29. Нафтова і нафтопереробна промисловість України та її проблеми.

Нафтова промисловість складається з таких галузей: нафтовидобувної, нафтопереробної та транспортування нафти.

Вона зосереджена у Прикарпатті, Дніпровсько-Донецькій западині та в Причорноморському нафтогазовому районі. На жаль, масштаби видобутку невеликі, бо запаси вичерпні, а пошукові роботи проводяться недостатньо.

Найбільше нафти знаходиться у таких районах:

— східному— Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогриго-рівське, Глинсько-Розбишівське (Полтавська область), Качанівське, Ри­бальське (Сумськаобласть), Прилуцьке, Гнідинцівське, Леляківське (Чер­нігівська область) родовища;

— західному — Долинське, Бориславське, Дрогобицьке, Битківське (Прикарпаття) родовища;

— південному — Керченське, Джанкойське родовища.

Поділ нафтогазоносних регіонів України (Східний, Західний і Півден­ний) на окремі складові частини (провінції, області, райони) грунтується на структурно-тектонічному принципі і проведений на основі подібності чи відмінності історії геологічного розвитку, відображеної в будові, фор­маційному складі та інших ознаках, що забезпечили і контролювали про­цеси генерації, міграції, акумуляції та консервації вуглеводнів.

У складі нафти Прикарпатських родовищ переважають метанові та метанонафтенові компоненти. їх використовують як паливно-енергетич­ну і хімічну сировину. Нафта Дніпровсько-Донецького району високої якості, у родовищах велика кількість попутного газу, що використовуєть­ся для місцевої газифікації міст і сіл та в хімічній промисловості.

У 2002 р. в Україні видобуто 18,4 млрд м³ газу та 3,7 млн т нафти з газовим конденсатом, що відповідно на 1,3 % та 0,6 % більше порівняно з

2001 р. За 2002 р. обсяги розвідувального буріння зменшилися на 11,3 %, а проходка в експлуатаційному бурінні — на 10,2 %.

У 2002 р. перероблено нафти на 25,1 % більше, ніж за 2001 р. Завдяки збільшен­ню виробництва нафтопродуктів українського походження ринок в Україні звільнився від залежності щодо імпортного моторного палива (як це було у минулі роки), що дуже важливо для нашої країни.

Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах видобування нафти (Дрогобич, Борислав, Надвірна, Львів), в портових містах (Одеса, Херсон, дослідний нафтомаслозавод у Бердянську), в центрі України (Вінниця і Кременчук, де переробляється нафта Лівобережної України).

Нині закінчили будівництво Лисичанського (потужність 16 млрд т, Луганська область) та Запорізького нафтопереробних заводів. Потужність наших заводів використовується на чверть і через погану оснащеність є неконкурентоздатними, хоча за сучасної вартості нафтопродуктів на ук­раїнському ринку та існуючих податках заводи мають можливість працю­вати з прибутками.

Мережа нафтопродуктопроводів, загальна довжина яких 3,3 тис. км розрахована на роботу шести українських нафтопереробних заводів і до­зволяє щороку перекачувати 19 млн т нафтопродуктів.

Найдешевшим транспортом є танкери. Так, транспортування 1 т на­фти від Перської затоки до Західної Європи коштує приблизно 7 дол./т, а транспортування трубопроводом на 1000 км коштує приблизно 5 дол./т.

Україні також доцільно орієнтуватися на норвезьку, арабську й ал­жирську нафту, яка містить багато світлих нафтопродуктів. Імпорт нор­везької нафти має проходити через Прибалтику, а інших — через Одеський термінал та Одеську нафтогавань. З нафтовидобувною і особливо нафтопереробною галузями пов'язуєть­ся низка серйозних екологічних проблем, серед яких виділяють забруднен­ня атмосфери, поверхневих і підземних вод при нафтопереробці, потен­ційна небезпечність власне виробництва та транспортування нафтопро­дуктів, катастрофічні наслідки аварій трубопроводів, танкерів, цистерн.