Підприємства харчування, більшість з яких є часткою туристично-готельних комплексів : С. 143 – 145.

1. Ресторани, їдальні.

2. Кафе, бари.

3. Фабрики-кухні.

4. Буфети.

5. Етнографічні ресторани-кафе.

Існує декілька сертифікованих систем харчування:

1. «А ля карт» – вільний вибір клієнтом страв, які пропонуються в меню ресторану через офіціанта.

2. «Табль дот» – система обслуговування клієнтів за єдиним меню без права вибору клієнта. Може бути організоване як за допомогою офіціанта так і у вигляді самообслуговування.

3. «Шведський стіл» – вільний вибір клієнтом страв, які виставлені на загальний стіл і самообслуговування.

4. «Кейтерінг» – виїзне ресторанне обслуговування клієнта, тобто за межами ресторану.

Щодо режиму харчування то виділяють –

• «повний пансіон» – розміщення + сніданок + обід + вечеря «full board» – FB

• «напівпансіон» – розміщення + сніданок + вечеря «half board» – HB

  • «bed & breakfast» – ВВ

  • «спеціальний пансіон»

  • «дитячий пансіон»

Щодо асортименту харчування виділяють – «Комплексне харчування», «Харчування за вибором», «Харчування за попереднім замовленням». Харчування здійснюється у повній відповідності з умовами ваучеру та договору на туристичне обслуговування.

Щодо площі залу для організації харчування – не менше 1,4 кв. м. на одну особу.

3. Транспортні підприємства: С. 134 – 135.

4. Туристичні фірми по виробництву та реалізації туристичного продукту

5. Рекламно-інформаційні туристичні фірми.

6. Виробничі туристичні підприємства.

7. Підприємства торгівлі.

8. Підприємства дозвілля

9. Заклади самодіяльного туризму.

10. Навчальні та науково-проектні туристичні заклади.

11. Органи управління туристичною галуззю.

Конспект уроку № 6 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 2: Туристичний продукт та його складові.

Тема уроку: Поняття «туристичний продукт» та його складові.

1. Визначення поняття туристичний продукт.

2. Складові туристичного продукту.

Туристичні послуги.

[Кифяк В. Ф., С. 129 – 132; 160;

Міжнародний туризм, С. 369 - 370]

3. Туристичний пакет (набір послуг) та його складові

[Кифяк В. Ф., С. 129 – 130]

1. Туристичний продукт – сукупність туристичних послуг, що надаються чи можуть бути надані туристу за умовами туристичного ваучера (договору про туристичне обслуговування) (туру, С. 131) (туристичний пакет), та товарів і продуктів туристичного призначення [Мал. 5.1.1., С. 129.; Мал. 12.1, С. 370]

Туристичний продукт – таким чином, складається з двох головних сегментів:

А) Відчутні (осязаемые) продукти-товари туристичного призначення: їжа, напої, сувеніри, витвори мистецтва, карти, намети, спальні мішки, рюкзаки інше туристичне спорядження.

Б) Невловимі туристичні продукти-послуги: проживання, харчування, розваги, транспортні послуги.

1. Туристичні послуги – результат діяльності турпідприємства по задоволенню відповідних потреб клієнтів (визначення за ГОСТом 28681.0). На відміну від товарів послуги мають свої специфічні риси:

• Незбереженість послуги (її можна використати лише один раз).

• Уявність послуги – уявлення бажаного результату після отримання послуги.

• Зміна якості послуги – кожна нова послуга надається в змінених умовах: настрій, стан здоров`я, вплив зовн. середовища, ступінь втоми.

Таким чином: сукупність туристичних послуг та продуктів-товарів

туристичного призначення становить туристичний продукт.

Складові туристичного продукту:

1. Комплексні туристичні послуги, які включають: розміщення, харчування, транспортні, екскурсійні, побутові, спортивні і оздоровчі послуги, які об’єднані програмою перебування.

2. Окремі туристичні послуги, такі як: розміщення, харчування, транспортні, екскурсійні, побутові, спортивні і оздоровчі послуги.

3. Товари туристичного призначення – карти, намети, спальні мішки, рюкзаки інше туристичне спорядження та сувенірна туристична продукція.

1. Пакет туристичних послуг (набір послуг) та його складові: Туристичний пакет – це відповідний мінімальний перелік (обов’язковий набір послуг, комплекс послуг), які надаються клієнту туроператором під час подорожі. Туристичний пакет (його складові) є одним з суттєвих положень «Договору про туристичне обслуговування» в частині обов’язків виконавця: (див.: Договір, п. 2.2.1. – 2.2.7. Розділу 2, С. 35 Матеріалів).

До складових пакету туристичних послуг входять наступні послуги:

1. Перебування туриста у туристичному центрі (ах) – місці для відпочинку та дозвілля.

2. Транспортні послуги.

3. Послуги трансферу.

4. Послуг розміщення та харчування.

1. Послуг екскурсійного обслуговування.

2. Додаткові послуги – не передбачені ваучером, але такі, які клієнт може самостійно вибрати на місці:

• Прокат.

• Послуги побутового обслуговування.

• Додаткове харчування.

• Стоянка авто.

• Зберігання речей.

• Розваги.

• Користування міні-баром тощо.

Додаток:

Режими харчування та розміщення:

1. Розміщення + Сніданок = «ВВ» – bed & breakfast.

2. Напівпансіон: Розміщення + Сніданок + Вечеря = «HB» – half board.

3. Повний пансіон: Розміщення + Сніданок + Обід + Вечеря = «FB» – full board.

Конспект уроку № 7

Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 2: Туристичний продукт та його складові.

Тема уроку: Туристичні послуги. Особливості туристичних послуг та вимоги до їх якості.

1. Визначення поняття туристичні послуги. Специфічні особливості туристичних послуг та їх класифікація [Міжнародний туризм, с. 369 - 370]

2. Стандартні вимоги до якості туристичних послуг [Кифяк в. Ф., с. 153 – 154]

3. Вимоги до персоналу туристичних компаній [Глобальний етичний кодекс туризму// – Міжнародний туризм, с. 653 – 654, ст. 6]

______________________________________________________

1. Туристичні послуги (визначення) – результат діяльності турпідприємства по задоволенню відповідних до договору потреб клієнтів (визначення за ГОСТом 28681.0). Специфічні особливості туристичних послуг: На відміну від товарів послуги мають свої специфічні риси (якості):

• Незбереженість послуги (її можна використати лише один раз).

• Уявність послуги – уявлення бажаного результату після отримання послуги.

• Зміна якості послуги – кожна нова послуга надається в змінених умовах: настрій, стан здоров`я, вплив зовнішнього середовища, ступінь втоми тощо.

Класифікація туристичних послуг:

1. Послуги пов’язані з перебуванням туриста у туристичному центрі (ах) – місці для відпочинку та дозвілля.

2. Транспортні послуги.

3. Послуги трансферу.

4. Послуги розміщення та харчування.

5. Послуги екскурсійного обслуговування.

6. Додаткові послуги – не передбачені ваучером, але такі, які клієнт може самостійно вибрати на місці:

• Прокату.

• Послуги побутового обслуговування.

• Додаткового харчування.

• Стоянки авто.

• Зберігання речей.

• Розважальні послуги.

• Послуги користування міні-баром тощо.

1. Стандартні вимоги до якості туристичних послуг: Стандартні вимоги до якості туристичних послуг – це вимоги, які передбачені Державними та міжнародними стандартами в галузі туризму і є обов’язковими для виконання.

Головними міждержавними стандартами якості послуг є:

• ГОСТ 28681.1-95 стандарт – «Туристко-екскурсійне обслуговування» (вимоги до проектування туристичних послуг).

• ГОСТ 28681.2-95 стандарт – «Туристські послуги» (загальні вимоги до якості).

• ГОСТ 28681.3-95 стандарт – «Туристко-екскурсійне обслуговування» (вимоги до забезпечення безпеки туристів та екскурсантів).

• ГОСТ 28681.4-95 стандарт – «Туристко-екскурсійне обслуговування» (класифікація готелів).

• ГОСТ 30523 – 97 стандарт – «Послуги громадського харчування» (загальні вимоги).

• ГОСТ 30389 – 95 стандарт – «Громадське харчування» (класифікація ПГХ).

• ГОСТ 30524 – 97 стандарт – «Громадське харчування» (вимоги до обслуговуючого персоналу).

Головними національні стандарти в галузі туризму:

• ДСТУ 3862-99 стандарт – «Громадське харчування. Терміни та визначення».

• ДСТУ 4268: 2003 стандарт – «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги».

• ДСТУ 4269: 2003 стандарт – «Послуги туристичні. Класифікація готелів».

• ДСТУ 4231: 2004 стандарт – «Заклади ресторанного господарства. Класифікація».

• ДСТУ 4527: 2006 стандарт – «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення».

• ДСТУ ІSO 9004-2-96 стандарт – «Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. настанови щодо послуг».

1. Вимоги до персоналу туристичних компаній: (надані відповідно до положень Глобального етичного кодексу туризму, ст. 6, пп. 1 – 3)

1. Професіонали сфери туризму зобов’язані:

   • Надавати туристам об’єктивні та правдиві відомості щодо місць перебування, умовах подорожі, приймання та перебування.

   • Забезпечувати прозорість положень угод, які пропонуються клієнтам щодо характеру, ціни та якості послуг, які зобов’язуються надати турагенти.

