2.3. Аналітичні методи обгрунтування управлінських рішень в економічній сфері

2.3.1. Суть економічного аналізу

Аналіз (розкладання, розчленовування, розбір) - логічний прийом, метод дослідження, суть якого полягає в тому, що предмет, що вивчається, в думках розчленовується на складові елементи, кожний з яких потім досліджується окремо як частина розчленованого цілого, для того, щоб потім з'єднати їх за допомогою іншого логічного прийому (синтезу) в ціле, збагачене новими знаннями [5,75].

Під економічним аналізом розуміють прикладну наукову дисципліну, що є системою спеціальних знань, що дозволяють оцінити ефективність діяльності того або іншого суб'єкта ринкової економіки [13,58]. Теорія економічного аналізу дозволяє раціонально обґрунтувати, спрогнозувати на найближчу перспективу розвиток об'єкту управління і оцінити доцільність ухвалення управлінського мислення. Основні напрями економічного аналізу:

• формулювання системи показників, що характеризують роботу

• аналізованого об'єкту;

• якісний аналіз явища, що вивчається (результату);

• кількісний аналіз цього явища (результату);

• оформлення висновків і конкретних рекомендацій, які слідує з результатів аналізу.

Для розробки і ухвалення управлінського рішення важливо, що воно є засобом рішення основної задачі – виявлення резервів підвищення ефективності господарської діяльності: у поліпшенні використання виробничих ресурсів, зниження собівартості, підвищенні рентабельності і збільшенні при були, тобто направлений на кінцеву мету реалізації управлінського рішення.

Розробники теорії економічного аналізу підкреслюють його характерні особливості:

1) діалектична підходу до вивчення економічних процесів яким властиві: перехід кількості в якість, появлення нової якості, заперечення, боротьба противоположностей, відмирання старого і поява нового;

2) обумовленість економічних явищ причинні зв’язки і взаємозалежність;

3) виявлення і вимірювання взаємозв'язків і взаємозалежностей показників базуються на знаннях об'єктивних закономірностей розвитку виробництва і звернення товарів.

Економічний аналіз, перш за все, є чинником, тобто що визначає вплив комплексу економічних чинників на результативний показник діяльності підприємства. Вплив різних чинників на економічний показник функціонування підприємства, фірми здійснюється за допомогою стохастичного аналізу.

У свою чергу, детермінований і стохастичний аналізи забезпечують:

• встановлення причинно-наслідкових або імовірнісних зв’язків чинників і результативних показників;

• виявлення економічних закономірностей впливу чинників на функціонування підприємства і вираз їх за допомогою математичних завісимостей;

• можливість побудови моделей (в першу чергу, математичних) дій систем, чинників, на результативні показники і дослідження з їх допомогою впливу на кінцевий результат схвалюваного управлінського рішення.

На практиці використовуються різні види економічного аналізу. Для управлінських вирішень, що приймаються, особливо важливі такі види аналізу: оперативні, поточні, перспективні (по тимчасових відрізках); часткові і комплексні (за об'ємом); по виявленню резервів, підвищенню якості і т.п. (за призначенням); прогнозний аналіз.

Прогнози дозволяють економічно обґрунтовувати стратегічні, оперативні (функціональні) або тактичні управлінські рішення. Багатоваріантність управлінських рішень в умовах невизначеності і вплив додаткових чинників вимагають аналізу кожного з них. Вибір робиться на основі результатів економіко-математичного моделювання і системного аналізу.

Для вирішення завдань економічного аналізу функціонуючого підприємства використовуються різні методи і прийоми, техніка і технології. Це повинно забезпечувати: виявлення взаємозв'язків досліджуваного об'єкту управління з системою економічних чинників; їх розчленовування; аналіз і порівняння; визначення величини і особливостей впливу на об'єкт цих чинників (ілімінірованіє); синтез отриманих результатів.

Історично склалися дві групи способів і прийомів економічного аналізу: традиційні і математичні.