільного продукту - цевеличезнакількістьвиробленихспоживнихвартостей, якіподіляються за ознакамивикористання на двігрупи:- засобивиробництва;- предметиспоживання.Натурально-речова та вартісна структура суспільного продукту перебувають у тісномувзаємозв'язку та взаємозалежності. Кожному елементувартісноїструктурисуспільного продукту маєвідповідати той абоінший натурально-речовийелемент.Весь суспільний продукт, а отже і все виробництво суспільства, розпадається на два великі підрозділи: I. Засоби виробництва, тобто товари, що мають таку форму, в якій вони повинні увійти або, щонайменше, можуть увійти до продуктивного вжитку. II. Предмети вжитку, тобто товари, що мають таку форму, в якій вони входять в індивідуальний вжиток класу капіталістів і робочого класу. У кожному з цих підрозділів сукупність різних галузей виробництва, що відносяться до цього підрозділу, складає одну єдину велику галузь виробництва: у одному випадку – галузь виробництва засобів виробництва, в іншому випадку – предметів вжитку. Весь капітал, вживаний в кожній з цих двох галузей виробництва, утворює особливий крупний підрозділ суспільного капіталу. Проблема реалізаціїсукупного продукту, виробленого за якийськонкретнийтермін, є однією з головних проблем суспільноговиробництва. Це ставить питання про суть реалізаціївсьогосуспільногопродукту.Зогляду на досягненняекономічноїтеорії і, перш за все, їїмарксистськогонапряму, суть реалізаціїсуспільного продукту полягає в тому, щобусясукупністьвиробленихматеріальних благ за певнийперіодсуспільноговідтвореннядійшла до свогоспоживача і компенсувала:-сукупні витрати робочої сили з метою її повного відтворення;-сукупні витрати використаних засобів виробництва;-особисті потреби власників засобів виробництва в тій частині отриманого ними прибутку, яку вони призначають для особистого споживання;- сукупні витрати на робочу силу та на засоби виробництва, які будуть додатково введені в процес суспільного виробництва на новому етапі його відтворення, з метою поширення виробництва і в межах, визначених тією часткою прибутку власників засобів виробництва, яка залишається в них після задоволення потреб особистого споживання.

51.Виробництво, розподіл і перерозподіл, та використання національного доходу. Визначення національного доходу; його виробництво; розподіл, перерозподіл та канали перерозподілу національного доходу; використання національного доходу: фонд споживання та фонд нагромадження.

Національний дохід – Це частина ССП продукта , яка залишається за вийнятком фонду відшкодування. На першій стадії національний дохід створюється в сфері матеріального виробництва ( цей фактор пов’язаний за єфективним типом економічного росту )На стадії розподілу відбувається формування первинних доходів робітників і підприємців матеріального виробництва .Настадії перерозподілу обумовлена необхідність мати сфере не матеріального виробництва , а також не збігу доходів одержуваних підприємствами і галузями з їх потребами.Перерозподіл національного доходу одержує вираження кінцевих доходах населення підприємств держави.Основним інструментом перерозподілу національного дохлду є державний бюджет .Національний дохід перерозподіляється по каналах оплати сфери послуг працівниками і підприємствами матеріального виробництва .У процесі використання національний дохід виступає у вигляді фондів споживання і нагромадження Фонд нагромадження по характере використання зводиться до коштів , що ідуть на розширення виробництва та своїм матеріальним джерелом має додатковий продукт.Фонд споживання в будь-якому суспільстві має своїм джерелом необхідний продукт і частину додаткового продукту (за вийнятком тої її частини що йде на нагромадження )

52.Циклічний характер відтворення в ринковій економіці. Фази циклу. Причини циклічного розвитку економіки; визначення циклу; фази циклу, їх характеристика; види циклів, їх ознаки; особливості циклічного розвитку в сучасних умовах.

Економічні цикли – цеперіод часу відкризи до кризи. Відокремлюютьдекількатипівекономічнихциклів: короткі, довгі, середні. Економічний цикл включаєтакіфази:Криза - церізкепорушенняіснуючоїекономічноїрівновагивнаслідокдиспропорції у процесівідтворення, щорізкозростають.Депресія – фаза циклу, щовиявляється в застоївиробництва.Пожвавлення – це фаза відновленнящорозпочинається з незначногозростанняобсягувиробництва і помітногоскороченнябезробіття.Піднесення – цетака фаза коли обсягвиробництваперевищуєобсягпопереднього циклу і зростаєвисокимитемпами.Причини циклу:

• Цикли зумовлюють співвідношення оптимізму і песимізму в економічній діяльності юдей

• Результат технічних нововведень, що вимагає зростання інвестицій

• Є невідповідність між наявним грошовим капіталом його пропозицією

• Розбіжність у часі актів продажу товарів послуг і його оплата за них

Незважаючи на відмінність у підходах, практично всі згадані економічні концепції розглядають економічний цикл як породження внутрішніх причин. Теорії які пояснюють нову появу економічних циклів зовнішніми причинами: зміна сонячної активності, війни, катаклізми