2. Професіонали сфери туризму у межах своєї компетенції разом з представниками державної влади зобов’язані:

• Піклуватися про безпеку осіб, які звернулися до установ туризму за послугами.

• Запобігати нещасним випадкам.

• Піклуватися про охорону здоров`я, та гігієну харчування клієнтів.

• Забезпечити належне страхування клієнтів.

• Взяти зобов’язання звітувати перед клієнтом про виконання взятих на себе зобов’язань, та у разі потреби справедливо компенсувати вартість ненаданих клієнту послуг.

3. Професіонали сфери туризму у межах своєї компетенції повинні:

• сприяти культурному та духовному удосконалюванню туристів та

• дозволяти їм відправляти свої релігійні потреби.

Конспект уроку № 12 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Визначення поняття тур. Класифікація турів. Пекідж-тур. інклюзив-тур. Вимоги до короткого опису проектування туристичної послуги.

1. Визначення поняття тур та його складові. [Кифяк В. Ф., С. 131 – 132]

2. Класифікація турів за відповідними ознаками.

3. Пекідж-тур та інклюзив-тур.

4. Вимоги до короткого опису проектування туристської послуги «Туристська подорож», як комплексної туристської послуги [Міжнародний стандарт ДСТУ 28681.1-95 // - Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додаток 17, С. 267 – 269]

1. Визначення поняття тур: Закон України «Про туризм» дає визначення поняття «тур» – як туристичної подорожі (поїздки), яка здійснюється за визначеним маршрутом у конкретний термін та забезпечена комплексом основних туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспортних, екскурсійних послуг та рекреації ). Тур – це основна та первинна одиниця туристичного продукту: ТУР + ДОДАТКОВІ ТУРИСТ.-ЕКСКУРСІЙНІ ПОСЛУГИ + ТОВАРИ ТУР – це програма туристичної поїздки, яка складена з урахуванням індивідуальних побажань клієнтів, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання. ТУР – набір туристських послуг з конкретними термінами початку і закінчення їх виконання, реалізовуємий оптовому або роздрібному споживачу. В проектуванні туристської подорожі тур має значення проектувального модуля [Міжнародний стандарт ДСТУ 28681.1-95 // - Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додаток 17, С. 263 – 264] Тур – є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, заходом, який реалізує мету подорожування і в той же час – результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складові туру: маршрут туру; програма туру та комплекс відповідних послуг, які замовив клієнт.

1. Класифікація турів за відповідними ознаками: Усі тури прийнято поділяти на види відповідно до низки ознак (мотивації, організаційних засад щодо надання послуг, форм організації, кількості учасників, сезонності та інших):

1. За мотивацією тури поділяються на:

• Курортно-лікувальні.

• Рекреаційні.

• Культурно-пізнавальні.

• Спортивні.

• Ділові.

• Науково-конгресові.

• Релігійні.

• Етнічні та інші

2. За організаційними засадами щодо надання послуг клієнтам тури поділяються на:

• Пекідж-тури.

• Інклюзив-тури.

3. За формами організації туризму тури поділяються на:

• Організовані.

• Самодіяльні.

4. За кількістю учасників тури поділяються на:

• Групові.

• Індивідуальні.

5. За сезонністю тури поділяються на:

• Цілорічні.

• Сезонні.

6. За терміном подорожування тури поділяються на:

• Короткі.

• Середньої тривалості.

• Довгострокові.

7. За класом обслуговування тури поділяються на:

• V.I.Р. клас.

• Люкс-апартамент.

• Люкс.

• Перший клас.

• Туристський клас.

• Шкільний клас.

• Кемпінг клас.

[Любіцева О. О. Методика розробки турів, інформація, С. 70]

8. За набором послуг тури поділяються на:

• Повний пансіон «FB» – full board.

• Напівпансіон «HB» – half board.

• Ліжко/сніданок «ВВ» – bed & breakfast.

9. За маршрутом тури поділяються на:

• Лінійний.

• Кільцевий.

• Радіальний.

• Комбінований

[Любіцева О. О. Методика розробки турів, малюнок 2.10., С. 61]

10. За засобами долання маршруту тури поділяються на:

• Транспортні.

• Пішохідні.

11. За видами транспорту тури поділяються на:

• Наземні (автомобільні, автобусні, залізничні, мотоциклетні, велосипедні, кінні).

• Водні (річкові, морські, підводні).

• Повітряні (авіаційні, на повітряній кулі та інші).

12. За масштабами тури поділяються на:

• Міжнародні.

• Внутрішні.

Класифікація маршрутів: [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Схема, С. 59]

Молоді види туризму:

1. Рафтінг – спускання гірською річкою на каное або плотах.

2. Каякинг - спускання гірською річкою на каякі. Туризм для одинаків.

3. Маунтинбайкинг – змагання на гірському велосипеді.

4. Спелеотуризм – туристичні подорожі по природним печерам, печерним монастирям, колодязям, каненяломням, шахтам, водогонам.

5. Х-гонки – участь підготовлених команд туристів у комплексних змаганнях (перегонах) за вихначеним маршрутом (300 – 400 км): скелелазів, верхової їзди, спускання на плотах річковими порогами, участь у гірських велогонках, спускання на репшнурах над водоспадами.

6. Таймпшер – дослівно «розподіл часу». Сумісне володіння нерухомістю (кондомініум) з можливістю користуватись нею на протязі певного визначеного часу, пропорційно грошовому внеску. Так звана власність «на період канікул» //Фактор, 2007, С. 9.

3.1. Пекідж-тур та інклюзив-тур: За організаційними засадами щодо надання послуг клієнтам тури поділяються на:

1. Пекідж-тур – це різновид туру, який передбачає надання клієнтам обов`язкового пакету хоча б 2-х комплексних туристичних послуг, а саме:

   • Розміщення.

   • Харчування.

   • Екскурсійного обслуговування.

   • Транспортних, побутових, спортивно-оздоровчих та інших послуг.

2. Інклюзив-тур – це різновид туру, який передбачає надання клієнтам лише окремих туристичних послуг з харчування,

розміщення, екскурсійного обслуговування, транспортних, побутових, спортивно-оздоровчих та інших послуг на вибір клієнта [Кифяк В. Ф., С. 131 – 132]

1. Вимоги до короткого опису проектування туристичної послуги «Туристська подорож» [Міжнародний стандарт ДСТУ 28681.1-95 // - Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додаток 17, С. 267 – 269] Вступ: Короткий опис туристичної послуги «Туристська подорож» складають на основі вивчення потреб можливих (потенційних) клієнтів і платоспроможного попиту населення на відповідні види і форми туристських подорожей і можливостей рекреаційних ресурсів у конкретному районі.

Короткий опис туристичної послуги «Туристська подорож»

передбачає підготовку низку проектних документів відповідно до

ДСТУ 28681.1-95:

• Маршрут подорожі (графоаналітична схема маршруту)

• Перелік туристичних підприємств – виконавців послуг

• Періоди (строки) надання послуг кожним підприємством виконавцем послуг.

• Склад екскурсій і визначених об’єктів.

• Перелік туристичних походів, прогулянок.

• Комплекс заходів дозвілля.

• Тривалість перебування в кожному пункті маршруту.

• Кількість туристів, що беруть участь у подорожі.

• Види транспорту для внутрішньо-маршрутних перевезень.

• Потрібну кількість інструкторів-методистів, екскурсоводів, гідів-перекладачів та інших спеціалістів у галузі тризму.

• Необхідну кількість транспортних засобів.

• Перелік рекламних, інформаційних та картографічних матеріалів, описи подорожі для інформаційних листків до туристичних путівок.

Висновок: Результатом проектування послуги «Туристська подорож» є підготовка декількох технологічних документів туристським підприємством, а саме:

• Технологічної кари туристської подорожі, (Додаток А), С. 270.

• Графіку завантаження туристського підприємства, (Додаток Б), С. 271.

• Інформаційного листка до туристичної путівки, який надається споживачу (клієнту), (Додаток В), С. 271.

• Програма перебування туристів.

Конспект уроку № 13 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Вимоги до короткого опису проектування туристичної послуги.

1. Вимоги до короткого опису проектування туристської послуги «Туристська подорож», як комплексної туристської послуги [Міждержавний стандарт ДСТУ 28681.1-95 // - Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додаток 17, С. 267 – 269]

1. Вступ: Короткий опис туристичної послуги «Туристська подорож» складають на основі вивчення потреб можливих (потенційних) клієнтів і платоспроможного попиту населення на відповідні види і форми туристських подорожей і можливостей рекреаційних ресурсів у конкретному районі.

Короткий опис туристичної послуги «Туристська подорож» передбачає підготовку низки проектних документів відповідно до положень ДСТУ 28681.1-95:

• Маршруту подорожі (графоаналітична схема маршруту)

• Переліку туристичних підприємств – виконавців послуг

• Строків надання послуг кожним підприємством виконавцем послуг.

• Складу екскурсій і визначених об’єктів.

• Переліку туристичних походів, прогулянок.

• Комплексних заходів дозвілля з зазначенням тривалісті перебування в кожному пункті маршруту.

• Кількості туристів, що беруть участь у подорожі.

• Видів транспорту для внутрішньо-маршрутних перевезень.

• Зазначення необхідної кількості інструкторів-методистів, екскурсоводів, гідів-перекладачів та інших спеціалістів у галузі тризму.

