
- •1. Розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки.
- •2. Мінерально-сировинні ресурси України
- •3. Галузева структура машинобудування України.
- •4. Фактори розміщення продуктивних сил.
- •5. Машинобудівний комплекс.
- •6. Рудні ресурси України та їх економічна оцінка.
- •7. Принципи розміщення продуктивних сил.
- •8. Нерудні ресурси та їх економічна оцінка.
- •9. Важке машинобудування та особливості його розміщення
- •10. Сутність економічного району та основні районоутворюючі фактори.
- •11. Газова промисловість України та її проблеми.
- •12. Транспортне машинобудування та його структура.
- •13. Основні районоутворюючі фактори.
- •14. Чорна металургія України, проблеми та перспективи її розвитку.
- •15. Національний склад населення України та його територіальні особливості.
- •16. Мережа економічних районів України.
- •17. Сировинна база чорної металургії України.
- •18. Нетрадиційні джерела енергії та перспективи їх використання.
- •19. Галузева структура народного господарства.
- •20. Кольорова металургія та її проблеми.
- •21. Проблеми та перспективи розвитку Донецького вугільного басейну.
- •22. Народонаселення та його роль у територіальній організації народного господарства.
- •23. Структура і розміщення чорної металургії в Україні.
- •24. Галузева структура машинобудування в Україні.
- •25. Чисельність, склад та розміщення населення України.
- •26. Сучасні форми організації агропромислового комплексу.
- •27. Характеристика сировинної бази металургії України.
- •28. Трудоресурсний потенціал продуктивних сил України.
- •29. Нафтова і нафтопереробна промисловість України та її проблеми.
- •30. Статево-вікова структура населення.
11. Газова промисловість України та її проблеми.
Газова промисловість є галуззю паливної промисловості, що проводить видобування, зберігання, транспортування та переробку природного газу. Природні гази — це суміш вуглеводневих газів, що нагромаджуються в різноманітних колекторах у надрах земної кори. Основними складовими частинами природних газів є метан, частка якого складає 55—99 %, та інші вуглеводні — пропан, бутан тощо. Використання газу набагато дешевше за нафту, що пояснюється відносною простотою його видобування. Газова промисловість забезпечує виробництво азотних добрив і синтетичних матеріалів. Основні родовища газової промисловості розміщені в:
> східній українській зоні (Шебелинське, Єфремівське (чисто газові), Леляківське, Гнідинцівське (змішані);
> західноукраїнській зоні (Дашавське (практично вичерпане), Угорське (великі газосховища);
> південноукраїнській зоні (Глібівське);
> чорноморський шельф (Дельфін, Голіцинське, Штормове, Ара-батське (Чорне море)).
Розвиток газової промисловості пов'язаний із відкриттям і освоєнням родовищ природного газу в Прикарпатському нафто-газовому районі, де центрами газової промисловості є: Дашава, Більче-Волиця, Рудки, Битків, Опара, Косів.
Дніпровсько-Донецький район є основним за видобутком газу, а основні родовища розміщені в Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Кегичівське, Дружелюбівське, Західно-Хрестищенське), Сумській (Рибальське, Качанівське), Полтавській (Диканське), Дніпропетровській (Перещепинське), Чернігівській (Гнідинцівське) областях.
Третій нафто-газоносний район — Причорноморський. Тут особливе значення мають газові родовища Криму. Відкрито експлуатуються родовища: Джанкойське, Глібівське, Оленівське, Задорненське, Стрілківське. Розвідані запаси газу в Україні становлять 1,15 млрд м3.
Найперспективнішим є Азово-Чорноморський район. Розроблено шість родовищ, у тому числі три газові: Джанкой, Стрілкове, Архангельське; два газоконденсатні: Голіцинське, Штормове, одне нафтове — Семенівське. Найпотужнішим є Штормове, з якого вже видобуто близько 1 млрд м3 газу та 103 тис. т конденсату.
Газотранспортна система України є однією з найбільших у світі. її проектна пропускна спроможність становить на вході близько 290 млрд м3 газу на рік; на виході — 175 млрд м3. Майже 90 % російського газу потрапляє до Європи через Україну. За відповідні послуги Україна отримує 28—30 млрд м3 газу щорічно, або 40-42 % від річних потреб держави. Перед подачею споживачам природному газу обов'язково надається специфічний запах, який полегшує виявлення пошкоджень при експлуатації газопроводів та газових приладів у промисловості та побуті.
В Україні розвинута мережа газопроводів. Через мережу газопроводів Україна експортує газ у Чехію, Австрію, Словаччину, Польщу, Угорщину, а також імпортує 80 % газу: 20 % із Туркменії, 60 % із Росії.
Поряд із транспортуванням, важливою проблемою залишається збереження газу, що зберігається у зрідженому стані у спеціальних великих резервуарах. За останні роки виникла проблема акумуляції значних резервів газу, в тому числі імпортного, у газосховищах. При цьому під газосховища використовують спеціально підготовлені (герметизовані) гірничі виробки (шахти, штольні тощо), куди газ подається під високим тиском та підземні водоносні горизонти, вода з яких витісняється газом, накачаним через спеціальні свердловини. Загальний обсяг наявних газосховищ в Україні становить 25 млрд м3.
Найгострішими проблемами газової промисловості є нестача сировини через повну чи часткову вичерпаність родовищ (Дашавське, Шебелинське), розрахунки за імпорт палива, пошук країн - вигідних партнерів.