
- •1. 4.Сутність міжн. Бізнесу, базові риси його як ек. Категорії.
- •2.Національна і мультинаціональна моделі
- •3. Характерні риси глобалізації бізнесу.
- •6. Характеристика зовнішнього середовища міжнародного бізнесу.
- •7. Основні рольові функції міжнародного менеджера, їх сутність.
- •8. Економічний і правовий аналіз зовнішнього середовища в діяльності міжнародного менеджера
- •9. Роль маркетингового аналізу в прийняті управлінських рішень в міжнародному бізнесі.
- •10. Характеристика основних факторів, що сприяють корпоративній інтеграції в міжнародному бізнесі.
- •11. Форми міжнародної кооперації. Особливість багатонаціональної компанії як форми міжнародного бізнесу.
- •12. Цілі, реалізовані мнк за рахунок використання міжнародної мережі підрозділів.
- •13. Характеристика різних організаційних форм міжнародного банківського бізнесу.
- •17. Поняття корпор.Стратегії.
- •20. Відмінності багатонац. Конкуренції від глобальної.
- •22.Стратегічні проблеми в міжнародній фірмі.
- •27. Співвідношення між цілями, структурою і стратегією
- •28. Основні види стратегічних рішень в міжн м-нті
- •30. Характеристика фінансових ресурсів розвитку міжнародної фірми.
- •31. Характеристика трудових ресурсів розвитку міжнародної фірми.
- •31 Характеристика трудових ресурсів розвитку міжнародної фірми.
- •33. Вплив зовнішнього середовища на потенціал міжнародної фірми
- •33Вплив зовнішнього середовища на потенціал міжнародної фірми.
- •35. Сучасні технології комунікацій у міжнародному менеджменті.
- •36. Технології ділових переговорів у міжнародному менеджменті.
- •41. Подібності й відм-сті в д-сті фін менеджера і міжн фін менеджмера.
- •42. Особл-сті суч вал-фін сер-ща
- •43. Поняття валютного ризику і причини його появи
- •44. Осн інструменти, що викор-ся фін менеджером для хеджув вал ризику
- •45. Відмінності між форв і ф’юч контрактами. Переваги і недоліки кожного з них
- •47. Основні способи фінансування фірми, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
- •50. Умови отримання, переваги й недоліки єврооблігаційних позик, іноземних кредитів і єврокредитів.
- •51. Визначення вартості для міжнародної фірми запозичення фінансових ресурсів за різними способами фінансування.
- •52.Основні джерела довгострокового фінансування фірми, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
- •54.Поняття й основні принципи управління оборотним капіталом міжнародної компанії.
- •55.Види ризиків,
- •59. Сутність факторингових і форфетингових операцій з фінансування експорту.
- •60. Способи державного сприяння експорту.
- •61. Переваги лізингових операцій перед кредитуванням і орендою.
- •62. Характеристика основних видів лізингу, умови їхнього використання.
- •63. Способи фінансування імпорту, їх переваги і недоліки.
- •64. Характеристика видів зустрічної торгівлі, умови їх використання.
- •65. Місце і роль цінних паперів у міжнародному інвестиційному процесі
- •66. Характеристика міжнародних інвестиційних товарів
- •67. Міжнародні інвестиції у реальні активи і цінні папери
- •68. Причини глобалізації інвестиційного процесу і дерегулювання фінансових ринків
- •71. Порівняльний аналіз різних схем колективного інвестування, їх основні ек.Переваги.
- •78. Способи фінансування міжнародних нддкр.
- •79. Типи організації міжнародних нддкр, їх переваги та недоліки
- •80. Характеристика етапів управління міжнародними бізнес-проектами
- •81. Основні фактори, що відрізняють управління людськими ресурсами в країні базування та в міжнародному маштабі
- •82. Характеристика категорій працівників для зарубіжних операцій
- •83. Сутність критеріїв добору міжнародних менеджерів.
- •84. Основні форми стимулювання персоналу між народних фірм.
- •86. Визначення понять «зростання» і «розвиток» міжнародної фірми
- •87. Характеристика складових «кризового синдрому»
- •88. Характеристика етапів процесу перебудови міжнародної фірми.
- •89. Оцінка вигод і успішності перебудови міжнародної фірми.
- •90. Організаційні заходи, що підкріплюють процес перебудови міжнародної фірми.