• Зазначення необхідної кількості транспортних засобів.

• Переліку рекламних, інформаційних та картографічних матеріалів, описів подорожі для складання інформаційних листків до туристичних путівок.

Висновок: Результатом проектування послуги «Туристська подорож» є підготовка декількох технологічних документів туристським підприємством, а саме:

• Технологічної кари туристської подорожі, (Додаток А), С. 270.

• Графіку завантаження туристського підприємства, (Додаток Б), С. 271.

• Інформаційного листка до туристичної путівки, який надається споживачу (клієнту), (Додаток В), С. 271.

• Програма перебування туристів.

Конспект уроку № 14 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Технологія розробки маршруту і формування туру. Передпроектний етап розробки туру.

1. Три етапи розробки турів. [Любіцева О. О. Методика розробки турів, С. 32 –33; Малюнок 2.1. Схема розробки турпродукту, С. 32]

2. Загальні вимоги до якості турів.

3. Передпроектний етап розробки туру. Значення маркетингової системи при розробці туру.

1. Методика розробки туру включає три етапи:

І. Передпроектний.

ІІ. Проектний.

ІІІ Ринковий.

Вступ: Найважливішою складовою всіх етапів роботи над новим ринковим продуктом – є проведення маркетингових досліджень щодо виявлення кон`юктури ринку.

Маркетинг – це комплексна технологія (система) вивчення (моніторингу) ринку туристичним підприємством на основі аналізу попиту і пропозиції на туристичному ринку послуг, а також вивчення цінової політики інших підприємств. Ця технологія застосовується з метою створення нового туристичного продукту (туру), просуванні цього продукту на ринку послуг з метою ефективного продажу та отримання прибутку.

Комплекс маркетингових досліджень передбачає:

• Збір, оцінку та аналіз інформації про стан ринку туристичних послуг (коливання попиту і пропозиції на ринку).

• Вибір ринкового сегменту.

• Вибір типу туру.

1. Загальні вимоги до якості турів:

• Розроблені та сертифіковані тури повинні відповідати стандартам безпеки на всіх етапах формування турів.

• Розроблені тури повинні відповідати встановленим стандартам комфортності та категоріальності, а саме:

• Стандартам щодо проживання (розміщення) туристів у готелях та номерах.

• Стандартам щодо харчування туристів у ПРГ.

• Стандартам щодо надання транспортних послуг.

• Стандартам щодо заявленого класу обслуговування.

• Розроблені та сертифіковані тури повинні відповідати якостям енергомічності, тобто продукт, що розробляється повинен відповідати фізіологічним та психологічним потребам туристів.

• Розроблені тури повинні містити достатню кількість послуг для задоволення потреб туриста.

• Розроблені тури повинні розроблятись як конкурентоздатні (прибуткові) продукти.

Енергомічність – одна з якісних характеристик туристичної подорожі (туру), що вказує на відповідність конкретних послуг, що надаються фізіологічним та психологічним потребам туристів.

1. Передпроектний етап розробки туру. Значення маркетингової системи при розробці туру: Передпроектний етап розробки туру обов’язково передбачає: процедуру досконалого вивчення ринку туристичних послуг та рівня конкурентоздатності самого турпідприємства з метою розширити асортимент послуг, поліпшити їх якісні показники, в цілому – знайти нову сегментну нішу та закріпитись на діючому ринку послуг, отримуючи відповідні прибутки.

Таким чином передпроектний етап розробки туру передбачає декілька складових:

1. Моніторинг ринку туристичних послуг та вивчення кон`юнктури ринку тобто співвідношення попиту і пропозиції на турпродукт. *

2. Фахову оцінку конкурентоздатності турпідприємства.

3. Вибір ринкової стратегії і тактики виходу на конкретний турринок.

4. Оцінку обраного ринкового сегменту.

5. Попереднє визначення параметрів туру.

*– в найкращий спосіб кон`юнктура ринку відбивається в динаміці цін на відповідний турпродукт.

Конспект уроку № 15 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Технологія формування туру на стадії проектування. Технологія розробки маршруту.

1. Технологія розробки маршруту туру. [Любіцева о. О. Методика розробки турів, с. 58 – 71]

2. Етапи розробки маршруту

___________________

1. Технологія розробки маршруту туру:

Вступ: Другий етап розробки туру передбачає:

• Розробку графоаналітичної схеми МАРШРУТУ ТУРУ.

• Розробку програми обслуговування та перебування туристів на маршруті.

• Комплекс організаційно-технічних заходів з забезпечення туру (укладання агентських угод з конкретними постачальниками послуг).

• Підготовку технологічної документації туру.

Проектування конкретного туру передбачає обов’язкову наявність відповідних туристичних рекреаційних ресурсів, М-Т бази та об`єктів туристичної інфраструктури.

Проектна розробка туру повина містити варіативність в наданні послуг, тобто передбачати можливість вибору туристами елементів програми, засобів розміщення, харчування та транспортування.

Основними складовими туру є маршрут туру та програма перебування і обслуговування туристів.

Туристський маршрут – це заздалегідь намічений (розроблений) план туристичної подорожі, що характеризується певним точним порядком пересування туристів по географічних точках, з зазначенням напрямку пересування..

Туристські маршрути так саме як і тури прийнято класифікувати у відповідності до мети, сезону, тривалості, форми [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Малюнок 2.10, С. 61], видів пересування [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Малюнок 2.9, С. 59] та конфігурації.

Розробка маршруту туру передбачає процедуру картографічного моделювання і повинна спиратися на оцінку території, географічне положення об’єктів, конфігурацію транспортних шляхів та особливості А-Т розподілу території.

Розробка маршруту туру включає шість етапів:

1. Вибір пунктів маршруту за принципом атрактивності (туристського інтересу) [довгострокового перебування та туристичного обслуговування]:

   • Кожен з пунктів маршруту повинен мати достатню кількість об’єктів тур. показу.

   • Кожен з пунктів маршруту повинен забезпечувати різноманітність програми перебування туристів у даному населеному пункті (різноманітність дозвілля).

   • Кожен з пунктів маршруту повинен мати транспортну доступність.

Атрактивність – одна з якісних характеристик туристичної подорожі (туру), що вказує на високу ступінь туристського інтересу до заходів програмного забезпечення, розважальних та екскурсійних програм та рівня і якості обслуговування.

2. Ієрархізація пунктів маршруту:

• Передбачає диференціацію пунктів маршруту (розподіл пунктів маршруту) відповідно до мети подорожі на пункти дислокації з тривалим програмним забезпеченням (довгострокового перебування) і пункти екскурсійного обслуговування (тобто тимчасового перебування).

3. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту:

• Здійснюється за критерієм транспортної доступності, тобто початковий та кінцевий пункти повинні бути зв’язаними транспортними шляхами та трансп. засобами з місцем постійного проживання туристів.

4. Розробка графоаналітичної схеми маршруту:

• Схема маршруту залежить від обраної форми (конфігурації) маршруту (див.: Мал. 1.10, С.61).

• Схема маршруту показує напрямок пересування туристів.

• За графоаналітичною схемою – конфігурацією маршрути поділяють на:

Лінійні; кільцеві; радіальні (стаціонарні) і комбіновані

• Вибір схеми маршруту залежить від програми туру, терміну та класу обслуговування туристів. Також – від конфігурації та рівня розвитку транспортної інфраструктури.

• Схема маршруту повинна забезпечити максимальну інформативність подорожі – охопити якнайбільше об’єктів туристичного показу та мінімізувати матеріальні витрати.

• При створенні схеми маршруту застосовують графоаналітичний метод, який дозволяє виділити найсуттєвіші елементи маршруту та відповідним чином ієрархізувати їх:

Ключ:

• Пп – початковий пункт маршруту;

• Кп – кінцевий пункт маршруту;

• Пр 1; Пр 2; Пр 3 ... – проміжні пункти маршруту, з яких необхідно вибрати пункти довгострокового перебування та пункти екскурсійного обслуговування (дивитися Мал. 2.11. графоанал. модель комбінованого маршруту, С. 63).

5. Оптимізація маршруту подорожі: полягає у встановленні ряду об’єктивних та суб’єктивних обмежень по конкретному туру:

• Об’єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку – тобто об’єктивної неможливості надати туристам відповідний перелік та рівень обслуговування (сезонність туру, обмеженість у виборі транспортних засобів або відсутність інфраструктури відповідного рівня – готелів, ресторанів тощо).

• Суб’єктивні обмеження – визначаються можливостями туроператора, та цільовим споживчим сегментом: віковими особливостями, стилем та рівнем життя клієнтів.

6. Програмне забезпечення туру: (передбачає розробку програмних заходів з обслуговування туристів – тобто щоденний розпис основних послуг з проживання, харчування та транспортних послуг (трансферу),

розподілених по днях та годинах їх надання, що надаються туристам на

маршруті з зазначенням населених пунктів довгострокового та

тимчасового перебування у вигляді технологічної таблиці (див. зразок

примірника, С. 52), а також розробку програмних заходів з перебування туристів– тобто повний перелік об’єктів туристичного показу (історико-культурних та природних об’єктів), а також перелік культурно-розважальних анімаційних заходів туристів під час здійснення ними туристичної подорожі.

Програма перебування туристів –

повинна передбачати такі основні елементи:

• Цільові заходи, які спрямовані на досягнення мети туру.

