Структуру професійної етики менеджера (агента)

утворюють наступні компоненти:

• етичні ставлення (прийнятність або неприйнятність щодо сумнівних з моральної точки зору дій у конкретних ситуаціях професійної діяльності);

• етична поведінка (нормовідповідне виконання менеджером власне професійних функцій);

• налаштованість на етичні стосунки в процесі здійснення менеджером управлінських комунікацій;

• «відкритість до людини, враховуючи її культурні особливості» — врахування ним етичних норм, правил та уявлень, що регулюють ставлення, поведінку і стосунки клієнтів, ділових партнерів в процесі взаємодії.

2. Правила ділового этикету в туризмі:

Вступ: Співробітнику туристичного предприємства в цілях оптимизації своєї діяльності на сьогодні недостатньо бути просто вічливим і доброзичливим Крім дотримання загальних правил вічливості у діловому етикеті необхідно також дотримуватись наступних правил.

Перше правило — будьте пунктуальними и точними у всьому, що стосується ділових відносин. Не запізнюйтесь на роботу. Запізнення свідчать про те, що на людину не можна покладатися. Вчиться розраховувати свій робочий час, в тому числі і той, що витрачається на обслуговування клієнта. Пам`ятайте про те, що крім запланованої роботи може виниткнути робота, яку необхідно виконати негайно. Тобто необхідно дотримуватись першого правила – планувати свій час з запасом.

Друге правило — враховуйте не тільки свої інтереси але і інтереси співробітників, партнерів і клієнтів. Неможливо досягнути успіху у своїй діяльності не беручи до уваги пропозицій та інтересів партнерів і клиєнтів. Дуже часто причиною неуспіху у справах туристичного підприємства стає егоїзм, та прагнення тільки особистої вигоди. Таким чином друге правило говорить – завжди терпляче вислуховуйте співрозмовника, поважайте його думку, намагайтеся зрозуміти його. У співрозмові більше слухайтете ніж говоріть, а якщо говорите більше говоріть про нього, а не про себе.

Третє правило — говоріть грамотно и чітко. Чітка, зрозуміла, правильна мова впливає не тільки на підвищення іміджу кампанії, але і формує відповідне поважне відношення до конкретного співробітника, підвищує шанси туристичної фірми на укладання договорів на т.о. Таким чином третє правило говорить оволодівайте мистецтвом риторики, тобто – красномовства. В зазначеному контексті дуже важливим є слідкувати за своєю дикцією — промовлянням фраз та речень, інтонацією, не використовувати жаргонізмів, слів-паразитів та образливих висловів. Постійно вдосконалюйте мову, епітетизуйте її та робіть емоційною. Дотримуйтесь мовного етикету.

3. Мовний етикет:

Вступ: Зростаюча увага до питань сучасної мовної комунікації, принципів моделювання комунікативного спілкування, функціонування мови в усіх сферах суспільної та виробничої діяльності є однією з важливих наукових проблем сучасного національного і зарубіжного мовознавства. У колі зазначеної проблематики досить важливим є також вивчення мовленєвого етикету — правил мовленєвої поведінки. Ці правила є закріпленими в системі стійких висловів, прийнятих у даному колективі (професійній групі), які є практичними носіями професійної мови та професійного мовного етикету.

Головною особливістю спілкування як процесу комунікації є — взаємодія. Процес спілкування охоплює соціальну взаємодію всіх членів суспільства — їх спільну трудову діяльність, веде до упорядкування за допомогою правил і норм мовленевого як загального так і професійного етикету.

Мовний етикет — це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Термін етикет походить від фр. слова etiguette, що означає ярлик, етикетка (норма).

Головним призначенням етикету, в тому числі й мовленевого, є — встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Адже мета спілкування полягає у встановлення сприятливих відносин між людьми, на основі яких як раз і бувде відбуватись комунікація — тобто передача інформації, досвіду та – вплив однієї людини на іншу, регуляція поведінки суб`єктів тощо.

Без знання прийнятих у суспільстві правил мовного етикету, не володіючи вербальними формами висловлення ввічливих взаємин між людьми, особистість не може правильно встановити різноманітні контакти з оточуючими, тобто, не може з найбільшою користю для себе і для оточуючих здійснити сам процес спілкування – комунікації.