- •1. Розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки.
- •2. Мінерально-сировинні ресурси України
- •3. Галузева структура машинобудування України.
- •4. Фактори розміщення продуктивних сил.
- •5. Машинобудівний комплекс.
- •6. Рудні ресурси України та їх економічна оцінка.
- •7. Принципи розміщення продуктивних сил.
- •8. Нерудні ресурси та їх економічна оцінка.
- •9. Важке машинобудування та особливості його розміщення
- •10. Сутність економічного району та основні районоутворюючі фактори.
- •11. Газова промисловість України та її проблеми.
- •12. Транспортне машинобудування та його структура.
- •13. Основні районоутворюючі фактори.
- •14. Чорна металургія України, проблеми та перспективи її розвитку.
- •15. Національний склад населення України та його територіальні особливості.
- •16. Мережа економічних районів України.
- •17. Сировинна база чорної металургії України.
- •18. Нетрадиційні джерела енергії та перспективи їх використання.
- •19. Галузева структура народного господарства.
- •20. Кольорова металургія та її проблеми.
- •21. Проблеми та перспективи розвитку Донецького вугільного басейну.
- •22. Народонаселення та його роль у територіальній організації народного господарства.
- •23. Структура і розміщення чорної металургії в Україні.
- •24. Галузева структура машинобудування в Україні.
- •25. Чисельність, склад та розміщення населення України.
- •26. Сучасні форми організації агропромислового комплексу.
- •27. Характеристика сировинної бази металургії України.
- •28. Трудоресурсний потенціал продуктивних сил України.
- •29. Нафтова і нафтопереробна промисловість України та її проблеми.
- •30. Статево-вікова структура населення.
26. Сучасні форми організації агропромислового комплексу.
АПК формується на конкретній території утворення у вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури. В науковій літературі виділяють локальні і регіональні АПК. Локальні АПК сформувалися на порівняно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств по переробці малотранспортабельної сільськогосподарської продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні форми АПК є найбільш поширеними. Серед них виділяють:
агропромисловий пункт — локальна форма АПК, що об’єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;
агропромисловий центр — локальна форма АПК, яка об’єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;
агропромисловий кущ — локальна форма АПК, що характеризується компактним розміщенням на невеликій території агропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами;
агропромисловий вузол — складне територіальне агропромислове утворення, яке розглядається як система компактно розміщених агропромислових пунктів, центрів і кущів навколо міста (як правило, обласного чи районного центру) .
Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці обумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.
В межах природно-економічних зон виділяють зональні АПК, сформовані під впливом природних умов відповідної зони. Вони представлені інтегральними агропромисловими зонами і агропромисловими районами та спеціалізованими агропромисловими зонами і районами. Інтегральна агропромислова зона — це територіальне зосередження всіх агропромислових підкомплексів в межах однієї природно-економічної зони. Такі зони сформувались у межах Полісся, Лісостепу і Степу України. До складу інтегральної агропромислової зони входять спеціалізовані агропромислові зони, які формуються на основі переважно одного спеціалізованого процесу (наприклад, картоплепродуктова зона). Спеціалізований агропромисловий район — територіальне зосередження агропромислових підприємств однієї спеціалізації в межах відповідної спеціалізованої зони (коноплепереробне виробництво). Інтегральний агропромисловий район — це територіальне зосередження агропромислових підприємств у межах певної частини природно-економічної зони.
Якщо зональні агропромислові комплекси формувалися переважно під впливом природних умов у межах природно-економічних зон Полісся, Лісостепу і Степу, то навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів переважно під впливом економічних факторів формувалися зональні — інтегральні і спеціалізовані приміські АПК. На формування таких агропромислових утворень насамперед впливає попит населення великих міст на малотранспортабельну продукцію харчування — овочі, свіже і дієтичне м’ясо, незбирана молочна продукція. Для приміських АПК характерна відсутність виробництва і переробки більшості зернових і технічних культур та тісний зв’язок виробництва продукції з її реалізацією. Практично це агропромислово-торговельні територіальні комплекси.