• Додаткові заходи, які включаються до програм з метою урізноманітнення відпочинку.

• Технологічні – до яких відносяться: час очікування, та час доїжджання до місця маршруту подорожі.

Конспект уроку № 16

Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Формування програми обслуговування та иперебування туристів на маршруті. Складові програмного забезпечення туру.

1. Формування програми обслуговування туристів на маршруті.

2. Складові програми обслуговування туристів. [Любіцева О. О. Методика розробки турів, С. 66 –68; Організація туризму, Ч. 2, К., 2007, С. 16]

3. Правила складання програм обслуговування туристів. [Організація туризму, Ч. 2, К., 2007, С. 15 – 16]

1. Формування програми обслуговування туристів на маршруті. Складові програми:

Програма обслуговування туристів (програмні заходіи з

обслуговування туристів ) – є щоденним розписом основних

послуг з проживання, харчування та транспортних послуг (трансферу),

розподілених по днях та годинах їх надання, що надаються туристам на

маршруті з зазначенням населених пунктів довгострокового та

тимчасового перебування у вигляді технологічної таблиці (див. зразок

примірника, С. 52).

Програма перебування туристів (програмні заходи з перебування

туристів) – надає повний перелік об’єктів туристичного показу

(історико-культурних та природних об’єктів), а

також перелік культурно-розважальних анімаційних заходів туристів під

час здійснення ними туристичної подорожі.

Програма перебування туристів –

повинна передбачати такі основні елементи:

• Цільові заходи, які спрямовані на досягнення мети туру.

• Додаткові заходи, які включаються до програм з метою урізноманітнення відпочинку.

• Технологічні – до яких відносяться: час очікування, та час доїжджання до місця маршруту подорожі.

Розрізняють декілька видів програмних заходів

(програми перебування туристів):

1. Екскурсійно-інформаційні заходи:

   • Екскурсії.

2. Культурно-видовищні заходи:

• Відвідування концертів, театрів, фестивалів мистецтв, фольклорних програм тощо.

3. Розважальні заходи:

• Проведення різноманітних конкурсів.

• Анімаційні програми.

• Атракціони.

• Ігри.

• Вікторини тощо.

4. Соціальні заходи:

• Вечори та зустрічі друзів.

• Форуми та мітинги.

• Відвідання спецоб`єктів: підприємств, установ, сімей в інших країнах тощо.

• Участь у трудових акціях.

5. Спортивно-оздоровчі заходи:

• Заняття різними видами спорту та оздоровчою фізкультурою.

• Масаж та різні фізіопроцедури.

• Відвідання сауни, лазні, басейну, фітоцентру тощо.

• Річкові та морські прогулянки.

• Яхтінг тощо.

1. Складові програмного забезпечення обслуговування та перебування туристів:

1. Маршрут подорожі, інформаційний лист, програма туру та технологічна таблиця Програма обслуговування туристів.

2. Перелік туристичних підприємств-партнерів (готелей, транс. підпр., екскурс. бюро тощо), що вписується у технологічну таблицю туру.

3. Перелік надання послуг кожним підприємством – виконавцем послуг.

4. Перелік послуг, які надаються під час туру додатково до основних.

5. Комплекс розважальних заходів та анімаційних програм.

6. Час перебування туристів у кожному пункті маршруту.

7. Кількість туристів, що беруть участь у турі.

8. Види та кількість транспортн. засобів, що задіяні в обслуговуванні турист

9. Потреба в послугах гідів, екскурсоводів, інструкторів, перекладачів тощо.

10. Підготовка документів для туристів: інформац. та рекламних листів.

1. Правила складання програми обслуговування та перебування туристів:

1. При виборі засобу розміщення туристів слід враховувати тип готелю або готельного підприємства, його категорію (тип (клас) номеру та клас обслуговування в номерах).

2. При виборі типу харчування туристів слід враховувати тип підприємства харчування, його розміщення та клас обслуговування туристів, режими харчування та сертифіковані системи харчування.

3. Програма передбачає розподіл всього часового терміну туру по кількості днів і ночівель, а також кількості прийомів їжі, що складає кількість туроднів.

4. При складанні програми слід враховувати час, що відводиться на основні послуги та супутні і технологічні елементи подорожі (вимушені зупинки, час переїзду (трансферу).

5. При включенні до програми екскурсій слід вважати, що першою повинна бути оглядова екскурсія по місту, що надає можливість туристам повернутися до тих місць, що їм сподобалися та вільно орієнтуватися у місті

6. Не рекомендується включати більш ніж дві екскурсії тривалістю 2-3 год. або однієї заміської екскурсії тривалістю 6-12 год. на один екскурсійний день.

7. При створенні програм слід враховувати специфічні можливості міста, курорту, країни відвідування. До програми повинні бути внесені найвідоміші об’єкти туристичного інтересу.

8. Програма створюється з урахуванням сезону подорожі.

9. Програмне обслуговування найкраще починати з загальних інформаційних заходів. Так відразу по прибуттю до першого пункту подорожі слід влаштувати так званий «інформаційний коктейль», під час якого проінформувати туристів про основні місця відвідування та час збору на екскурсії. Уточнити дати екскурсій та порекомендувати що саме можна відвідати у вільний від програмних заходів час.

10. Вибір програмних заходів завжди обумовлюється метою подорожі: Так, якщо подорож передбачає відпочинок або ділову мету, екскурсійні заходи мають статус додаткових послуг, навпаки, якщо подорож має пізнавальну мету – екскурсії мають значення основних послуг.

11. У разі, якщо програма обслуговування туристів передбачає лише перебування останніх у місцях довготривалого перебування: курортних готелях, молодіжних базах, суднах тощо – програмою туру мають бути передбачені різноманітні розважальні спортивні, ігрові та інші заходи дозвілля.

План-конспект № 17 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Підготовка технологічної документації туру.

1. Перелік технологічних документів туру: [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додатки А, Б, В, С. 270 –271; Додаток 2, С. 118; Організація туризму, Ч. 2, К., 2007, С. 14]

2. Характеристика технологічних документів туру:

   1. Технологічна карта туристичного маршруту [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додатки А, С. 270; Додаток 2, С. 118]

   2. Графік завантаження підприємства постачальника послуг [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додатки Б, С. 271]

   3. Інформаційний листок до туристичної путівки (ваучера) [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додатки В, С. 271]

   4. Програма обслуговування туристів – яка дає повний перелік запланованих послуг, розподілений по днях та годинах їх надання [Любіцева О. О. Методика розробки турів, Додаток 2, (нижня таблиця) С. 118]

1. Перелік технологічних документів туру:

Вступ: Починаючи викладення нового матеріалу уроку необхідно ще раз наголосити на тому, що другий по черзі – проектний етап розробки туру передбачає низку наступних проектувальних дій:

• Розробку схеми МАРШРУТУ ТУРУ.

• Розробку програмного забезпечення туру: програми обслуговування та перебування туристів на маршруті.

• Низку організаційно-технічних заходів з забезпечення туру, а саме: укладання угод зі всіма постачальниками туристичних послуг.

• Підготовку низки технологічних документів туру.

Технологічна документація туру складається з кількох технологічних документів, а саме:

1. Технологічної карти туристичного маршруту.

2. Графіка завантаження підприємства постачальника послуг (туристичного підприємства).

3. Інформаційного листка до туристичної путівки (ваучера).

4. Програми обслуговування туристів – яка дає повний перелік основних запланованих послуг, розподілений по днях та годинах їх надання.

1. Характеристика технологічних документів туру:

1. Технологічна карта туристичного маршруту:

ЗРАЗОК:

__________________________________________________________

найменування туристичного підприємства, що обслуговує маршрут

Технологічна карта

туристичного маршруту № ________________________________

__________________________________________________________

(назва маршруту)

1. Основні показники маршруту:

Вид маршруту (вказують вид маршруту за тематикою, С. 59)

Категорія складності маршруту (вказують категорію складності І - V)

Протяжність маршруту (км) ___________________________________

у тому числі пішки (на лижах) на човнах (плотах) _________________

Тривалість маршруту (кількість діб) ____________________________

Кількість туристичних груп ____________________________________

Кількість туристів в групі _____________________________________

Всього туристів по маршруту ___________________________________

Всього людино/днів обслуговування _____________________________

Початок обслуговування першої групи на маршруті ________________

Початок обслуговування останньої групи на маршруті ______________

Закінчення обслуговування останньої групи на маршруті _____________

Вартість путівки ______________________________________________

2. Адреса туристичного підприємства, з якого починається подорож

«Крим тур», АР Крим, м. Семферополь, вул. Пірогова,6, тел. 274516

3. Короткий опис маршруту (подорожі) _________________________ (повторюється в інформаційному листку, який додається до туристичної путівки)

4. Керівник туристичного підприємства, яке обслуговує маршрут (підпис)

2. Графік завантаження підприємства постачальника послуг: (за місяць)

ЗРАЗОК:

Графік завантаження

туристичного підприємства «назва підпр.-ва» групами туристів _______200 _ р.

