4.2. Розчленування розрізу на пласти
Для розчленовування розрізу й автоматичного зняття відліків з кривих комплексу ГДС по прошарках, використовується програма CRV (Обработка пропластков). Зі списку вибирається свердловина і методи, по яких буде проводитися розчленовування
підтримуються як симетричні, так і асиметричні зонди). По кнопці «Розчленувати розріз» никликається діалог вибору алгоритму (встановлено значення за замовчуванням), потім програма обчислює покрівлю, підошву й абсолютні відмітки пропластків, знімає відліки параметрів, використаних при розчленовуванні розрізу.
Розчленування розрізу на пласти виконується в двох режимах: автоматичному та ручному". Зауважимо, що одержані результати можуть бути скориговані за допомогою екранного редактора. Заставку програми розчленування розрізу на екрані монітору показано на рис. 4.17.
Рисунок 4.17 - Меню програми розчленування розрізу, перегляду границь пластів і відліків на екрані, розрахунок абсолютних відміток за даними інклінометрії
Ручний режим використовується в тонкошаруватих та складнопобудованих розрізах. На екрані дисплею по базовій кривій ГДС відмічаються характерні точки (границі пластів), які записуються в базу даних і можуть бути використані як варіанти розчленування розрізу.
Автоматичний режим виділення границь пластів містить в собі два варіанти рішень.
Перший з них використовує симетричні криві ГДС. Рекомендується для літологічного розчленування. Управління детальністю розчленування проводиться за допомогою двох констант: мінімально допустимої товщини пласта та рівнем детальності.
Другий режим роботи програми передбачає виділення границь пластів по асиметричних (градієнт) зондах з використанням методу суттєвих екстремумів. Рекомендується використовувати криві, записані зондами БКЗ довжиною L=1.05 м або L=2.25 м залежно від їх диференціації.
Після отримання границь пластів проводиться визначення характерних значень геофізичних параметрів пропластків та коригування відліків геофізичних параметрів на екрані монітору в технології "Геопошук"
Зняття відліків відбувається за відомими правилами для різних типів зондів. З градієнт-зондів знімаються оптимальні та екстремальні значення, з симетричних зондів -екстремальні та середні значення залежно від співвідношення потужності пласта та довжини зонду. У відліки по пластах обмеженої товщини вносяться поправки за вплив вміщуючих порід.
Для зняття відліків може бути використано три групи границь: електричні, літологічні та загальні, їх отримують на етапі відбиття границь за відповідним набором методів ГДС. Зняття відліків може виконуватись за всіма методами або вибірково. Вибір відповідних кривих здійснюється інтерпретором (рис. 4.18).
Рекомендується екранний перегляд отриманих границь та відліків шляхом їх накладання на відповідні каротажні діаграми з метою оцінки надійності результату або їх уточнення оператором за допомогою екранного графічного редактора.
4.3 Оцінка якості даних електрокаротажу
Програма обробки даних електрометрії забезпечує засоби контролю якості вхідних даних та виправлення систематичних помилок у відліках по зондах та опорі промивальної рідини.
Рисунок 4.18 - Перегляд отриманих границь пластів та
коригування відліків геофізичних параметрів на екрані монітору в технології “Геопошук”
Рішення завдання здійснюється за методикою опорних пластів. Як опорні можуть бути використані пласти великої потужності (більш ніж 6 м), тобто пласти, в яких принаймні 4 зонди не викривлені впливом вміщуючих порід. В цій ситуації перевага віддається пластам без проникнення (їх повинно бути не менше трьох). В загальному випадку кількість опорних пластів повинна бути не менше п'яти, їх виділення виконується азтоматично, або вручну на екрані дисплею. Для входу в цей режим необхідно скористатися відповідною піктограмою головного меню ("Электрометрия"). "Висвітлюється" панель програми. Тепер, обравши послідовно потрібні пункти меню на цій панелі, виконуємо вибір завантаження даних, з якими будемо працювати. На рис. 4.19 показано послідовність дій для здійснення цієї операції.