44. Осн інструменти, що викор-ся фін менеджером для хеджув вал ризику
Для хеджув вал ризику найчаст викор-ся форв, ф’юч контракти, свопи і опціони.Форвардні угоди є найб пошир методом хеджув вал ризиків, який дозвол здійсн обмінну вал оп-ію на даний мом часу з постач-м валюти в майб. Основою форв угоди є договір куп-лі-продажу іноз валюти протяг певн періоду або на певну дату в майб за обмінним курсом, обумовленим на дату уклад угоди. Форв угоди є твердими, тобто обов’язковими для викон, і уклад-ся переважно з мет реальної купівлі або продажу валюти. Найб поширеним є викор-ня таких угод для страхув незабезпечених відкритих вал позицій, але часто вони можу бути використані зі спекул метою.Існ недоліки такої схеми страхув. Гол-й із них поляг в т, що угоди уклад-ся на міжбанк ринку, а не на біржовому, як ф’юч контракти, а тому відповід-сть за викон таких угод повн лягає на уч-в конкр угоди. І якщо один з уч-в угоди не зможе викон її умов у повн обсязі, то інший зазнає значних збитків. З мет запобіг таким ситуаціям або їх уникн викор-ть дод методи страхув, які ост часом набув дедалі більшого пошир. Це, зокр:— продовж терміну форв угоди;— викор-ня форв опціонів із відкритим терміном викон;— викор-ня форв опціонів із перехресними датами;— викор-ня валютн контокорентів;— уклад непрямих форв угод;— забезпеч валютн покриття та ін;Фін ф’юч контракт надає одноч право і зобов’яз куп або продати актив у встановл термін у майб на умовах, узгоджених у даний час. Вал ф"ючерси уклад-ся на обмін валют у майб по курсу, визначеному на мом уклад угоди в контракті. Ці контракти можуть вільно купуватися і продаватися. Необх умовою функц-ня вал ф’юч ринків є їхня ліквідність, яка полегш здійсн угод. Фін ф’ючерсні контракти відрізняє вис ступінь стандартизації. Валютн опціон є своєр формою термінової угоди двох сторін — продавця і власника опціону, внасл якої власник опціону отримує право, а не зобов’язання, купити у продавця опціону або продати йому заздалегідь визначену суму однієї валюти в обмін на іншу (або на нац грош одиницю) за обумовленим вал курсом чи за курсом, визначеним на день обміну. Такий фіксов курс назив ціною викон. Власник опціону має право вибору реалізувати опціон або ж відмовитися від нього залежно від того, наскільки сприятливими для нього будуть коливання вал курсу.Продавець опціону зобов’язаний викон вал операпію за курсом обміну (ціною викон), встановленим за оппіонною угодою, та забезпеч вл-кові опціону викон умов угоди до заверш встановл-го терміну. Якщо угоду здійснено, то вживають терміни «опціон здійснено» або «опціон виконано».Зважаючи на переваги вал опціонів перед ін видами вал деривативів, необх зазн, що їх викор-ня вигідне (доцільне) в таких вип-х:— коли час і сума вал надходжень чітко не визначені;— з метою захисту експ та імп потоків товарів, чутливих до зміни цін;— у разі публікації прейскурантів на свої товари в іноз вал;— з метою підтримки комерц пропозиції на уклад контракту, оціненого в іноз валюті;— у разі необхідності забезпеч одноч-го страхув від комерц і вал ризиків.Своп – оп-ія, яка сполучає наявну купівлю-продаж з одноч-м укладанням контругоди на певн строк. Вал оп-ія "своп" явл собою покупку іноз валюти на умовах "спот" в обмін на вітчизн валюту з наступним викупом. Напр, нім банк, маючи тимчасово зайві долари США, продає їх на марки амер банку й одноч куп долари на терм із постач-м через 1 міс. Оп "своп" може бути викор для хеджув. У цьому прикл з експортером із Нім банк експортера потерпів збитки від форв покупки валюти у свого клієнта, тому що премія, сплачена продавцем валюти виявилася менше збитків від підвищ курсу марки. Щоб застрахув цю оп-ію, банк міг вдатися до угоди "своп": очікуючи підвищ курсу марки, продати долари другому банку за марки, і одноч куп долари з поставкою через міс. У рез цієї оп-ї через падіння курсу долара стос марки, банк експортера одержав би Пр, який покрив би його збитки від форв угоди зі своїм клієнтом. Освоївши грамотне проведення подібних оп-й, банк експортера міг би надав своєму клієнту послуги по форв покупці його валюти за вигідним для клієнта курсу і надалі. До угод "своп" особл активно прибігають центр банки. Вони викор-ть їх для тимчас підкріплення своїх вал резервів у періоди валютних криз і для провед валютн інтервенцій.