- •Практичне заняття №1 Тема: Основи загальної екології.
- •Основні терміни та поняття:
- •Історія розвитку та становлення екології як науки, її категоріальний аппарат
- •2. Місце екології в системі наукових знань. Структура сучасної екології.
- •Структура екології
- •3. Поняття про екосистему
- •4. Сукцесії: типи,причини їх виникнення
- •5. Екологічні фактори як чинники навколишнього середовища та особливості пристосування до них живих організмів
- •3. Мінливість, варіабельність і різноманітність відповідних реакцій на дію факторів середовища в окремих особин виду.
- •6. Взаємодія чинників.
- •6. Біосфера як глобальна екологічна система, структура та склад.
- •7. Ланцюги живлення в екосистемах. Роль продуцентів, консументів та редуцентів у біологічному кругообізі речовин.
- •8.Великий та малий кругообіг речовин.
- •Додотак Кругообіг вуглецю
- •Кругообіг кисню
- •Кругообіг води
- •Кругообіг азоту
- •Кругообіг фосфору
- •Кругообіг кальцію, калію, натрію і магнію
- •Кругообіг алюмінію
- •Практичне заняття №2 Тема:основні екологічні проблеми в атмосфері
- •Основні терміни та поняття:
- •Атмосфера як газова оболонка Землі
- •А) структура атмосфери, сучасний склад атмосферного повітря;
- •Б) значення для біоти
- •Типи біотичних спільнот помірного поясу в залежності від річного кількості опадів
- •Концентрація і загальна кількість газів в атмосфері
- •2.Основні джерела забруднення атмосфери. Класифікація забруднювачів атмосферного повітря.
- •Наслідки забруднення атмосфери
- •А) парниковий ефект;
- •Б) кислотні опади;
- •В)смог;
- •Г)Руйнування озонового шару.
- •1. Викиди висотних літаків і ракет
- •2. Хлорофторовуглеці (хфв), або фреони
- •Можливі причини виникнення та наслідки ядерної ночі та ядерної зими
- •Шляхи раціонального використання метеорологічних природних ресурсів та їх охорона
- •Практичне заняття №3 Тема: Основні екологічні проблеми в гідросфері та літосфері.
- •Основні терміни та поняття:
- •Поняття гідросфери як водної оболонки Землі. Водні ресурси, їх розподіл на планеті, в Україні, на Полтавщині
- •Основні джерела забруднення гідросфери. Класифікація забруднювачів
- •Проблема питної води та її вирішення
- •Поняття літосфери, її структура та функції
- •Шляхи раціонального використання гідрологічних і грунтових природних ресурсів та їх охорона
- •Проблема енергетичних ресурсів. Альтернативні джерела енергії.
- •Демографічна ситуація у світі та в Україні.
- •Проблема накопичення та утилізації відходів.
- •Вплив сільського господарства на природне середовище. Проблема харчових ресурсів. Шляхи отримання екологічно чистих продуктів харчування
- •Медичні аспекти екології. Історія виникнення медичної екології
- •2. Що може бути причиною захворювання?
- •3. Етіологічні фактори виникнення захворювання у людини
- •4. Розвиток екологічно залежного захворювання индуцируется
- •5. Хронічний вплив зовнішніх чинників здатне ініціювати патологічний процес шляхом включення наступних механізмів
- •Вплив військової діяльності на екологічний стан в Україні.
- •Природні та техногенні фактори виникнення небезпечної екологічної ситуації
- •Екологічна безпека зони впливу Чорнобильської аварії
- •Екологічні наслідки військової діяльності
- •Висновок
- •Практичне заняття №6 Тема: Біорізноманісність і її збереження
- •Основні терміни та поняття:
- •Поняття генетичної, видової та екосистемної біорізноманітності. Генетичний фонд.
- •Охорона та шляхи збереження біорізноманітності.
- •Червона та Зелена книги України, їх роль в збереженні рослинного та тваринного біорізноманіття.
- •Природно-заповідний фонд України: категорії та функціональне призначення.
- •Природно-заповідна мережа Полтавщини.