місяць

Номери груп ______________________________________________________

Номер маршруту Дати обслуговування туристів

туристичної подорожі ___________ 1 2 3 4 5 ......... 27 28 29 30 31

___________________________________

3. Інформаційний листок до туристичної путівки:

ЗРАЗОК:

Інформаційний листок до туристичної путівки

Туристичної подорожі

_____________________________________________________________

(найменування подорожі)

Відомості, які є обов’язковими для внесення

в інформаційний листок:

1. Зазначення типу туристичної подорожі та основного змісту програми обслуговування туристів. Протяжності та тривалості маршруту і його похідної частини. Зазначення категорії маршруту. (за складністю та специфікою)

2. Опис траси подорожі – пунктів перебування, тривалості перебування, умов розміщення у кожному пункті обслуговування (тип будівлі, число місць в №, його сан.-гігієнічне устаткування).

3. Короткий опис району подорожі (визначні місця туристичного показу, особливості рельєфу місцевості).

4. Короткий опис програми обслуговування та перебування туристів в кожному пункті маршруту відповідно до технологічної карти маршруту (схеми).

5. Перелік послуг, що надаються за додаткову платню.

6. Наявність і коротка характеристика спортивних споруд, майданчиків, автопаркувань, канатних доріг, водоймищ, пляжів, атракціонів, дитячих ігрових майданчиків (кімнат), бібліотек, кінозалів.

7. Адреса турпідприємства, в якому починається подорож і проїзд до нього.

Додаткова інформація:

1. вікові обмеження за програмою подорожі, наявність батьків з дітьми та сімейних пар.

2. специфічна інформація щодо умов подорожі, рекомендації.

Примітка: рекомендувати особам, які потребують лікування та лікарського нагляду не приймати участі у туристичних маршрутах.

4. Програма обслуговування туристів: дає повний перелік запланованих послуг, розподілений по днях та годинах їх надання. ЗРАЗОК:

5. Програма перебування туристів: дає повний перелік об’єктів туристичного показу на маршруті та культурно-розважальних заходів під час подорожі туристів. Програма перебування туристів має відповідну загальну структуру, а саме виділяє:

   • Цільові заходи, які спрямовані на досягнення мети туру.

   • Додаткові заходи, які включаються до програм з метою урізноманітнення відпочинку.

   • Технологічні, до яких відносяться: час очікування, та час доїжджання до місця маршруту подорожі.

Додаток

Сертифіковані системи харчування:

1. «А ля карт» – вільний вибір клієнтом страв, які пропонуються в меню ресторану через офіціанта.

2. «Табльдот» (Table d`hote) – система обслуговування клієнтів за єдиним меню без права вибору клієнтом страв. Може бути організоване як за допомогою офіціанта так і у вигляді самообслуговування.

3. «Шведський стіл» – вільний вибір клієнтом страв, які виставлені на загальний стіл і самообслуговування.

4. «Кейтерінг» – виїзне ресторанне обслуговування клієнта за межами ресторану.

Режими харчування та системи надання комплексних послуг:

1. Повний пансіон «FB» – full board

2. Напівпансіон «HB» – half board

3. Ліжко/сніданок «ВВ» – bed & breakfast

4. Послуга проживання гостя в готелі без урахування вартості харчування «Nо Mеаls» (NM).

Коплексні послуги з обслуговування в готелях:

5. Комплекс послуг, при якому триразове харчування доповнюється споживанням гостями безкоштовними напоями місцевого виробництва «Suреr Full Воаrd» (SFB).

6. Комплекс послуг за системою «все включено», що реалізується за єдиною ціною та включає: розміщення у готелі з триразовим харчуванням за типом «шведський стіл»; легкі закуски впродовж дня, які подаються у барах та кафе поблизу басейну чи пляжу; споживання алкогольних та безалкогольних напоів місцевого виробництва в необмеженій кількості протягом дня; розважальні анімаційні програми для дорослих та дітей; користування фітнес та тренажерними залами; відвідування сауни та лазні, басейну, джакузі тощо; користування пляжем, шезлонгами тощо, зазначена система обслуговування характерна для країн Східної Азії, Південно-Східної Європи (Туреччина, Греція та її острови, Болгарія) та має назву – «Аll іnсlusіvе»

7. Комплекс послуг, при якому триразове харчування доповнюється споживанням гостями безкоштовними алкогольними напоями як місцевого так і імпортного виробництва, а також натуральними соками «Ultrа Аll іnсlusіvе»

Конспект уроку № 20 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Технологія організації і проведення екскурсій.

1. Поняття екскурсія, класифікація екскурсій. Вимоги до якості екскурсійного обслуговування [Кифяк В. Ф., Організація туризму, С. 88 – 92]

2. Технологія підготовки і проведення екскурсій [Кифяк В. Ф., Організація туризму, С. 92 – 94]

3. Місце екскурсійних послуг в програмі обслуговування туристів [Любіцева О. О. Методика розробки турів, С. 66 –68;

1. Поняття екскурсія класифікація екскурсій. Вимоги до якості екскурсійного обслуговування:

Вступ: Відповідно до вимог Міждержавного стандарту ГОСТ 28681.1-95 «Туристко-екскурсійне обслуговування» (вимоги до проектування туристичних послуг) до туристичних послуг відносяться крім туристичної подорожі також – екскурсія.

Екскурсія – різновид турпослуги, що забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних та інших потреб туриста або екскурсанта (с.172 – Сокол).

Під час екскурсії особи (туристи/екскурсанти) мають змогу пізнавати навколишній світ: природні та історико-культурні об’єкти, артефакти різних епох та культур.

Функціональним призначенням екскурсії – є популяризація активного відпочинку і дозвілля людей, підвищення пізнавального та культурного рівня екскурсантів та туристів.

Екскурсія відповідно до вимог міждержавного стандарту має свої характерні ознаки:

• зміст

• тематику

• склад учасників

• місце проведення

• впорядкований маршрут з переліком об’єктів екскурсійного показу

• тривалість у часі

• форму за якою вона проводиться

• спосіб пересування

• контрольний та індивідуальний текст (с. 178 – Сокол)

Класифікація екскурсій:

Екскурсії прийнято класифікувати за 6-ма основними ознаками (критеріями):

• За змістом – гуманітарні; виробничі, оглядові, тематичні, спеціальні.

• За тематикою – природно-географічні; гуманітарні (просвітнецькі); виробничі; історичні, літературні, мистецькознавчі.

• За обсягом матеріалу, який вони охоплюють – на одну тему; на кілька близьких за змістом тем; комплексні.

• За завданням – дослідницькі; ілюстративні.

• За логічною побудовою (структурою) – аналітичні; синтетичні;

• За тривалістю часу – одноденні; одноденні з ночівлею; багатоденні.

• За складом учасників – шкільні; позашкільні;

• За місцем проведення – міські (оглядові, тематичні); позаміські; музейні; виробничі.

• За засобом пересування – пішохідні та транспортні.

• За формою проведення – звичайні; навчальні; рекламні.

1. Технологія підготовки і проведення екскурсій:

Підготовка і проведення екскурсій проходить у кілька етапів:

• Вибір теми екскурсії.

• Створення екскурсії під вибрану тему.

• Підготовка екскурсовода для проведення екскурсії.

Алгоритм підготовки екскурсії

1. Робота екскурсовода розпочинається з підбору матеріалу по темі, його структуруванню та вивченню. Підбору об’єктів екскурсійного показу та накопиченню знань по вибраній темі.

2. При опрацюванні матеріалу – доцільно скласти бібліографію літературних джерел та використати архівні матеріали.

3. Необхідно правильно (професійно) підібрати об’єкти екскурсійного показу: необхідно враховувати їх пізнавальну цінність, важливість в культурному просторі, зміст, функціональне призначення та безпечність їх для екскурсантів.

Об’єктами екскурсії можуть бути:

• Місця історичних подій.

• Природні об’єкти (пам`ятки природи).

• Будівлі і споруди, які мають історичне значення.

• Меморіальні пам’ятки (монументи) і комплекси.

• Об’єкти, пов’язані з життям і творчістю видатних людей.

• Пам’ятки мистецтва (картини, архітектурні пам’ятки).

• Експозиції музеїв (артифакти), картинних галерей, виставок.

• Археологічні пам’ятки.

4. Екскурсія не повинна бути перевантажена великою кількістю об’єктів бо це буде понижувати пізнавальний інтерес туристів. Оптимальна кількість об’єктів екскурсійного показу – становить 15 – 20 об’єктів.

5. Оптимальна тривалість екскурсії – становить 2 години.

6. !!! При підготовці екскурсії необхідно скласти паспорт на кожний об’єкт екскурсійногор показу, до якого внести наступні відомості:

• Назва об’єкта.

• Історичні суспільні події, що пов’язані з цим об’єктом.

• Вказати історичні дати, подій, що відбувались і були пов’язані з цим об’єктом.

• Місцезнаходження об’єкта.

• Джерела інформації про об’єкт.

• Фото об’єкта.

• Дані про осіб, що проектували, створювали об’єкт та дані про осіб, що складали паспорт об’єкта.

Процес створення екскурсії також передбачає:

7. Розробку екскурсійного маршруту.

8. !!! Написання контрольного та індивідуального тексту екскурсії (с. 178 – Сокол)

9. Виготовлення демонстраційного матеріалу – фотографій та кіноматеріалів.

10. !!! Створення технологічної карти екскурсії де викладено: (с. 179 – Сокол)

• Маршрут екскурсії

• Послідовністрь надання матеріалу та техніку показу об`єктів

• Місця зупинок екскурсійної групи та хронометраж зупинок

• Перелік основних та додаткових об`єктів показу та відстань між ними

11. Підготовку калькуляції витрат і розрахунку ціни на екскурсійну послугу.

