3. Організація самостійної діяльності.

Формування особистості дитини її розумовий розвиток відбувається в процесі активної діяльності. Тому необхідно, щоб час вільний від занять і режимних процесів був заповнений самостійною діяльністю. Її видів багато:

• різноманітні види ігор; рухи; орієнтовно-пізнавальна діяльність; спостереження; розглядання книг, картинок; зображувальна діяльність; елементи трудової діяльності – виконання доручень дорослих.

Правильна організація самостійної діяльності передбачає дотримання деяких загальних умов.

1. Діти повинні мати досить часу для діяльності, що забезпечить дотримання принципу поступовості.

2. Приміщення повинне бути просторим і обладнаним для всіх видів діяльності.

3. Відповідними матеріалами повинні забезпечуватися всі види самостійної діяльності.

4. Правильне розташування матеріалів у відведених для цього місцях, щоб діти могли ними вільно оперувати і класти назад.

5. Доцільне індивідуальне спілкування вихователя з дітьми під час самостійної діяльності.

6. Правильне керівництво всіма видами діяльності забезпечить позитивні емоції малюків та розвиватиме пізнавальні інтереси.

Особливості керівництва вихователем сюжетно-рольовими іграми малюків розглянути самостійно.

Спостереження – важливий засіб сенсорного розвитку і розвитку всіх видів діяльності. Саме в процесі спостереження діти в природних умовах ознайомлюються з оточуючим світом. Вихователь вчить виділяти якості предметів – величину, колір, форму, так як малюки не завжди роблять це правильно самостійно, без допомоги.

Дуже важливі питання, які діти задають, в процесі спостереження, бо вони свідчать про розвиток пізнавальної діяльності. В груповій кімнаті слід мати об’єкти для спостереження: в куточку природи – тимчасових мешканців; сюжетні картинки; художні вироби. У самостійному користуванні дітей повинні бути дидактичні іграшки, предмети, діючи з якими дитина пізнає їх властивості (наприклад, складання матрійок, кілець, мозаїки, лото, картинок).

Самостійні заняття з книжкою. Цьому виду діяльності слід приділити особливу увагу. Під час розгляду книги вихователь повинен спонукати дітей до активного мовлення, інтересу до зображеного і процесу його сприймання.

Організовуючи самостійну зображувальну діяльність, доцільно давати дітям дошку і крейду, олівці і глину. Але не всім малюкам відразу, а частині і слідкувати за тим, як вони будуть використовувати ці зображувальні матеріали.

Під час самостійної діяльності велику увагу необхідно приділити формуванню елементів трудових навичок, пов’язаних із самообслуговуванням та виконанням трудових доручень. Виконання дітьми доручень дорослих слід використовувати для розвитку орієнтовних реакцій, мовлення, спілкування, цілеспрямованості. Корисно давати словесні доручення (наприклад, „скажи”).

Велике місці в самостійній діяльності займають рухи. Проте від одноманітних дій дитина швидко стомлюється. Завдання дорослого зробити ці рухи різноманітними, включаючи їх у рухливі ігри, фізичні вправи, гігієнічні процедури.

Отже, створення умов для всіх видів діяльності, правильне керівництво нею, сприяють всебічному розвитку дитини, формуванню її як особистості.