Кругообіг алюмінію
Алюміній – один із найпоширеніших елементів земної кори – перебуває в ґрунтах у складі первинних і вторинних мінералів у формі органо-мінеральних комплексів і в поглиненому стані (в кислих ґрунтах). Його вміст у верхніх шарах ґрунту коливається в межах 1-8% Al, а в окремих випадках значно більший. У процесі руйнування первинних і вторинних мінералів, які містять алюміній, вивільняються його гідрооксид, значна частина якого в ході вивітрювання залишається (як малорухома) і лише частково переходить у розчин у вигляді золю. При слаболужній реакції гідрооксид алюмінію повністю випадає у вигляді колоїдних осадів – гелів (Al2O3·nН2O), які переходять при кристалізації у вторинні мінерали – гіббсит (Al2O3·3Н2O) і беміт (Al2O3·Н2O).
У кислому середовищі (рН < 5) гідрооксид алюмінію стає рухомим і алюміній появляється у ґрунтовому розчині у вигляді іонів Al(ОН)2+:
В умовах подальшого зростання рН утворюється гідрооксид алюмінію Al2O3·3Н2O. Водорозчинний і колоїдний гідроксид алюмінію, взаємодіючи з органічними кислотами, утворює рухомі комплексні сполуки, які можуть переміщуватися профілем ґрунту. Вміст алюмінію в ґрунті залежить від складу материнської породи, а також стану органічної матерії: чим більше органічної субстанції, тим менше алюмінію у ґрунтовому розчині. Тому й вважають, що на вміст алюмінію в ґрунті значною мірою впливають мікроорганізми. Наявність таких мікробіологічних процесів, як нітрофіксація чи окислювання сірки, які зумовлюють зниження рН ґрунту, можуть збільшити в ньому вміст твердої форми алюмінію. Вміст алюмінію в рослинах найчастіше коливається (табл. 6.10) в межах від кількох десятків до 200, іноді до 500 ppm. Гідрофільні рослини збирають його більше, ніж ксерофільні. Окремі види нагромаджують цього елемента близько 1,5%, а листя чаю – 2% сухої маси.
На всмоктування алюмінію рослинами впливають передусім ті чинники, які відповідають за його доступність для рослин. Алюміній не належить до елементів, які вкрай необхідні рослинам. Проте відомі численні факти позитивного впливу його сполук на врожайність окремих сільськогосподарських культур. Наприклад, передпосівне намочування зерна пшениці розчином Al2(SO4)3 в умовах посушливого літа підвищувало її урожайність. У квітникарстві цей розчин використовують для вирощування кальцієфобних рослин, таких, як азалія, з метою підкислення ґрунту. В присутності цієї солі утворюється сірчана кислота:
Алюміній, який входить до сорбційного комплексу, витісняє з нього іони Н+, завдяки чому рН ще більше знижується:
В практиці часто стикаємося з фактами негативного впливу алюмінію на рослини. Наприклад, трапляються випадки отруєння рослин алюмінієм в умовах кислих ґрунтів. У рослин, які дуже вразливі до цього елемента, його шкідливий вплив може проявитися вже при вмісті понад 1 ppm в ґрунтовому розчині. До таких видів належать: буряк, салат, гірчиця, ячмінь, льон, пшениця, огірки. Середньовразливими є горох, картопля, овес; маловразливими є люпин, ріпа. В цілому шкідливість алюмінію для рослин проявляється в стадії сходів, пізніше цей вплив не є таким відчутним. Наслідками отруєння рослин алюмінієм є сповільнення поділу клітин, пошкодження всмоктуючих закінчень коріння. Алюміній негативно впливає на утворення генеративних органів. Сильні дози алюмінію призводять до сповільнення процесів дихання і синтезу ДНК, активності деяких ферментів, обмежують всмоктування ряду поживних елементів. Його дія на фізіологічні і біохімічні процеси, зрозуміло, негативно впливає на врожайність багатьох культур та якість плодів і насіння. Алюміній прямо чи опосередковано погіршує поглинання рослинами інших поживних елементів, зокрема, фосфору, кальцію, калію, магнію і міді. Негативно впливаючи на розвиток кореневих систем рослин, він перешкоджає поглинанню не лише поживних речовин, але й води. Токсичним є алюміній і для людини. Його біологічна активність проявляється у витісненні з ряду ферментів магнію, кальцію, натрію, заліза. Алюміній здатний порушувати метаболічні процеси, зокрема гальмувати синтез гемоглобіну, порушувати функцію центральної нервової системи. Зниженню токсичності алюмінію сприяє внесення в ґрунт органічних, а також фосфорних добрив.