5.Основні моделі та етапи прийняття управлінських рішень в

організації:

Вступ:Однією із важливих проблем забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень є використання різних моделей їх прийняття, які відображають певні підходи до структури та етапів.

Сьогодні відомі деякі моделі прийняття менеджерами організацій управлінських рішень:

• «раціональна» модель А. Кюхбергера, в якій розглядаються власне процеси прийняття рішень, а не їх результати - «людина здатна вибрати з набору альтернатив найкращу»;

• модель «обмеженої раціональності» Г. Саймона, у якій стверджується, що «в складних ситуаціях прийняття рішення люди діють в межах обмеженої раціональності»;

• модель «імпліцидного (внутрішнього) рішення» П.О. Зільберга, згідно з якою передбачається, що «прийняті рішення спонтанно розв´язуються на користь однієї із запропонованих альтернатив»;

• «кластерна модель» Ліпшица і Страусса, яка базується на «концепції, що моделює процеси прийняття рішень в невизиачених ситуаціях».

• Модель прийняття управлінських рішень менеджером організації у вигляді дерева рішень. В основу моделі покладений той факт, що кожному етапу прийняття рішення відповідає певний набір психологічних чинників, які суттєво впливають на цей процес.

У зазначеній моделі ліворуч представлено чинники, пов´язані зі структурою, метою діяльності організації та її персоналом. Праворуч знаходяться психологічні чинники, пов´язані з індивідуальпо-психологічними характеристиками менеджера, які є суттєвими на кожному етапі прийняття рішення. Ця модель дозволяє доволі «рельєфно» уявити вилив психологічних чинників па процес прийняття управлінських рішень.

Проаналізуємо детальніше дану модель прийняття управлінського рішення в організації. Як ми вже зазначали, процес прийняття управлінського рішення включає три основні стани.

I. Етап підготовки.

На цьому етапі менеджер:

а) відповідає на основні питання: Яка основна проблема? Що робити для її вирішення? Коли? Якими силами і засобами? Які труднощі можуть виникнути? Яким може бути результат?

б) аналізує в організації: фінансове, матеріальне, ресурсне, кадрове становище; структуру й основну мету організації; можливі зміни в організації; очікуваний виграш за кожним або Декількома вказаними напрямами;

в) враховує такі суб´єктивні чинники: наскільки він орієнтований па успіх, па справу або па цілі колективної діяльності; як він ставиться взагалі до будь-яких змін; який в нього рівень мотивації успіху.

II. Етап пошуку та вибору альтернатив. На цьому етані менеджер:

а) відповідає на основні питання: Як зробити? Які інші варіанти можна використовувати? Що може скластися не так? З якими перешкодами можна зіткнутися? Чому потрібно вчинити так, а не інакше?

б) аналізує в організації; цілі та задачі організації; наявність в організації матеріально-технічних і фінансових резервів; можливості знайти їх «па стороні» і за яких умов; які необхідні кадрові переміщення і структурні зміни;

в) враховує такі суб´єктивні чинники: готовність до ризику; орієнтація в своїй діяльності тільки па себе, на власний досвід або на колектив; мотивацію до уникнення невдач.