1. Розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки.

Розміщення продуктивних сил (РПС) — це наука, що характеризує роз­поділ продуктивних сил по території відповідно до природних, соціальних та економічних умов окремих регіонів і визначає особливості територіаль­ного поділу праці, притаманні тій чи іншій соціально-економічній системі.

Продуктивні сили — це система особистих і технічних елементів, завдя­ки яким відбувається обмін між людиною та природою у процесі суспіль­ного виробництва.

Матеріально-натуральне наповнення економіки проявляється в про­дуктивних силах суспільства, що відображають систему відносин "люди­на—природа". До них належать передусім робоча сила як здатність люди­ни творити у матеріальній та духовній сферах. Робоча сила втілюється в трудових ресурсах.

Другою складовою продуктивних сил є речовий фактор виробництва, тобто засоби виробництва, які людина використовує в процесі праці.

Засоби виробництва поділяються на предмети праці та засоби праці. До перших належать предмети, що дані природою, та ті, що в процесі праці переробляються чи обробляються з метою одержання готової продукції . До других належать, по-перше, машини, устаткування, інструменти та інші технічні знаряддя, по-друге, технологічні процеси та енергопостачан­ня і, по-третє, автоматизовані системи управління, комп'ютери тошо.

Центральне місце в системі засобів праці виступають накопичені люд­ством знання, наука як поєднання особистого та уречевленого факторів виробництва.

Предметом науки є сучасний стан народногосподарського комплексу країни, економічних регіонів, галузевої та територіальної структури розм­іщення продуктивних сил і територіальної організації народного господар­ства.

Об'єктом вивчення є природноресурсний, людський, і трудоресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання.

Метою науки є оволодіння науковими основами розміщення і терито­ріальної організації продуктивних сил, всебічне (демографічне, економіч­не та екологічне) обгрунтування перспективного розміщення продуктив­них сил. Завданням вивчення РПС є отримання знань для практичної діяльності з обґрунтування розміщення продуктивних сил щодо конкретних ситуацій; вивчення та дослідження територіальних особливостей господарства світу й України.

РПС має найтісніші зв'язки з дисциплінами: фізико-географічного циклу; соціологічного циклу, демографією; економічними науками; з історичними, біологічними науками тощо.

Сучасні тенденції розвитку економіки призводять до зростання регіо­нальної складової у подальшому розвитку економіки України. Регіональна економіка — це галузь наукових знань, яка вивчає розвиток і розміщення продуктивних сил, соціально-економічних процесів на те­риторії країни та її регіонів Предметом вивчення регіональної економіки як галузі науки є особ­ливості і закономірності розміщення продуктивних сил і розвитку регіонів, фактори їх розміщення

Регіональна економіка досліджує закономірності та принципи всіх елементів продуктивних сил і соціальної інфраструктури в територіально­му аспекті, аналізуючи, прогнозуючи і обґрунтовуючи напрямки розміщен­ня продуктивних сил

Об'єктами дослідження цієї науки є регіони. Під регіоном розуміють велику територію країни з більш-менш однорідними природними умова­ми Метою регіональної політики є раціональний територіальний поділ праці між регіонами й економічна кооперація. Методологічною основою курсу є вчення про територіальний поділ праці, що формує галузі господарської спеціалізації кожної окремо взятої території на підставі природних, демографічних, історичних, економічних та інших передумов. Під методологією у загальновизнаному значенні розуміють вчення про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності. Інакше кажучи, методологія - це сукупність методів, принципів і засобів дослідження, що застосовуються у цій галузі знань.