12. Процедуру затвердження екскурсії.

13. Проведення пробної екскурсії та виконання при цьому декількох обов’язкових дій:

• Докладне ознайомлення з планом розташування вулиць і площ на марншруті екскурсії та прелеглій території.

• Визначення місця стоянок транспортних засобів на час зупинки екскурсійного транспорту.

• Визначення точного місцезнаходження об’єкта туристичного показу та ділянки для найкращого показу об’єкта.

• Проведення хронометражу маршруту.

14. Затвердження контрольного та індивідуального текстів екскурсії, а саме складання паспарту екскурсійного маршруту та подання усіх необхідних документів на засідання методичної комісії екскурсійного бюро (музею, турфірми тощо) для його затвердження:

1. Паспорт екскурсії, який включає паспорти екскурсійних об’єктів.

2. Контрольний та індивідуальний текст екскурсії.

3. Маршрут екскурсії та його хронометраж.

4. Технологічну карту екскурсії.

5. Калькуляцію витрат на організацію екскурсії.

1. Місце екскурсійних послуг в програмі обслуговування туристів:

Вступ: Програми маршрутно-стаціонарних турів у порівнянні з маршрутно-транспортними турами містять більше вільного часу, який може бути використаний на проведення екскурсій.

Програми маршрутно-транспортних турів є більш насиченими та регламентовані у часі, тому екскурсійні послуги, що надаються у таких турах мають підпорядковане значення.

Ліміт часу:

1. Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить, у залежності від контингенту туристів, – 12 – 14 годин на добу.

2. При складанні програми туристичного обслуговування треба керуватись нормативними витратами часу на:

   • Поселення, включаючи трансфер.

   • Харчування – у розрахунку: сніданок – 30 хв.; обід – 60 хв.; вечеря – 45 хв.

   • Ночівля – 8 – 9 годин.

   • Екскурсійне обслуговування – не більше 1 – 3 години на оглядові екскурсії та 6 – 10 годин на виїзні.

3. Програма перебування туристів повинна передбачати також екскурсійні програми за вільним вибором туристів.

4. Приклад складання програми туристичного обслуговування: Відповідно до розробленої графоаналітичної схеми маршруту (мал. 2.11., С. 63) програма обслуговування та перебування туристів розробляється як для пунктів довгострокового перебування (у яких є ночівля) V2; V5; V3 (стаціонарних) так і для пунктів тимчасового перебування (екскурсійного обслуговування)

При цьому програма передбачає:

• п. V2 – складає 4 доби, з яких – 3 доби і 2 ночівлі – на початку маршруту:

• 1-й день – зустріч, розміщення та оглядова екскурсія по місту.

• 2-й день – виїзна екскурсія у п. V1.

• 3-й день – тематичні екскурсії за вибором та вільна програма дозвілля.

• 4-й день – нічний переїзд з п. V2 у п. V5, та перебування в ньому 2 доби та 1 ночівля.

• 4-й день – культурно-дозвільна програма у п. V5.

• 5-й день – проведення оглядової екскурсії по місту.

• 6-день – нічний переїзд у п. V3, перебування в ньому 2 доби та 2 ночівлі.

• 6- день – проведення виїзної екскурсії з п. V3 у п. V4, розрахованої на час від сніданку до вечері з поверненням і ночівлею у п. V3.

• 7-день – денний переїзд з екскурсійним обслуговуванням з п. V3. у п. V2.

• 8-й день – вільна дозвільна програма у п. V2 перед виїздом.

• Від’їзд з п. V2.

Конспект уроку № 23 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Туристичні витрати. Калькуляція вартості туру.

1. Визначення поняття «туристські витрати». Складові туристських витрат [Туристична діяльність: Нормативна база, К., 2005, С. 165]

2. Визначення поняття «калькуляція». Оформлення калькуляції туру [Любіцева о. О. Методика розробки турів, с. 120]

1. Визначення поняття «туристські витрати». Складові туристських витрат: Вступ: Підготовка та здійснення турів (туристичних подорожей) безпосередньо пов’язані з визначенням та оформленням туристських витрат. Туристські витрати – це споживчі витрати туриста (відвідувача), які пов’язані з забезпеченням його туристичних потреб у період здійснення ним туристичної подорожі або екскурсії (Наказ Держтурадміністрації України № 142/394 від 12.11. 2003 р.). Усі туристичні витрати обраховуються і вносяться до фінансового документу, який має наазву калькуляція туру (калькуляція екскурсії).

Складові туристичних витрат:

1. Вартість комплексних туристичних послуг (пакет послуг пекідж туру).

2. Вартість послуг з розміщення (короткотермінового проживання).

3. Вартість послуг з харчування та вживання напоїв.

4. Вартість візи.

5. Вартість послуг трансферу та проїзду у пасажирському транспорті.

6. Вартість послуг з екскурсійного обслуговування.

7. Вартість послуг гіда-перекладача.

8. Вартість організаційних послуг туроператора та турагента (плановий прибуток турфірми та комісійний % турагентам).

9. Вартість рекреаційних, культурних, розважальних, спортивних заходів.

10. Вартість послуг з страхування.

11. Вартість комесійних % банку.

12. Інші послуги – оренди транспортних та інших засобів (обладнання, туристичних товарів) тощо.

1. Визначення поняття «калькуляція». Оформлення калькуляції туру: Вступ: Підготовка та проведення туру обов’язково передбачає проведення обрахування його вартості та складання менеджером турагентства калькуляції вартості тур . Калькуляція – походить від лат. калькуляціо рахунок, обчислювання. Обрахування собівартості туристичного продукту (пакету туристичних послуг) за встановленими цінами відповідно до номенклатури витрат.

Калькуляція вартості туру:

ЗРАЗОК ФОРМИ:

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Керівник підприємства

Калькуляція

вартості туру _____________________________

(в розрахунку на одну особу)

Менеджер _____________

Головний бухгалтер __________

Конспект уроку № 24

Тема уроку: «Охорона навколишнього середовища»

Питання теми уроку:

1. Проблеми туризму і охорони навколишнього середовища.

2. Правовий режим охорони навколишнього середовища в Україні [Гнатенко П. І. Основи правознавства, К., 2004, С. 285 – 289]

3. Правовий режим функціонування природно-заповідного фонду України. [Гнатенко П. І. Основи правознавства, К., 2004, С. 301 –304]

4. Основні положення закону України про музеї та музейну справу від 29.06.95 // Голос України, № 153, 15 серпня 1995.

1. Проблеми туризму і охорони навколишнього середовища:

Вступ: Туристична галузь, як і інші галузі господарства має антропогенний характер. Тобто люди результатами своєї діяльністю впливають не тільки на розвиток туристичної рекреаційної інфраструктури, не тільки опікуються збереженням і розвитком об’єктів природно-заповідного та історико-культурного фондів але і здатні нанести велику шкоду природному та історико-культурному середовищу.

Деякі з проблем туризму

і охорони навколишнього середовища:

1. Забруднення природоохоронних територій.

2. Недостатній розвиток інфраструктури туризму (готелі, транспорт, культурний досуг тощо).

3. Порушення правил користування природоохоронними об’єктами.

4. Недостатній контроль з боку контролюючих і правоохоронних органів, корупція в органах влади та місцевого самоврядування.

5. Недостатнє фінансування державою об’єктів туристичної інфраструктури

6. Незаконне вилучення земель природоохоронного фонду та незаконна забудова на території природоохоронних об’єктів.

7. Крадіжки в музеях.

8. Розвиток «чорної археології».

9. Недосконалість природоохоронного і туристичного законодавства.

10. Низький рівень загальної культури громадян

1. Правовий режим охорони навколишнього середовища в Україні:

Законодавче забезпечення охорони

навколишнього середовища в Україн

25 червня 1991 р. ВРУ було прийнято Закон України «Про охорону навколишнього середовища»:

Зазначений Закон визначив правовий режим охорони навколишнього середовища в Україні.

Завданням Закону є:

• Регулювання суспільних відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів.

• Відтворення генетичного фонду живої природи, ландшафтів, різноманітних природних комплексів (Національних природних парків), унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною країни.

Контроль у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища покладений на відповідні державні адміністративні органи (інспекції з охорони навколишнього середовища та земельних ресурсів, ст. 188-5 Кодексу про АП; інспекції з охорони лісового господарства, ст. 65 Кодексу про АП) та Прокуратуру України (ст. 252 КК України – умисне знищення або пошкодження об`єктів природно заповідного фонду – обмеження волі до 3-х років), які здійснюють перевірку, нагляд та інвентаризацію природоохоронних об’єктів.

1. Правовий режим функціонування природно-заповідного фонду України:

Вступ: З метою збереження і подальшого розвитку природного генофонду України окремі природні ділянки суші та водного простору, унікальні природні комплекси, які мають велику природну (рекреаційну) цінність вилучаються державою з загального обігу та оголошуються територіями/об’єктами природно-заповідного фонду України, який охороняється державою і має особливий правовий режим функціонування.

ПЗФ України складає – 6 100 природоохоронних територій та об’єктів загальною площею 1 412 800 га., які становлять національне надбання України.

Законодавче забезпечення функціонування пзф України:

16 Червня 1992 р. Вру було прийнято Закон України «Про пзф України».

Завданням Закону є: збереження і розвиток територій і об’єктів ПЗФ України.