а
)
б)
в)
Рисунок 4.19 - Послідовність дій вибору даних для обробки
Наступні дії відносяться безпосередньо до вибору опорних прошарків. Для автоматичного вибору використовується послідовність вибору пунктів меню на панелі, як зказана на рис.4.20.
Дані про обрані автоматично прошарки висвітлюються на панелі. Можна розглянути дані про кожний обраний прошарок, "листаючи" послідовно ці прошарки за допомогою кнопок на панелі, залишити прошарок опорним, або виключити його з ряду опорних. Для "ручного" вибору опорних прошарків використовуються ті ж самі пункти меню, тобто послідовним "листанням" проглядаються наявні прошарки і потрібні з них за допомогою кнопки призначаються опорними (Рис.4.21).
Рисунок 4.20 - Послідовність використання пунктів меню для автоматичного,0 вибору опорних прошарків
Рисунок 4.21 - Використання кнопок меню для виділення опорних прошарків
Після вибору опорних прошарків можна автоматично підібрати оптимальне значення опору промивальної рідини, якщо воно заздалегідь невідоме, або уточнити відоме значення. Для цього використовуються пункти меню, вказані на рис. 4.22.
Рисунок 4.22 - Послідовність використання пунктів меню для уточнення значення RS
Контроль за якістю показів бокового каротажу (БК) виконується за допомогою даних БКЗ на опорних пластах. Вимоги до опорних пластів такі: оцінка питомого опору за їх даними повинна бути стійкою, а діапазон значень опорів достатнім. Повідомлення про якість БК та кількісну характеристику коригуючого множника виносяться на екран монітора.
Контроль за якістю індукційного каротажу (ІК) виконується аналогічно. Відміна є лише у властивості помилки - значення ІК можуть змінюватись з глибиною ( найчастіше зростають), простежується дрейф нуля приладу. Рівняння дрейфу нуля і оцінка якості ІК подаються на екран монітору.
Процес оцінки якості бокового та індукційного каротажу повністю екранізований, починаючи з виділення опорних пластів за характерними точками діаграм та співставлення вхідних матеріалів до візуалізації виправлених каротажних кривих, з прийняттям остаточного рішення перед записом їх в базу даних. Всі обчислювальні та графічні процедури технологічно об'єднані в один програмний комплекс.
Опорні прошарки вибираються автоматично — за командою меню, потім частину з них можна виключити, або додати якісь інші. Наступними діями оцінюється якість електричних методів. У режимі контролю якості електрометрія дозволяє передивитися графіки відхилення теоретичних опорів від заміряних, рекомендовані поправочні коефіцієнти, дисперсію відхилень до і після рекомендованих програмою змін. Послідовність дій для переходу в режим контролю якості наведено на рис.4.23.
Рисунок 4.23 - Послідовність використання пунктів меню для переходу в режим контролю якості
В обраному режимі , аналізуючи дані опорних прошарків, програма пропонує користувачеві поправки. При виправленні зонда інтерпретатор може погодитися з рекомендованими коефіцієнтами, або ввести свої. Після виправлення електрометрія перераховується і результати негайно відображаються на графіку. Після перегляду результатів виправлення можна запам'ятати, чи скасувати. Електрометрія веде історію зроблених змін. Після виправлення неякісних методів результати автоматичного розрахунку електрометрії зберігаються в РБД. На рис. 4.24. і 4.25. показаний процес оцінки якості методу БК. Значення RБК по опорних пластах свердловини, яка інтерпретується, лежать вище лінії регресії, при цьому програма рекомендує ввести поправочний коефіцієнт 0.768 (рис 4.24). Після введення виправлення значення RБК по опорних пластах мають вкладатися в межі довірчого інтервалу лінії регресії, (рис. 4.25).
Рисунок 4.24 - Розподіл питомих опорів по БКЗ та БК до корекції відліків БК
Рисунок 4.25 - Розподіл питомих опорів по БКЗ та БК після корекції в технології "Геопошук"