Таким чином професійна етика включає в себе:

• поняття професійного обов'язку,– тобто того, що я повинен робити незалежно від обставин;

• професійної відповідальності, – тобто розуміння того, якої якості повинна бути виконана робота;

• професійної совісті, тобто усвідомлення того чи все я зробив для виконпння свого професійного обов'язку;

• професійної честі і гідності, тобто усвідомлення того наскільки чесно я виконую свою роботу;

• професійної справедливості, тобто усвідомлення того наскільки упереджено або ні я виконую свою роботу/відношусь до суб`єктів професійної діяльності;

• професійного такту, тобто усвідомлення того наскільки я здатен додержуватись певних правил професійного етикету у спілкуванні (при роботі з клієнтом).

Висновок: Наведений перелік професійних понять становить основу корпоративного кодексу професійної поведінки працівників певних професій.

Професійна етика регулює відносини керівника і підлеглого, фахівця і клієнта.

У кожному з вказаних сигментів головним суб'єктом діяльності є людина, яка вправі сподіватися і сподівається на ставлення до себе не як до об'єкта зовнішнього впливу, а саме як до людини, тобто розраховує на повагу, співчуття, розуміння.

Вже давно є сформованими кодекс честі лікаря, юриста, педагога, які регулюють їх професійну поведінку.

Розвиток науково-технічного прогресу, зокрема його інформаційна хвиля, вимагає іншого типу управління і ставить надвисокі вимоги до керівника. Сучасний тип управлінця — менеджер-організатор. Він може зробити кваліфікований висновок лише на підставі колегіального, всебічного обговорення та вивчення певної ситуації, виваженості оцінок, аналізу суті справи.

Керівник повинен володіти даром передбачення, високими організаторськими здібностями, бути компетентним, мати міцне здоров'я, високорозвинутий інтелект та рівень культури.

Менеджер повинен уміти встановлювати контакт з іншими на основі поваги, взаєморозуміння, ввічливості, тактовності; дотримуватись свого слова, бути пунктуальним, коректним і відповідальним за свої рішення та вчинки, які мають бути адекватними ситуації.

Також у людини, що працює на підприємстві повинне бути присутнє бажання до самореалізації та певні усталені особистісні принципи.

Поняття самореалізації та принципів:

Самореалізація — це процес реалізації своїх творчих здібностей людиною, яка досягає бажаних начічених результатів у своїй діяльності, працюючи разом з іншими або незалежно.

Принципи — це природні та соціальні закони, які не можна порушити безкарно. Їх дотримання зберігає цілісність особистості та суспільства і приводить до розвитку, саморозвитку і щастя.

Правильні принципи — це точний, надійний і сильний вимірювач для самовдосконалення. Це ядро внутрішньої безпеки. Це компас, який направляє, куди йти, і показує, як туди дістатися. Це дає можливість піднятися над ситуаціями, емоціями, обставинами і бачити картину в цілому. Ви стаєте впевненою в собі, знаючою, активною людиною, незалежно від ставлення до вас, поведінки та дій інших людей. Ваш поточний фінансовий стан та інші сучасні обставини не є визначальними для ваших рішень і дій.

Дотримання чи недотримання моральних норм і принципів формують відповідний авторитет людини. Лише на основі моральних засад авторитет особистості (керівника) буде міцним і довготривалим, або навпаки — неміцним і змінним.