Особливості функціонування ПЗФ України:

• У залежності від унікальності природних пам’яток усі вони поділяються на об’єкти загальнодержавного або місцевого характеру [Національні природні та регіональні ландшафтні парки, заповідники, заказники//див. Туризм в Україні, С.58; ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки тощо]

• Управління територіями та об’єктами ПЗФ України загальнодержавного значення здійснюється спеціальними адміністраціями Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Управління об’єктами місцевого значення здійснюється відповідними установами, у віданні яких перебувають зазначені об’єкти (дирекціями).

• Всього в Україні налічується 12 заповідників, що становить 0,2 % території країни.

На територіях пзф України категорично заборонено: [ст. 16 Закону України «Про пзф України»]

1. Будівництво споруд, шляхів, сполучень, лінійних та інших об’єктів транспорту та зв’язку не пов’язаних з діяльністю заповідника.

2. Розпалення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянок транспорту.

3. Геологорозвідувальні роботи та розробку корисних копалин.

4. Усі види лісокористування.

5. Вилов і знищення звірів і птахів та порушення умов їх оселення та гніздування.

6. Тільки на територіях Національних природних парків за спеціальними дозволами адміністрації допускається збирання грибів, ягід, плодів диких дерев, вилов риби та полювання.

7. Для ефективного забезпечення режиму охорони природних комплексів відповідно до ст. 39 Закону встановлюються охоронні зони.

[самостійно законспектувати перелік природоохоронних зон і об’єктів згідно Закону // Гнатенко П. І. Основи правознавства, К., 2004, С. 304]

Правовий режим функціонування біосферних заповідників України: (ст. 17, глави 2, Розділу ііі Закону України «Про пзф України»)

Для біосферних заповідників встановлюється спеціаальний диференційований режим охорони відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням... заповідна зона включає території, що призначені для збереження і відновлення найценніших природних комплексів.

Буферна зона біосферних заповідників охоплює території, що виділені з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності.

До зони антропогенних ландшафтів входять території традиційного земле-, лісо-, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності.

1. Основні положення закону України про музеї та музейну справу від 29.06.95 // – Голос України, № 153, 15 серпня 1995.

29.06.1995 Вру було прийнято Закон України «Про музеї та музейну справу».

Завданням Закону є: регулювання суспільних відносин в галузі музейної справи, встановлення економічних та соціальних засад наукового комплектування, вивчення, збереження та використання пам’яток природи, а також – матеріальної та духовної культури України.

Основні положення закону України «Про музеї та музейну справу:

1. Закон дав визначення поняття МУЗЕЇ.

2. Встановив основні напрямки музейної діяльності.

3. Встановив правовий статус музеїв як юридичних осіб.

4. Закон дав визначення поняття МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ.

5. Та – НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ (ст. 3).

6. Визначив ВИДИ МУЗЕЇВ (ст.6).

7. Визначив ПРОЦЕДУРУ СТВОРЕННЯ МУЗЕЇВ (ст.7).

8. Визначив перелік відомостей, які повинен містити СТАТУТ МУЗЕЮ (ст.8).

9. Визначив процедуру ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ МУЗЕЇВ (ст.9), а також ЛІКВІДАЦІЇ та РЕОРГАНІЗАЦІЇ МУЗЕЇВ (ст.10).

10. Визначив поняття МУЗЕЙНА ТЕРИТОРІЯ та ТЕРИТОРІЯ ЗОН МУЗЕЮ (ст.11).

11. Визначив процедуру КОРИСТУВАННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ МУЗЕЇВ (ст.12).

12. Визначив порядок ФІНАНСУВАННЯ та М-Т ЗАБЕСПЕЧЕННЯ МУЗЕЇВ (ст.ст. 13; 14).

13. Закон дав визначення поняття та характеристику МУЗЕЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ (Розділ ІІІ, ст.ст. 15 – 24).

14. Виклав законодавчі основи МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЇВ (Розділ ІV, ст. 25).

15. Визначив ПОРЯДОК УПРАВЛІННЯ та САМОВРЯДУВАННЯ МУЗЕЇВ, ГАРАНТІЇ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ЙОГО ПРАЦІВНИКІВ (Розділ V, ст.ст. 26 – 29).

16. Визначив ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОЛДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО МУЗЕЇ ТА МУЗЕЙНУ СПРАВУ (Розділ VІ, ст.ст. 30 – 31).

Конспект уроку № 25 Предмет: «Організація туристичної діяльності»

Тема 3: Технологія формування турів.

Тема уроку: Особливості іноземного і закордонного туризму. Вимоги до виконання туристичних формальностей.

1. Поняття іноземний і закордонний туризм [Наказ Держтурадміністрації України № 142/394 від 12.11.03 // Туристична діяльність: Нормативна база, С. 162 – 163]

2. Туристичні формальності та вимоги до їх виконання: [Кифяк В. Ф., Організація туризму, С. 200 – 223]

   • Паспортні формальності [Організ. туризму, Ч. 2, С. 78 – 80]

   • Візові формальності. Оформлення Шенгенської візи [Організ. туризму, Ч. 2, С. 82; 86 – 90; Любіцева О. О. Методика розробки турів, С. 103 –109]

   • Митні та валютні формальності [Організ. туризму, Ч. 2, С. 92 – 103]

   • Медико-санітарні формальності [Організ. туризму, Ч. 2, С. 102 – 104]

   • Страхові формальності [Організ. туризму, Ч. 2, С. 106 – 109]

1. Поняття іноземного і закордонного туризму:

Вступ: Наказ Держтурадміністрації України № 142/394 від 12.11.03 («Методика розрахунку обсягів туристичної діяльності») дає визначення понять іноземного і закордонного туризму:

Закордонний (зарубіжний, виїзний) туризм – це поїздки (туристичні подорожі) осіб, що постійно проживають в Україні, за межі митної території України.

Іноземний (в’їзний) туризм – це поїздки (туристичні подорожі) осіб іноземців, які приїздять в Україну з інших країн.

1. Туристичні формальності та вимоги до їх виконання: Поняття туристичні формальності:

Туристичні формальності – це передбачені законодавством дії та процедури пов’язані з обов’язковим виконанням туристами, які перетинають державний кордон встановлених державою правил, що регулюють порядок виїзду, в’їзду та перебування туристів в іншій країні/в Україні.

Оформлення та проходження туристичних формальностей покладене на відповідні державні органи країн, що випускають туристів за кордон та приймають туристів.

Всі туристичні формальності прийнято поділяти на 5-ть видів:

• Паспортні формальності

• Візові формальності. Шенгенська віза

• Митні та валютні формальності

• Медико-санітарні формальності

• Страхові формальності

2. Паспортні формальності:

Паспорт – є офіційний документ, який засвідчує особу громадянина при в’їзді в країну, виїзді з країни та транзиту по території іншої країни.

Види паспортів (документів), призначених для перетину кордону України:

Правила оформлення ззп (дпд) для виїзду громадян України за кордон:

1. ЗЗП оформлюється територіальними органами – міськими, районними управліннями (відділами) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України за місцем постійного проживання громадян.

2. ЗЗП видається – громадянам України, які досягли 18 років на термін – 10 років, з правом наступної пролонгації ще на наступних 10 років.

3. Перелік документів, які необхідно надати у районний відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України для отримання ЗЗП:

   • Заява-анкета встановленого зразка, що засвідчується підписом заявника.

   • Паспорт громадянина України (з вклеєними фото в 25 і 45 років) з зазначенням місця постійного проживання (реєстрації). примітка: Якщо адреса місця реєстрації та місця фактичного проживання не співпадають необхідно подати дві адреси.

   • Копія довідки про надання ідентифікаційного коду. примітка: Крім осіб, які за релігійними та іншими переконаннями відмовились від його отримання.

   • Три фото – 3,5 х 4,5 см

   • Квитанція про сплату державного мита. примітка: Крім осіб, які користуються пільгами та звільнені від сплати мита (чорнобильці; воїни Інт. Ветерани ВВВ).

   • Військовий квиток, або довідка з військомату про відтермінування строку служби у ЗСУ. примітка: Особи від 18 до 25 років надають довідку військкомату про відсутність забороняючих підстав для виїзду особи з України за кордон.

   • Свідоцтво (ва) про народження дитини. примітка: Для внесення у ЗЗП відомостей щодо дітей, які виїжджають за кордон з батьками необхідно надати фото , якщо дитина досягла 5-ти років.

4. При оформленні ЗЗП громадянами України, які постійно проживають за кордоном необхідно звертатись до посольств та консульств України за кордоном та надати такі документи:

• Заява-анкета.

• Документи, що засвідчують особу та підтверджують її українське громадянство.

• Свідоцтво про народження.

• Копію довідки, виданої податковою службою про присвоєння ідентифікаційного коду.

• Документ, що підтверджує постійне проживання особи за кордоном.

• Три фото – 3,5 х 4,5 см.

5. Терміни і порядок розгляду заяв громадян про оформлення ззп та дпд: [Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», ст. 5 // Мальська, с. 241]

• Заяви громадян на отримання ЗЗП розглядаються протягом не менше 3-х місяців з моменту подання документів, а у випадку термінових обставин (необхідності термінового лікування, смертю родича тощо – протягом 3-х робочих днів).

• У разі обґрунтованої відмови у видачі громадянинові України ЗЗП – мотиви такого рішення доводяться до відома заявника письмово.

• Повторне клопотання громадянина України про видачу ЗЗП може бути розглянуто не раніше ніж через 6-ть місяців після відмови у видачі ЗЗП.

6. Підстави для тимчасової відмови у видачі ззп громадянам України: [Закон України «Про порядок виїзду з України...», ст. 6 // Мальська, с. 242]

• У разі, якщо громадянин України є обізнаним у відомостях, що становлять державну таємницю (при наявності відповідної розписки).

• Якщо на час подання заяви продовжують діяти неврегульовані аліментні, або інші договірні невиконані зобов’язання (непогашений кредит).

• Якщо проти громадянина України порушена кримінальна справа – до того часу коли закінчеться провадження по справі.

• Якщо громадянин України засуджений за вчинення злочину – до відбуття встановленого судом покарання.

• Якщо громадянин України ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням (погашенням заборгованостіф по сплаті комунальних послуг).

• Якщо громадянин України свідомо сповістив про себе у анкеті неправдиві відомості.

• Якщо громадянин України підлягає службі у ЗСУ.

• Якщо до громадянина України подано цивільний позов до суду.

• Якщо громадянин України перебуває під адміністративним наглядом.

7. Перелік документів, які необхідно подати до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України для отримання ДПД:

• Нотаріально засвідчена Заява від обох батьків за зразком, затвердженим Мінюстом України про дачу згоди на вивіз дитини за кордон.

• Свідоцтво (ва) про народження дитини(ей), які відїзджають за кордон. примітка: Для осіб, які досягли 16-ти років, необхідно подати Паспорт громадянина України та приписне свідотство з військкомату.

• Паспорт одного з батьків.

• Три фото – 3,5 х 4,5 см.

3. Візові формальності:

Віза – (від лат. Vіsum – проглянуте) – формалізований державний дозвіл, виданий конкретній особі на в’їзд в інщу країну, виїзд особи з її території або транзитний проїзд особи через територію іншої країни.

Міжнародна практика таким чином розрізняє три основні типи віз: в’їзні візи - entry vіsa; виїзні візи – exit vіsa; та транзитні візи – transit vіsa.

Туристична віза – це відмітка (етикетка), яка проставляється (вклеїваїться) у ЗЗП диппредставництвами іноземних держав (посольствами, консульствами), яка надає право власнику паспорта на тимчасовий в’їзд на територію держави, яка видала візу з метою туризму і відпочинку на строк, що зазначений у ваучері.

У візовій етикетці зазначається: строк, на який турист в`їзджає на територію України або здійснює транзитний проїзд через її територію.

Класифікація віз за ознаками:

Безвізовий режим – встановлюється між державами відповідними договорами. Приклад: Ашхабадська Угода «Про співробітництво в галузі туризму» країн СНД від 23.12.93 р.. а також угодами з Польщею, Угорщиною, Болгарією, Ізраїлем тощо.

Безвізовий режим, встановлений Україною з такими країнами, як:

• Азейбарджан

• Албанія (терміном на 90 днів)

• Аргентина (терміном на 90 днів)

• Арменія

• Болгарська Республіка

• Бразилія (терміном на 90 днів)

• Гватемала

• Гонконг (терміном на14 днів)

• Грузія

• Держава Ізраїль

• Еквадор (тільки турвіза та бізнес віза)

• Казахстан (терміном на 90 днів)

• Киргистан (терміном на 90 днів)

• Македонія (до 15 березня 2013 р.)

• Манголія

• Молдова

• Намібія (тільки турвіза)

• Нікарагуа

• Панама (тільки турвіза)

• Республіка Белорусь

• Республіка Польща

• РФ

• Сальвадор

• Свазиленд

• Таджикістан (терміном на 90 днів)

• Турецька Республіка

• Угорська Республіка

• Узбекистан

• Хорватія (терміном на 90 днів з 10 квітня – до 31 жовтня)

Спрощений візовий режим – спрощений порядок оформлення візи до країни відвідування передбачає підготовку відповідного пакету документів турфірмою та пред’явлення цих документів в першому пункті перетину кордону, де туристам виставляють візу у вигляді марки або штампу у паспорті.

Спрощений візовий режим встановлений Україною з такими країнами, як:

• Мальта

• ОАЕ

• Єгипет

• Мальдівські та Сейшельські острови

• Кенія

• Туніс

Процедура оформлення туристичної візи та перетин кордону:

1. Віза громадянам України, які виїжджають за кордон надається консульськими установами іноземних держав в Україні на підставі запрошення від іноземного туристичного підприємства, що приймає туристів з метою відпочинку, лікування, участі в бізнес-зустрічах, навчанні, спортивних змаганнях тощо. Розрізняють запрошення – службові (ділові) від іноземної юр. особи; особисті – від приватної особи іноземця; гостьові – від громадян України, які довгий строк перебувають за кордоном; туристичні.

2. У залежності від характеру запрошення видається відповідна віза.

3. Туристична віза надається на час зазначений у ваучері в відповідності з датами туру, шляхом вклеювання до ззп відповідного оригінального захищеного візового бланку (марки).

4. Туристичні візи оформлюються у посольствах та консульствах країн, в яких будуть перебувати туристи на термін, зазначений у ваучері.

5. Виїзді візи оформлюються менеджерами туристичної кампанії (рецептивними туроператорами) приймаючої сторони (країни прибуття) на підставі повної інформації про прибуття туристів, яку отримала іноземна компанія (рецептивний туроператор) від туроператора в Україні на спеціальному бланку не пізніше ніж за 3-ри дні до прибуття туристів [інформація містить такі відомості про прибуття туристів]:виключити

   • Список групи із зазначенням пункту прибуття.

   • Номер рейсу літака.

   • Список групи із зазначенням ПІБ, дати народження туристів та №№ ЗЗП

6. Єдиного зразка оформлення віз не існує – кожне посольство має власні анкети та власні вимоги до оформлення віз та різний строк видачі віз – від декількох днів до двох місяців, у залежності від практики відносин з країною.

7. Документи туристів, які подаються з метою отримання туристичної Шенгенської візи:

• Анкета туриста

• ЗЗП

• Паспорт громадянина України.

• Запрошення від приймаючого турпідприємства з клопотанням про відкриття візи

• Фото (у тому числі по одному фото дітей та ксерокопію їх свідоцтва про народження)

• Туристичний ваучер

• Білети (авіа)

• Довідка з місця роботи, де зазначено посаду та заробітну плату клієнта за останній місяць та середню заробітну плату за шість останніх місяців

• Ксерокопія трудової книжки – перша та остання сторінки

• Копія свідоцтва про одруження

• Довідка з банку про стан кредитної картки (депозитного рахунку), на якому є сума, що дорівнює 100 Є помножене на кількість днів перебування за кордоном

• Для дітей – дозвіл обох батьків на виїзд дитини, завірений нотаріусом.

• Довідку зі школи про надання дитині канікул.

8. Реєстрація в пункті пропуску через державний кордон:

• Перетинання державного кордону громадянами України здійснюється через спеціальні пункти пропуску після проходження всіх видів контролю (санітарного, митного, паспортно-візового).

• Вхід на територію пункту пропуску відбувається за документами: ЗЗП, ДПД

• При проходженні кордону в ЗЗП робиться відмітка у вигляді печатки-штампу: «В’їзд», а по закінченні туру, в пункті пропуску на кордоні – відмітка «Виїзд».

4. Визначення понять «митні та валютні формальності» та «митна декларація»:

Митні формальності – це процедури, які пов’язані з перевіркою працівниками митної служби дотримання особами, що перетинають державний кордон, правил та умов ввезення та вивезення з України речей, товарів та валюти.

Валютні формальності – це процедури, які передбачають здійснення контролю за переміщенням валюти через митний кордон держави та контроль за її обміном.

Митна декларація (bill оf entry) – це іменний формуляр, який повинен заповнити і подати кожний турист, що перетинає державний митний кордон.

Здійснення митних та валютних формальностей покладене на Державну митну службу України у відповідності до Закону України «Про митну справу в Україні» від 25.06.91 р. зі змінами та доповненнями.

1. Правила ввозу в Україну та вивозу з України речей і товарів:

Вступ: Предмети (товари) та валютні цінності, які ввозяться (надсилаються), тобто переміщаються через митний кордон України громадянами України або іншими громадянами, підлягають обов’язковому декларуванню через здійснення процедури оформлення митної декларації та – оподаткування зі сплатою державного мита за ставками Єдиного митного тарифу, податку на додану вартість та акцизного збору.

ПРАВИЛА ВВОЗУ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ:

І. Товари та їх обсяги, які ввозяться та звільнюються від оподаткування:

• Товари, вартість яких не перевищує 200 Є, в тому числі підакцизні товари.

• Одиничний неподільний предмет, вартість якого не перевищує 300 Є, крім підакцизних товарів.

• Предмети, що ввозяться при переселенні громадян на ПМЖ, в тому числі транспортні засоби у кількості 1-ї одиниці на кожного члена сім`ї.

• Предмети, що ввозяться громадянами та входять у склад спадщини, при умові їх легалізації у консульствах України.

• Предмети, що ввозяться громадянами у вигляді призів та нагород.

• Предмети, які попередньо були вивезені з України під письмові гарантії їх повернення.

Іі. Товари для особистих потреб, які дозволяється ввозити в Україну без їх декларування: